Рішення № 10909715, 30.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.10 р.Справа № 13/35-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Авто”, м. Одеса

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 799,89 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача:Кащенко П.О. - представник ТОВ„Крокус-Авто”, довіреність №1 від 01.04.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_3- представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, довіренсть №1461 від 02.07.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крокус-Авто”, м. Одеса(надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (надалі - відповідач) суму з урахування зміни позовних вимог 5063,32 грн. заборгованості з оплати перевезення вантажу, у тому числі 4500,00 грн. основного боргу, 442,00 грн. інфляційних, 121,32 грн. 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобовязань за договором-заявкою №3-DF від 12.10.2009 р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого визнає факт виконання перевезення і отримання вантажу, а також погоджується із наявністю у нього спірної заборгованості перед позивачем, але повідомляє про часткову сплату суми заборгованості.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.09 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір - заявку на перевезення №3-DF (далі Договір-заявка), у відповідності з умовами якої позивач (перевізник) зобовязався за плату відповідача (замовника) виконати перевезення вантажу по маршруту: м. Одеса CISERANO ZINGONIA (ITALIA).

Відповідно до заявки-договору на перевезення №3-DF від 12.10.2009р., СМК №0022788 від 14.10.2009р. подорожнього листа серії 02 ААБ № 585173 від 14.10.2009р. ТОВ "Крокус-Авто" було здійснено перевезення вантажу відповідача за заявленим ним маршрутом.

15.10.2009 року за заявкою ФОП ОСОБА_1 на транспортний засіб VOLVO № НОМЕР_1, напівпричіп №НОМЕР_2 під управлянням водія ОСОБА_4 було завантажено в м. Одеса (Одеський морський торговий порт) товар, який разом із супровідними документами було доставлено та розвантажено в CISERANO ZINGONIA (ITALIA) 22.10.2009 року, про що свідчать відмітки СМК №0022788 від 14.10.2009 р. та записи у подорожньому листі серії 02 ААБ № 585173 від 14.10.2009 р.

Позивач своєчасно і в обумовлені строки організував перевезення вантажу відповідача за заявленим маршрутом, а відповідач був зобов'язаний своєчасно здійснити оплату згідно умов вищевказаного заявки-договору.

15 жовтня 2009 року відповідачеві було направлено факсом рахунок-фактуру № СФ-0000237 на суму 13094,58 грн., який ним було отримано та відповідно до цього рахунку перераховано позивачеві передплату 20.10.2009р. у розмірі 6594,58 грн.

02 листопада 2009 року ФОП ОСОБА_1 було надіслано кур'єрською службою доставки рахунок № СФ-0000237 від 15.10.2009р. на суму 13094,58 грн., два екземпляри акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000299 від 22.10.2009 року, два екземпляри заявки-договору на перевезення № 3-БР від 12.10.2009р., СМК №0022788 від 14.10.2009р.

Однак, станом на 16.02.2010 р. позивач від відповідача не отримав другий екземпляр підписаного акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000299 від 22.10.2009 року до заявки-договору на перевезення № 3-БР від 12.10.2009 р. та сплати за перевезення вантажу.

Згідно із заявкою-договором №3-DF від 12.10.2009 р. відповідач зобов'язаний оплатити послуги позивача на підставі отриманого рахунку протягом семи днів. Відповідачем сплачено лише частину рахунку у розмірі 6594,58 грн. 20.10.2009 р.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та згідно договору. За перевезення вантажу відповідно до ст. 916 Цивільного кодексу України стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 104 Статуту автомобільного транспорту України остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником автотранспорту на підставі рахунку автотранспортного підприємства або організації.

Підставою для виписки рахунку за виконані перевезення є товарно-транспортні накладні або акти заміру (зважування) вантажу, а за користування автомобілями, робота яких оплачується за почасовим тарифом, - дані путьових листів, завірених вантажовідправником (вантажоодержувачем).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Наказ/Правила, Мінтранс, від 14.10.1997, № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні").

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За період прострочення з 10.11.2009 року по 13.07.2010 року, позивач нарахував суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 442,00 грн., 3% річних у розмірі 121,32 грн.

Але, відповідач у відзиві на позов повідомляє суд, що вимоги щодо стягнення суми заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних від позивача не отримував.

Позивач також не надав до суду належних доказів направлення до подання позову до суду на адресу відповідача претензії, або листа з вимогами щодо стягнення заборгованості за договором, інфляційних витрат та 3% річних за невиконання умов договору.

Договір - заявка на перевезення не має встановленого строку виконнаня зобов'язання.

Відповідач зобов'язаний оплатити послуги позивача на підставі отриманого рахунку протягом семи днів. Позивач направляв рахунок на адресу : м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 130, але згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 26-27) адреса відповідача: АДРЕСА_1. Таким чином, позивач недовів факту виникнення грошових зобов'язань, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, у Відповідача до подачі позовної заяви. В свою чергу, відповідач також звертав увагу суду на зазначені вище обставини у відзиві на позовну заяву від 24.06.2010 р. (а.с. 42-43).

З огляду на факти проведення часткового розрахунку відповідачем, відомості зазначені у відзиві про те що, відповідач отримав курєрською службою копію СМR, а також з огляду на підписані сторонами акти звірки (а.с 54-55, 66) станом на 31.05.2010 р. суд дійшов висновку про виникнення права позивача вимагати заборгованість з 08.06.2010 р. (після спливу семиденного строку добровільного виконання зобов'язань).

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 530 п.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. №01-8/2351 та приписи процесуального законодавства, надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язків, про які йдеться у ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

На час розгляду спору по суті відповідач неналежним чином виконав встановлені договором-заявкою №3-DF від 12.10.2009 р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати наданих послуг перевезення вантажу на суму 4 500,00 грн., тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 4500,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат та 3% річних за невиконання умов договору слід відхилити як необгрунтовані.

В зв'язку тим, що позивач звернувся до суду до з'ясування місцезнаходження відповідача, та без достатніх підстав, спір виник не з вини відповідача. Такі обставини, на думку суду, унеможливлюють покладення судових витрат на відповідача.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_3) на користьтовариства з обмеженою відповідальністю „Крокус-Авто” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28; код ЄДРПОУ 32521366, р/р 26009665545451 в ОД ОБЛ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) заборгованість у розмірі - 4500,00 грн. (чотири тисячі пятсот грн. 00 коп.)

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 30.07.2010р.