Рішення № 10910590, 04.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.10р.Справа № 17/186-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім", м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 110 787 грн. 10 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Чуйко А.О., довір. № 4 від 12.01.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог внесених заявою від 15.06.10р. у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім" (надалі –відповідач) суму 106703,79 грн. основного боргу, 5185,70 грн. пені, 735,55 грн. 3% річних, 2839,18 грн. інфляційних втрат, а всього 115464,22 грн. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № ВП-30756 від 03.08.09р.

Відповідач у призначене судове засідання не з’явився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлявся про час та дату розгляду належно, а також з тих обставин, що судом вже надавалась боржнику можливість бути присутнім у судовому засіданні та надати відповідні документи в підтвердження заперечень, за їх наявності, задовольнивши клопотання про відкладення розгляду спору з 15.06.10р. на іншу дату.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.08.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № ВП-30756 (далі - Договір) з додатками до нього, у відповідності з умовами якого позивач зобов’язався поставити у строк в адрес покупця товар, а останній, в свою чергу, прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах відстрочки на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товару, де загальна сума цієї угоди становить вартість товару отриманого по всім видатковим накладним.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив, що позивачем взяті на себе зобов’язання виконувались належним чином.

Однак, такого виконання умов Договору з боку відповідача не вбачається, так як станом на 20.04.2010 р. покупцем не оплачено вартість отриманого від постачальника товару на загальну суму 106703,79 грн., де факт поставки товару підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Окрім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.03.10р., який є в матеріалах справи, а проти існування спірної суми основного боргу відповідачем заперечень не надано, належними доказами не спростовано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

За умовами п. 8.9 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, розмір якої згідно обґрунтованого розрахунку позивача становить за період з 29.12.09р. по 22.04.10р. загальну суму 5185,70 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за спірний період розмір інфляційних втрат у сумі 2839,18 грн., а розмір 3% річних склав суму 735,55 грн., що відображається із обґрунтованих розрахунків позивача.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом до присудження стягнення заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім" (52001, м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Пушкіна, 6; ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" (02068, м. Київ, пр-т Бажана, 1-М, оф. 22; ЄДРПОУ 30107943) суму 106703,79 грн. (сто шість тисяч сімсот три грн. 79 коп.) основного боргу, 2839,18 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять дев’ять грн. 18 коп.) індексу інфляції, 735,55 грн. (сімсот тридцять п’ять грн. 55 коп.) 3% річних, 5185,70 грн. (п’ять тисяч сто вісімдесят п’ять грн. 70 коп.) пені, 1154,64 грн. (одна тисяча сто п’ятдесят чотири грн. 64 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –03.08.10р.