Рішення № 10912783, 11.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.10р.Справа № 17/180-10 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 23281278 грн. 91 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Слюсар М.О., довір. № 92/10 від 28.12.10р.;

від відповідача: Коваленко А.І., довір. № 18-Д від 15.01.10р.;

Калінчук В.В., довір. б/н від 15.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі –позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (надалі –відповідач) суму 23281278,91 грн. заборгованості, 19623704,68 грн. основного боргу, 1909405,51 грн. пені, 1352022,97 грн. індексу інфляції, 396145,75 грн. 3% річних за порушення виконання зобов’язань по договору постачання природного газу № 06/09-33 від 30.01.09р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. У відзиві на позов вказує про часткову сплату суми основного боргу в загальному розмірі 13149242,34 грн., в підтвердження чого долучив відповідні докази до матеріалів справи.

Ухвалою голови господарського суду від 06.07.10р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 13.08.10р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.06.10р. по 06.07.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортування природного газу № 06/09-33 від 30.01.09р. (надалі –Договір), згідно з умовами якого позивачем передано відповідачу протягом періоду січень-грудень 2009 року, січень 2010 року природний газ на загальну суму 61015060,83 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонніми актами прийому-передачі природного газу.

За умовами п. 6.1 вказаного договору, розрахунки за газ покупець здійснює грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягу газу, запланованих для поставки, за 5-ть банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ проводиться покупцем до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначених договорів є господарськими зобов’язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, документи додані до позовної заяви відображають, що станом на 07.05.10р. відповідачем повної оплати спожитого у спірний період природного газу не здійснено, у зв’язку із чим утворилась заборгованість у сумі 19623704,68 грн.

Разом з тим, в ході розгляду спору відповідачем надані докази часткової сплати суми основного боргу в розмірі 13149242,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 82, 83 від 19.05.10р., отже ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує основна заборгованість розмірі 6474462,34 грн., оскільки доказів добровільної сплати цієї суми відповідачем до матеріалів справи не надано, а обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 526 ЦК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п.п. 7.1, 7.2, 7.7 та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню та штрафні санкції (індекс інфляції та 3% річних), розмір яких відображається у обґрунтованих розрахунках позивача і становить суму 1909405,51 грн. пені за період з 11.05.09р. по 07.05.10р., 1352022,97 грн. інфляційних втрат за період лютий 2009 року по березень 2010 року, 396145,75 грн. 3% річних за період з 11.02.09р. по 07.05.10р.

Відповідач доказів погашення вказаного розміру основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних на час розгляду справи суду не надав.

За умовами ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Металургів, 1; ЄДРПОУ 03341397) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ЄДРПОУ 31301827) суму 6474462,34 грн. (шість мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дві грн. 34 коп.) основного боргу, 1909405,51 грн. (один мільйон дев’ятсот дев’ять тисяч чотириста п’ять грн. 51 коп.) пені, 1352022,97 грн. (один мільйон триста п’ятдесят дві тисячі двадцять дві грн. 97 коп.) індексу інфляції, 396145,75 грн. (триста дев’яносто шість тисяч сто сорок п’ять грн. 75 коп.) 3% річних, 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –09.08.10р.