К/скарга №К-5645/07
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників:
позивача: Лучка А.В.
відповідача-1: Ларіної Т.М., Сліденка А.В.
відповідача-2: не з’явився.
прокурора:Кудінова Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
на постанову Господарського суду Харківської області від 06.11.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р.
у справі№АС-03/344-06
за позовом Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський»
до 1. Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області
2. Чугуївського ВДК у Харківській області
За участю Прокуратури Харківської області
про визнання нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ Харківської області № 0000682310/0 від 14.07.2005 р., №0000522310/0 від 24.03.2006 р., № 0000842310/0 від 03.08.2005 р. та стягнути з бюджету заборгованість з ПДВ в сумі 1466012,00 грн. за період березень, квітень, травень 2005 р.
Постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р., позов задоволено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема невірним застосуванням положень Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно яких контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами. А також приписів Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до яких однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у суді касаційної інстанції, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
Відповідач-2 представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позивач є виробником сільськогосподарської продукції та подає до податкової інспекції три податкові декларації по ПДВ у розрізі окремих видів діяльності, по яких законодавством передбачено подання окремої звітності по видам реалізованої продукції, а саме: декларація №1 по операціям з продажу молока, худоби, крім операцій по реалізації молока і м’яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спецдекларація); декларація №2 по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, крім операцій по реалізації молока і м’яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спецдекларація); декларація №3 по операціям з продажу молока і м’яса в живій вазі переробним підприємства та реалізації продукції невласного виробництва, за якою проводиться відшкодування з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у строки, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» надав до ОДПІ декларації з ПДВ № 3, за якими здійснюється відшкодування з бюджету за період березень, квітень, травень 2005 р. з визначенням в графі 21 від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на його рахунок в установі банку у розмірі 561935,0 грн.:
- за березень 2005 р. - 1176094,0 грн.( 20% - 53748,0 грн., 0% -1122346,0 грн.);
- за квітень 2005 р. - 1413392,0 грн.( 20% - 33356,0 грн., 0% -1380036,0 грн.);
- за травень 2005 р. - 1072449,0 грн.( 20% -19626,0 грн., 0% -1052823,0 грн.).
Відповідачем-1 були проведені перевірки підприємства позивача щодо правомірності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за спірний період, про що складені акти перевірок:
- за березень 2005 р. - № 397/231/00858148 від 24.03.06 р. та № 877/26-408 від 13.07.05 р.;
- за квітень 2005 р. і травень 2005 р. - № 951/231/00858148 від 29.07.06 р.;
- за травень 2004 р. - № 951/231/00858148 від 29.07.06 р.
Згідно акту перевірки № 397/231/00858148 від 24.03.06 р. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2005 р. на суму 12502,0 грн. у зв'язку з порушення пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; згідно акту перевірки №877/26-408 від 13.07.05 р. зменшено від'ємне значення чистої суми ПДВ за березень 2005 р. на суму 736166,0 грн. у зв'язку з порушення пп. 7.7.1 , пп.7.7.3 п.7.7., пп..7.4.3 п.7.4. ст.7 та не дотримання вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»; згідно акту перевірки №951/231/00858148 від 29.07.06 р. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2005 р. на суму 287204,0 грн., за травень у розмірі 430140,0 грн. у зв'язку з порушення пп. 7.7.1, п.7.7.3 п.7.7, пп..7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі вказаних актів прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 14.07.2005 р. № 0000682310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2005 р. на 748668,0 грн. ( акт від 13.07.05 № 877/26-408 та акт від 24.03.06р. №397/231/00858148);
- від 03.08.2005 р. № 0000842310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2005 р. на 287204,0 грн. , за травень 2005 року 430140,0 грн. (акт перевірки від 29.07.05 № 951/232/00858148);
- від 24.03.2006 р. № 0000522310/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2005 р. на 12502,0 грн. (акт від 24.03.06р. №397/231/00858148);
У справі встановлено, що перевірки підприємства проводились з метою встановлення дотримання підприємством вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам - молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.99р. №805, Порядку «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99р. № 271.
За даними перевірки за березень 2005 року загальна сума придбаних товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг складає 6561570,0 грн., ПДВ який віднесено до податкового кредиту за березень 2005 р. складає 1312314,0 грн. Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ по несплачених та частково оплачених кормах, ветеринарних препаратах, паливо-мастильних матеріалах, послугах по реєстрації ВРХ, ремонтних та будівельних роботах, послугах зв'язку, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ні за березень 2005 року складає 4376310,0 грн., в тому числі 729385,0 грн. неправомірно віднесено до податкового кредиту до загальної декларації з ПДВ. Підприємством зайво віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 6780,67 грн. по придбаних та не сплачених будівельних роботах від ТОВ «Укрнефтесинтез» згідно податкових накладних №5 від 02.03.05 р.на суму 10000,0 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 6 від 05.03.05 р. на суму 10000,0 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67грн., № 7 від 14.03.05 р. на суму 20684,0 грн. в т.ч. ПДВ 3447,33 грн., в яких було порушено порядок заповнення реквізитів податкових накладних. В результаті вищезазначеного неправомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 6781,0 до загальної декларації з ПДВ.
Підприємством включено до податкового кредиту неоплачені або частково неоплачені податкові накладні на суму 3356760,0 грн., ПДВ 559460,0 грн., які отримані від контрагентів:
за ветеринарні препарати на суму 629650,0 грн., ПДВ 125930,0 грн., з них до податкового кредиту включено не оплачені податкові накладні на суму 546890,0 грн., ПДВ 109378,0 грн.
за ремонтні та будівельні роботи на суму 130085,0 грн., ПДВ 26017,00 грн., включено частково не оплачені податкові накладні за на суму 59545,75 грн., за послуги зв'язку на суму 4776,00 грн., ПДВ 955,32 грн., за ПММ на суму 59545,75 грн., ПДВ 1190,0 грн.
Всього підприємством включено до податкового кредиту несплачений ПДВ та ПДВ по придбаних товарах, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операція, а частково ні в сумі 707718,0 грн. Відповідно податкового обліку позивач весь податковий кредит розподіляє пропорційно обсягу реалізації по кожній з податкових декларацій чим порушує 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим Чугуївської ОДПІ - чиста сума зобов'язань з ПДВ по загальній декларації за березень 2005 року, яка заявлена до відшкодування була зменшена на 736166,0 грн.
За даними перевірки за квітень 2005 року загальна сума придбаних товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг складає 7886105,0 грн., ПДВ який віднесено до податкового кредиту 1577221,0 грн. Відповідно Закону України «Про податок на додану вартість». Постанови КМУ від 12.05.99 р. № 805 ПДВ по несплаченим та частково оплаченим кормам, ветеринарним препаратам, засобам захисту рослин, посівному матеріалу і придбаним товарам, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ні складає 1996350,0 грн., ПДВ 287204, грн. неправомірно віднесено до податкового кредиту до загальної декларації по ПДВ.
В складі податкового кредиту обліковуються: корма та кормові добавки на суму 5663900,00 грн., ПДВ 943983,00 грн., з них підприємством включено до податкового кредиту неоплачені або частково неоплачені податкові накладні на суму 1086726,00 грн., ПДВ 217345,00 грн.; ветеринарні препарати на суму 1522934,00 грн., ПДВ 253822,00 грн., до податкового кредиту включено не оплачені податкові накладні на суму 348073,00 грн., ПДВ 69615,00 грн.; придбання засобів захисту рослин - до складу податкового кредиту включено не оплачені податкові накладні за на суму 245561,00 грн., ПДВ 49112,20 грн. Всього підприємством включено до податкового кредиту не сплачений ПДВ та ПДВ по придбаним товарам, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ні в сумі 340502,65 грн. Чиста сума зобов'язань з ПДВ по загальній декларації за квітень 2005 року, яка заявлена до відшкодування зменшена на 287204,0 грн.
За даними перевірки за травень 2005 р. загальна сума придбаних товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг складає 7491132,00 грн., ПДВ який віднесено до податкового кредиту 2005 року складає 1248522,00 грн. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ по несплачених та частково оплачених кормах, ветеринарних препаратах, паливно-мастильних матеріалах, послугах по реєстрації ВРХ, ремонтних та будівельних роботах, послугах зв'язку, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ні складає 1099826,0 грн., ПДВ 430140,00 грн. неправомірно віднесено до податкового кредиту до загальної декларації по ПДВ.
В складі податкового кредиту обліковуються корма та кормові добавки в сумі 4543122,00 грн., ПДВ 757187,00 грн., з яких підприємством включено до податкового кредиту неоплачені або частково неоплачені податкові накладні на суму 1663550,00 грн. ПДВ 332710,00 грн.: ветеринарні препарати на суму 493350,00 грн., ПДВ 98670,00 грн., до податкового кредиту включено не оплачені податкові накладні на суму 189990,00 грн., ПДВ 37998,00 грн.; за ПММ на суму 118870,00 грн., ПДВ 23774,00 грн. повністю не оплачені за ремонтні та будівельні роботи на суму 2490,00 грн., ПДВ 498,00 грн.; за придбання засобів захисту рослин на суму 189415,00 грн., ПДВ 37883,00 грн.; за придбання посівного матеріалу на суму 24105,00 грн., ПДВ 4821,00 грн. Всього підприємством включено до податкового кредиту несплачений ПДВ та ПДВ по придбаним товарам, які одночасно використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ні в сумі 449299,00 грн., чиста сума зобов'язань з - ПДВ по загальній декларації, яка заявлена до відшкодування зменшена на 430140,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачами були проведені заходи щодо часткового відшкодування з бюджету сум ПДВ, від'ємне значення якого визначене у податкових деклараціях з ПДВ за вищевказані звітні періоди на загальну суму 2195923,00грн.:
- за березень 2005 р. в сумі 427426,00 грн.
- за квітень 2005 р. в сумі 1126188,00 грн.
- за травень 2005 р. в сумі 642309,00 грн.
Частина ПДВ в сумі 1466012,00 грн. (що є предметом спору), підприємству відшкодована не була, на вказану суму прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон № 168) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно порядку розподілу податкового кредиту між податковими деклараціями з ПДВ затвердженого наказом по підприємству від 02.01.2004 р. № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики у 2004 році», який не суперечить чинному законодавству, визначення загальної суми податкового кредиту з ПДВ та його розподіл між податковими деклараціями з ПДВ провадиться позивачем наступним чином: витрати, які із впевненістю можна віднести до витрат на окремі операції, одразу ж відносяться до таких операцій, якщо об'єктивно неможливо розподілити валові витрати по видам операцій, формується загальна сума валових витрат по операціях, які відображені в різних податкових деклараціях з ПДВ, потім ця сума розподіляється по трьом видам декларацій з ПДВ пропорційно обсягам реалізації за звітний період по кожній з декларацій, після чого до суми розподілених таким чином витрат кожної декларації додається раніше визначена сума витрат, що віднесена до операцій, за якими складена відповідна декларація.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, у кожному звітному періоді загальна сума податкових зобов'язань по ПДВ і загальна сума податкового кредиту, самостійно визначені позивачем, відповідають документам первинного бухгалтерського обліку, дані щодо загальної суми придбання та продажу наведені у книгах придбання та продажу відповідають первинним документам податкового обліку, всі проведені операції підтверджені видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.
Суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту спірного періоду та які не визнаються відповідачем належними до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, які заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168.
Щодо виявленого перевіркою порушення підприємством норми пп.7.2.1 Закону №168 та віднесення до податкового кредиту ПДВ по загальній декларації в сумі 6780,67 грн. по господарській операції з ТОВ «Укрнефтесинтез», то даний факт не знайшов свого підтвердження, до того ж вартість будівельних робіт згідно податкових накладних №№ 5,6,7 була фактично сплачена позивачем у формі попередньої оплати.
Крім того, самі по собі недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять її недійсною та не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу.
Таким чином, отримавши від своїх контрагентів податкові накладні, позивач, відповідно до п.7.5. ст. 7 Закону №168 був зобов'язаний прийняти їх та відобразити в податковому обліку.
Відповідні дії по відображенню виданих податкових накладних позивачу зобов'язані зробити контрагенти позивача у яких виникає податкове зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету за відповідними операціями за період березень-вересень 2004 р. як то передбачено нормою пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168. У контрагентів позивача виникає обов'язок погасити у спосіб, визначений цим Законом податкове зобов'язання з ПДВ перед бюджетом.
Правові підстави формування податкового кредиту встановлені, зокрема, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Суди попередніх інстанцій встановивши, що на момент перевірок та прийняття оскаржуваних рішень ОДПІ не враховувала документи, платіжні доручення, виписки банку та інші банківські документи, що свідчили про здійснені розрахунки з контрагентами по господарським операціям по сумам, віднесеним до податкового кредиту спірних періодів, а обмежилась лише формальним підходом до наявності документів в конкретному податковому періоді щомісячно, не збільшивши податковий кредит відповідного періоду за наявними платіжними дорученнями, банківськими виписками, дійшли вірного висновку про невірне зменшення сум ПДВ.
Оскільки чинне законодавство не визначає інших підстав для включення сум ПДВ в розрахунок податкового кредиту, ніж передбачених Законом № 168, судова колегія погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що у відповідача не було законного права на свій розсуд встановлювати порядок розподілу податкового кредиту без ретельного з'ясування всіх обставин.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 крім визначених підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачено обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку, які відповідно пп.7.7.5 ст. 7 цього Закону зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом.
За змістом Закону №168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Позивачем документально підтверджено фактичну сплату ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг), що свідчить про дотримання ним у сукупності всіх вимог спеціального Закону №168, які дають право на включення сум ПДВ до складу податкового періоду відповідного періоду та отримання бюджетного відшкодування по ПДВ.
Щодо податкового повідомленням-рішенням від 24.03.2006 р. № 0000522310/0, то судами встановлено повторне зменшення позивачу суми, що заявлена ним до відшкодування за березень 2005 р. на 12502,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки №397/231 від 24.03.2006 р., який складений за результатами позапланової невиїзної перевірки з питання правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за період з 01.03.2005 р. по 31.03.2005 р.
Однак, як встановлено у справі за березень 2005 р. ОДПІ вже проводилась документальна перевірка з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість позивачем, про що складений акт перевірки від 13.07.2005 р. № 877/26-408., а тому дії відповідача-1 з проведення ним повторної документальної перевірки за березень 2005 р., складання повторного акта перевірки та повторного повідомлення-рішення за цей період є неправомірними, оскільки не передбачені ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ні Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, ні будь-якими іншими актами чинного законодавства, що визначають права ОДПС.
Крім того, висновки акту зроблені на підставі отриманої відповіді з ДПІ у Комінтернівському районі від 09.11.2005 р. на запит Чугуївської ОДПІ на проведення зустрічної перевірки постачальника по другому ланцюгу ПП «Телсі» по податковій накладній № 24 на суму ПДВ 12502,00 грн., без з’ясування за якою господарською операцією позивача ним була включена до складу податкового кредиту сума 12502,00 грн., оскільки в акті перевірки йдеться тільки про постачальника по другому ланцюгу, з яким у позивача відсутні господарські відносини.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, а також іншими первинними документами, дійшли вірного висновку про відсутність в діях позивача порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку в випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 06.11.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р. – без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.І.Бившева
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.І.Степашко
Повний текст складено 12.07.2007 р.
Судове рішення № 1091203, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.07.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-5645/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: