Рішення № 10910259, 03.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.10р.Справа № 17/189-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача-1: Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Новомосковськ

Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Новомосковськ

Дніпропетровської області

відповідача-3: Фізична особа підприємець ОСОБА_3, с. Піщанка

Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 4 252 грн. 62 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Копил А.М., довір. б/н від 15.03.10р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (надалі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить, з урахуванням наданого перерахунку розміру пені, стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідача-1); Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (відповідача-2); Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (відповідача-3) суму 2 150 грн. 00 коп. основного боргу, 128 грн. 14 коп. пені, 35 грн. 87 коп. 3% річних, 161 грн. 25 коп. індексу інфляції, а всього 2475 грн. 26 коп. заборгованості за порушення виконання зобовязань по договору кредиту № ДК 201-62 від 14.04.09р. та договору поруки № 91 від 14.04.09р.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточненого розміру позовних вимог.

Відповідач-1 та відповідач-3 у судове засідання не зявилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, доказом чого є поштові повідомлення про вручення кореспонденції повернутих відділенням поштового звязку та приєднаних до матеріалів, проте відзиву на позов та витребуваних ухвалою суду документів не надали.

Відповідач-2 у призначене судове засідання не зявився. Проте суд вважає, що останній був повідомлений про час та дату належним чином з огляду на те, що у відповідності з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наданої позивачем, вбачається, що станом на 30.04.2010 р. відповідач-2 значиться в ЄДРПОУ і його адреса співпадає з адресою зазначеною в позові, на яку було направлено ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду у судовому засідання на 15.06.10р. та 06.07.10р.

У положеннях викладених в п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06р. за № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб підприємців, учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому факт направлення поштою на зареєстровану адресу відповідача-2, з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів -1, -2, -3, відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, та наданими представником позивача оригіналами документів наданих в обґрунтування позовних вимог для огляду.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.04.2009 року між позивачем (кредитором) та відповідачем-1 (позичальником) було укладено договір кредиту № ДК 201-62 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого кредитор на виконання взятих зобовязань надав позичальнику у строк до 16:00 години 06.10.09р. кредит у розмірі 3600,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 215 від 14.04.09р. (а.с. 17).

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що позичальником не виконувались належним чином дії по поверненню суми тіла кредиту та процентів за користування ним по частинам, згідно узгодженого графіку, здійснивши часткову оплату основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 1450,00 грн., внаслідок чого загальний розмір заборгованості по тілу кредиту і відсоткам становить суму 2150,00 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмов від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

За наслідками порушення відповідачем-1 термінів погашення заборгованості понад три робочих дня, в силу умов п. 7.1 Договору, позивач нарахував позичальнику за період з 16.06.09р. по 31.12.09р. пеню в розмірі 128,14 грн., що підтверджується наданим уточненим обґрунтованим розрахунком.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу встановлений індекс інфляції за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 161,25 грн., а також 3% річних за період з 07.10.09р. по 28.04.10р. на суму 35,87 грн., розмір яких відображається в долучених до справи розрахунках.

На час розгляду спору позичальником не надано суду доказів в спростування викладених в позові обставин та добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Окрім того, на забезпечення виконання зобовязання позивальника перед кредитором, 14.04.09р. між останнім та відповідачем-2 і відповідачем-3 (поручителями) укладено договір поруки № 91

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також, п. 3.1 названого договору поруки передбачена солідарна відповідальність позичальника та поручителів.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Факт письмового звернення позивача до поручителів з вимогою належного виконання позичальником взятих на себе зобовязань, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 37-40).

Отже, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів -1, -2, -3 як з солідарних боржників, суми основного боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних підлягають задоволенню в загальній сумі 2475,26 грн. заборгованості.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати про справі покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1); з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (51200, АДРЕСА_2 код НОМЕР_2); з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (51200, АДРЕСА_3; код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 46 а, к. 3; ЄДРПОУ 35183716) суму 2 150 грн. 00 коп. (дві тисячі сто пятдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 128 грн. 14 коп. (сто двадцять вісім грн. 14 коп.) пені, 35 грн. 87 коп. (тридцять пять грн. 87 коп.) 3% річних, 161 грн. 25 коп. (сто шістдесят одна грн. 25 коп.) індексу інфляції.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51200, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 46 а, к. 3; ЄДРПОУ 35183716) суму 59 грн. 37 коп. (пятдесят девять грн. 37 коп.) державного мита, 137 грн. 37 коп. (сто тридцять сім грн. 37 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 13.07.10р.