ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
20.08.2010Справа №2-18/1501-2010 За позовом - Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" ( 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ідентифікаційний код 20365318)
До відповідача – Закритого акціонерного товариства “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель”(98187, АР Крим, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382 )
про стягнення 221 944,70 грн.
Суддя ГС АР Крим І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - не з’явився
Від відповідача – не з’явився.
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Донгорбанк" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Закритого акціонерного товариства “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” про стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" суми заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 221 944,70 грн., у тому числі: основна заборгованість у розмірі 212112,00 грн., пені за прострочення оплати вартості цінних паперів у розмірі 8577,46 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1255,24 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” на користь Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору купівлі-продажу цінних паперів № Д62/П-2009 від 10.04.2009р., відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати цінних паперів, на підставі чого у нього сформувалась заборгованість, розмір якої станом на час звернення з позовом Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" склав 212112,00 грн.
Вважаючи, що неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим з відповідними вимогами про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05 липня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
Не погодившись з ухвалою суду про порушення провадження по справі від 05 липня 2010 року, Закрите акціонерне товариство “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим з апеляційною скаргою.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 08 червня 2010 року апеляційне провадження за скаргою Закритого акціонерного товариства “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” у справі № 2-24/1501-2010 припинено, вказана справа направлена до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог.
Ухвалою Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. від 06 липня 2010 року Закритому акціонерному товариству “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду АР Крим від 05 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 08 червня 2010 року по справі № 2-24/1501-2010, матеріали скарги відповідача повернуті скаржникові.
Резолюцією Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І., у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Колосової Г.Г. справа № 2-24/1501-2010 передана для розгляду позовних вимог по суті судді Осоченко І.К. з привласненням справі номеру № 2-18/1501-2010.
Ухвалою господарського суду від 12.07.2010р. суддя Осоченко І.К. прийняла справу № 2-18/1501-2010 до свого розгляду.
09.08.2010р. до господарського суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просив перенести слухання по справі на іншу дату у зв’язку з находженням у відрядженні представника. Суд задовольнив дане клопотання.
12.08.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що на момент подачі позову до господарського суду АР Крим та по теперішній час позивачем не були зачислені цінні папери за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д62/П-2009 від 10.04.2009р. на рахунок в ЦБ №302727 в Депозитарії ВАТ «МФС», а відповідачем не здійснена оплата за цінні папери на рахунок позивача № 36410100000001.
Суд залучив дані пояснення до матеріалів справи.
У процесі всього розгляду даної справи відповідач так і не надав суду письмовий відзив на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції відносно самого п р е д м е т у позову, а саме: стягнення заборгованості, пені та 3 % річних за договором купівлі – продажу цінних паперів № Д62/П-2009 від 10.-2.2009 року.
20.08.2010р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явилися, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи встановлені ст.. 69 ГПК України строки вирішення спорів у господарських судах України, приймаючи до уваги, що сторони добровільно не використали своє право участі у судовому засіданні 20.08.2010 року, суд вважає можливим розгляну дану справу за відсутності сторін на підставі матеріалах, які наявні у даній справі.
Розглянувши матеріали даної справи, суд -
В С Т А Н О В И В :
10 квітня 2009 року між ЗАТ «Донгорбанк» як продавцем та відповідачем – ЗМВК «Коктебель» як покупцем бук укладений Договір купівлі – продажу цінних паперів № Д62/П-2009, згідно пункту 1 якого продавець приняв на себе зобов’язання продати (надати у власність Покупця) цінні папері номінальною вартістю 1000 грн. одна цінна папера, курсовою вартістю 1060, 56 грн. одна цінна папера, загальна кількість цінних паперів – 200 шт.
Як свідчить пункт 1.1 Статуту Публічного Акціонерного Товариства «Донгорбанк» (дата реєстрації – 26.11.2009 року) Банк перейменований в Публічне Акціонерне Товариство «Донгорбанк» і є п р а в о н а с т у п н и к о м прав та зобов’язань Закритого Акціонерного Товариства «Донгорбанк» (а/с 16).
Згідно пункту 1.2 Договору покупець приймає на себе зобов’язання прийняти цінні папери та сплатити Продавцю за вказані цінні папери по курсової вартості на загальну суму 212112,00 грн.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що факт виконання прийому – передачі цінних паперів підтверджується випісками з рахунку в цінних паперах Продавця та Покупця.
Згідно статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 Цивільного Кодексу України (далі –ЦК України) предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому
Статтею 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського Кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 статті 175 ГК України Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Стаття 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачає, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Як вбачається із розділу 2 Договору купівлі – продажу від 10.04.2009 року продавець прийняв на себе зобов’язання до 17:00 15.12.2009 року провести всі залежні від нього дії для зарахування вищевказаних цінних паперів на рахунок в ЦБ № 302727 у Депозитарії ВАТ «МФС» (код МФС1), при у м о в і повної о п л а т и покупцем курсової вартості ЦП згідно п.1.2 даного договору.
Покупець на підставі п.2.2 договору прийняв на себе зобов’язання до 17:00 15.12.2009 року провести оплату за вищевказані ЦП у сумі, яка вказана у п.1.2 даного договору на рахунок ЗАТ «Донгорбанк», № 36410100000001 у ЗАТ «Донгорбанк», код банку 334970, ідентифікаційний код 20365318.
У вказаний у п.2.2.1 договору термін відповідач як покупець свої зобов’язання за договором у частині оплати цінних паперів на загальну суму 212112,00 грн. та і до теперішнього часу так і не провів.
Приймаючи до уваги, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання своїх зобов’язань за договором купівлі – продажу цінних паперів № Д62/П-2009 у частині встановленої оплати за таким договором, суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з а б о р г о в а н о с т і з а д о г о в о р о м купівлі – продажу від 10.04.2009 року обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач не надав суду належних доказів оплати такої заборгованості повністю або частково.
Крім вище заявленої вимоги, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 8577, 46 грн. за період з 16.12.2009 року по 25.02.2010 року.
Статтею 546 ч.1 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Положеннями ст.. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського Кодексу України також передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.
Згідно частини 1 статі 548 Цивільного Кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.2.1 договору від 10.04.2009 року передбачено, що у випадку невиконання покупцем зобов’язань згідно п. 2 даного договору, покупець оплачує Продавцю пеню від курсової вартості неоплачених ЦП, вказаних у п.1.1 даного договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.
Враховуючи, що строк виконання свого зобов’язання відповідача у частині оплати встановлений 15.12.2009 рік 17:00, тому суд вважає, що позивач правомірно виходячи з умов такого договору, нарахував пеню за період з 16.12.2009 року по 25.02.2010 року у сумі 8577,46 грн.
Перевіривши такий розрахунок пені (а/с 5), суд вважає вірним та обґрунтованим.
Крім пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1255,24 грн. за період з 16.12.2009 року по 25.02.2010 року.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов’язання перед позивачем на підставі договору від 10.04.2009 року, позивач правомірно на законних підставах просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1255, 24 грн. за період з 16.12.2009 року по 25.02.2010 року.
Перевіривши такий розрахунок 3 % річних (а/с 5), суд находить його вірним та обґрунтованим.
Що стосується доводів відповідача про те, що нібито відносно відповідача порушено справу про банкрутство, то суд зауважує, що згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У матеріалах даної справи відсутні будь-яки документи, які б дійсно підтверджували б такий факт та вказували б на стадію, на якій находиться така справа.
Тому суд вважає таки доводи відповідача надуманими та такими, що не найшли свого документального обґрунтування.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що правові вимоги ПАТ «Донгорбанк» в цілому обґрунтовані , а тому підлягаючими задоволенню.
У порядку ст. 49 ГПК України суд відносить судові витрати на відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені судом у судовому засіданні 20.08.2010 року.
Повний текст рішення підписаний суддею 20.08.2010 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. - ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства “Завод марочних вин та коньяків “Коктебель” (98187, АР Крим, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" ( 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ідентифікаційний код 20365318) заборгованість за договором у сумі 212112, 00 грн., пеню у сумі 8577,46 грн., 3% річних у розмірі 1255,24 грн., держмито у сумі 2219, 45 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Судове рішення № 10911797, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 20.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1501-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: