Рішення № 10909712, 30.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10р.Справа № 25/147-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія", с. Індустрія Антрацитівського району Луганської області

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 793,42 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Сущенко Н.В., дов. № 126 від 18.01.2010р.

Від відповідача-1: Чорний Л.В. протокол № 1 від 25.03.2009р.

Від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення з останніх солідарно суми основного боргу у розмірі 11 109,00 грн., суми індексації - 12 131,46 грн. та суми відсотків по товарному кредиту - 7552,96 грн. по договору купівлі-продажу № 561-К від 24.03.2008р., в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 561/2-ПОР від 24.03.2008р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем-1 своїх грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару по договору поставки купівлі-продажу № 561-К від 24.03.2008р. та на ст.ст. 193, 220, 232 ГК України, ст.ст. 524, 526, 530, 553, 679, 691, 694, 675 ЦК України.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав сплати ним вартості поставленого товару у сумі 11109,00грн. після порушення провадження у справі та поставки позивачем неякісного товару, оскільки його застосування не дало результату, на який розраховував відповідач-1, що звільняє його від відповідальності в силу ст.ст. 614, 615 ЦК України.

Також, відповідачем-1 були заявлені клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області, залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, виклик до судового засідання свідка гр.. Хасхачіх В.С.

Відповідач-2 надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги позивача визнає в повному обсягу та просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія»було укладено Договір купівлі-продажу № 561-К (Договір), де ТОВ «Агросфера»виступає Продавцем, а СТОВ «Індустрія»- Покупцем.

Відповідно до умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар (засоби захисту рослин), згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною Договору на суму -50 205,90грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на одержання товару, копії яких долучені до матеріалів справи, та не заперечується Покупцем.

Відповідно до Специфікації № 1 від 24.03.08р., Специфікації № 2 від 06.05.08р., Специфікації № 3 від 06.06.08р. до Договору купівлі-продажу №561-К від 24 березня 2008р., Покупець, повинен в строк до 31.03.08р., 15.05.08р. та 20.06.08р. відповідно перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі вказаному у Специфікації. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2008 року.

Відповідно до Специфікації № 4 від 06.06.08р., Специфікації № 5 від 08.09.08р. до Договору купівлі-продажу № 561-К від 24 березня 2008р., товар продається на умовах надання продавцем Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю загальну кінцеву вартість Товару, отриманого згідно специфікації до Договору у термін до 25 жовтня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 частково здійснив розрахунок за поставлений товар в сумі 39 096,90грн. (з яких: 15 743,00грн. - повернуто товару, 23 353,90грн. перераховано на рахунок Позивача), що підтверджується долученим до матеріалів справи банківськими виписками.

Отже, станом на час пред’явлення позову у суді заборгованість відповідача-1 перед позивачем по оплаті вартості переданого товару становила 11109,00 грн. Під час розгляду справи, а саме 15.06.2010р. відповідачем-1 сплачено на рахунок позивача заборгованість за Договором у сумі 11109,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням та підтверджується позивачем.

За наведених обставин, провадження у справі в частині позовних вимог позивача про стягнення основного боргу у сумі 11109,00 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Решта ж позовних вимог позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.6. Договору, оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; А0 - офіційний курс долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України, визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 694 ЦК України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 691 ЦУ України передбачено, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати, тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Таким чином, факт зміни ціни на товар передбачений Цивільним кодексом України (ст. 632, ст. 691, ст. 694), а спосіб її перегляду та показники відповідно до яких ціна підлягає зміні встановлені договором (п.4.6. Договору).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частина 2 статті 198 ГК України передбачає, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Частиною 2 статті 524 ЦК Украйни, встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 3.1. Договору, конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до Договору. Специфікації є невід'ємною частиною Договору.

Специфікації, які підписані сторонами в рамках договору купівлі-продажу № 561-К від 24.03.08р. містять конкретний асортимент, кількість, а також передбачають вартість Товару, як у грошовій одиниці України - гривні, так і встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті (Долар США).

Таким чином, ціна зазначена в іноземній валюті - це еквівалент передбачений ч. 2 ст. 524 ЦК України. Зазначивши еквівалент зобов'язання в іноземній валюті та обумовивши обов'язок Покупця провести розрахунок в національній валюті України (п. 4.6. Договору), сторонами додержані вимоги чинного законодавства.

Крім того, частина 2 статті 533 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, індексація (в розумінні умов договору купівлі-продажу № 561-К від 24.03.2008р.) - це курсова різниця між вартістю товару на момент підписання Договору та вартістю товару на момент оплати, або вартістю товару на дату коли Продавець має право вимагати сплати вартості Товару.

На підставі вищенаведених норм матеріального права та договору, позивачем здійснено перерахунок суми основного боргу, згідно з яким заборгованість відповідача-1 по оплаті переданого Товару з урахуванням індексації, передбаченої договором становить 12131,46грн. (доказів сплати не надано).

Також, як вбачається з умов Договору, зокрема п.п. 4.2.-4.5. та Специфікацій до нього, продаж товару здійснювався на умовах товарного кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки відповідачем-1 були порушені умови сплати переданого Товару це є підставою для настання відповідальності у вигляді зміни процентної ставки за користування товарним кредитом, яка не є неустойкою згідно з умовами Договору та ч. 5 ст. 694 ЦК України. Тобто, зазначені проценти по своїй правовій природі являються складовою частиною вартості Товару, а відтак складовою частиною розміру заборгованості.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлені до стягнення відсотки по товарному кредиту у розмірі 7552,96грн. за період прострочення оплат по Договору з 25.10.2008р. по 25.05.2010р. (доказів сплати не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по сплаті індексації у сумі 12131,46грн. та відсоткам по товарному кредиту у сумі 7552,96грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення ж відповідача-1 проти позову, які ґрунтуються на тому, що позивачем було поставлено неякісний Товар по договору, а саме препарат захисту рослин „Стілет”, застосування якого не дало очікуваних відповідачем-1 результатів, суд вважає безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Момент передання продавцем товару покупцю визначається за правилами ст. 664 ЦК України, а ризик випадкового знищення або псування товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 668 ЦК України).

Відповідно до п. 5.4. Договору, прийом товару по кількості і якості проводиться Покупцем у момент одержання його від Продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

Моментом передачі товару по кількості і якості, а саме препарата «Стилет»є дата підписання відповідної видаткової накладної № 100607/11, тобто 10.06.2008р.

Переданий відповідачу-1 препарат «Стилет»має посвідчення про державну реєстрацію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України серії А № 01288 за державним реєстровим № 2531 від 31.01.2007 терміном до 31.12.2011р. Крім того, якість даного препарату підтверджується сертифікатом якості заводу виготовлювача, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому КМУ, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів дослідження.

Таким чином, відсутність претензій з боку відповідача-1 в момент прийняття товару, а також наявність посвідчення про державну реєстрацію та сертифікату якості заводу виготовлювача підтверджує якість товару в момент його отримання відповідачем-1 та, відповідно, факт виконання Позивачем свого обов'язку щодо передання відповідачу-1 товару належної якості.

Відповідно до частини 1 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Крім того, відповідно до п. 5.5. Договору, Товар вважається неякісним лише у випадку, якщо це підтверджується висновками (сертифікатами відповідності) одного з двох акредитованих закладів, а саме: Державного підприємства Інституту екологічної гігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя або Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного Аграрного університету для отримання відповідного сертифікату відповідності.

Між тим, як вбачається з обставин справи, ні в момент прийняття товару, ні після цього Відповідач до вищевказаних дослідних закладів, з зразками отриманого від ТОВ «Агросфера»препарату «Стилет», не звертався.

На підтвердження неякісності товару відповідач-1 надав суду лише Акт підписаний працівниками СТОВ «Індустрія»25.07.2008р., яким встановлено продовження росту сорних рослин на полі, яке було оброблено препаратом „Стилет”, та який не може бути належним доказом неякісності товару, виходячи з вищенаведених умов Договору, ст.ст. 673, 675, 679 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відповідачем, також не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про існування недоліків переданого Товару (наданий лист від 06.11.2008р. без доказів направлення позивачу). Позивач же заперечує факт одержання ним листа відповідача-1 від 06.11.2008р. та акту 25.07.2008р. Доводи ж відповідача-1 на повідомлення позивача про постачання неякісного Товару через працівника позивача гр. Хасхачіх В.С. судом відхиляються, оскільки не підтверджуються належними засобами доказування.

Відсутні у суду і підстави для задоволення клопотання відповідача-1 та виклик гр. Хасхачіх В.С. до судового засідання в якості свідка, оскільки ГПК України не передбачає участь свідка у господарському процесі.

Таким чином, відповідачем-1 не доведено належними доказами обставин постачання позивачем неякісного Товару по Договору, зокрема причинно-наслідкового зв'язку між товаром, що передавався ТОВ «Агросфера»до СТОВ «Індустря»по договору купівлі-продажу №561-К та препаратом, що було внесено СТОВ «Індустрія»при оприскувані полів, по факту чого складений Акт від 25.07.2008р. При цьому, суд враховує, що не спрацювання препарату могло бути викликано не дотриманням відповідачем-1 порядком та технологією його приготування та застосування, або іншими обставинами.

До того-ж, у випадку постачання неякісного Товару, відповідач-1 в порядку ст. 678 ЦК України мав право на звернення до позивача з вимогою про зменшення ціни товару, усунення недоліків товару, його заміни, відшкодування витрат на усунення недоліків товару, відмови від договору, чого відповідачем-1 здійснено не було. Підстави ж для відмови від виконання своїх зобов’язань за Договором у відповідача-1 відсутні.

В забезпечення належного виконання зобов'язань Покупця за договором купівлі-продажу №561-К від 24.03.2008р., Продавець прийняв поруку відповідно до Договору поруки № 561/2-ПОР від 24.03.2008р., згідно якого Поручителем за виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу № 561-К від 24.03.08р. виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Іновація».

Пункт 1.1. Договору поруки № 561/2-ПОР від 24.03.2008р. передбачає, що предметом даного договору є зобов'язання Поручителя перед Кредитором відповідати за порушення Боржником його зобов'язань перед Кредитором по договору № 561-К від 24.03.2008р., що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та в строк згідно основного Договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного Договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору поруки № 561/2-ПОР від 24.03.2008р., Поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням Боржника перед Кредитором по основному Договору. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Солідарна вимога або солідарний обов’язок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання (ст. 541 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З підстав вищенаведеного, а також враховуючи приписи ст. 204 ЦК України та те, що чинне законодавство України не передбачає згоди боржника на забезпечення виконання його зобов’язання порукою іншої особи, посилання відповідача-1 на укладення договору поруки № 561/2-ПОР від 24.03.2008р. всупереч вимогам закону та без повідомлення відповідача, суд вважає безпідставними. До того-ж, п. 8.1. договору купівлі-продажу № 561-К від 24.03.2008р. передбачено забезпечення порукою виконання зобов’язань відповідача-1 за Договором.

З огляду на вищевикладене, а також приписи ч. 3 ст. 15, ст. 27 ГПК України відхиляються судом і клопотання відповідача-1 про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області та залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість по сплаті індексації у сумі 12131,46грн. та відсоткам по товарному кредиту у сумі 7552,96грн., а всього 19684,42грн., а також судові витрати, сплачені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 307,93грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. В решті ж позову провадження у справі слід припинити.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія" (94655, Луганська область, Антрацитівський район, с. Індустрія, вул. Кірова, 12а, р/р 2600930120566 філія «Відділення Промінвестбанку в м. Красний Луч Луганської області», МФО 304375, ЄДРПОУ30846981) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 26008001300163 в ВАТ «Актабанк», МФО 307394, ЄДРПОУ 34985633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 2600300130 0072 в ВАТ «Актабанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307394, ЄДРПОУ 31320991) заборгованість у сумі 19684,42грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 307,93грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

В решті позову –провадження у справі припинити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано 30.07.2010р.