Рішення № 10909113, 17.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2010Справа №2-24/1225-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-СТОКС-БП" ( 95006, АР Крим, м. Сімферополь, пер. Пугачьова, 7, оф.6,/ 95000, АР Крим, м. Сімферополь, а/с 1461, ідентифікаційний код 3446056)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енергострой", (97501, АР Крим, Сімферопольський район, с. Молодіжне, вул. Миру, буд.21, ідентифікаційний код 33655513)

про стягнення 118 134,20 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Брюховецький В.А. – представник, довіреність №7 від 28.09.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-СТОКС-БП" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енергострой" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-СТОКС-БП" суми боргу у розмірі 117080,47 грн, у тому числі : основного боргу у розмірі 100000,00 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 18134,20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору підряду на будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового жилого будинку по вулиці Балаклавській № 4 від 27 серпня 2008 року, відповідач не виконав зобов’язання щодо виконання робіт на суму здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-СТОКС-БП" предоплати, на підставі чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енергострой" виникла заборгованість у розмірі 100000,00 грн.

За ствердженням позивача станом на час подачі позовної заяви грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-СТОКС-БП" не повернуті, а роботи, виконання яких було передбачено Договором № 4 від 27 серпня 2008 року вже не цікавлять позивача, як виконані в натурі, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

При цьому в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на ст. ст. 173, 180, 193, 224 – 225 Господарського кодексу України і на ст. ст. 610, 612, 622-623, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач у судовому засіданні, що відбулося 17.03.2010 р., надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро стандарт – СТОКС - БП" просить розірвати договір підряду на будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового жилого будинку по вулиці Балаклавській № 4 від 27 серпня 2008 року, стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму боргу у розмірі 100167,51 грн., в тому числі : суму основного боргу у розмірі 100000, 00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 167,51 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Надана позивачем заява долучена судом до матеріалів справи за результатами судового засідання, але не прийнята з урахуванням того, що позивачем не було надано доказів відправки копії вказаної заяви на адресу відповідача.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та ухвалою від 17.03.2010 р. продовжено строк розгляду справи.

Позивач у судовому засіданні 21 червня 2010 року представив суду заяву про зміну позовних вимог, викладену у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить суд розірвати договір підряду на будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового жилого будинку по вулиці Балаклавській № 4 від 27 серпня 2008 року, стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 100000, 00 грн. на підставі норм статтей 1212 та ч. 3 ст. 849 Цивільного Кодексу України та просить стягнути з відповідача судові витрати.

Вказана заява була залучена до матеріалів справи, але не прийнята з урахуванням того, що позивачем не було надано доказів відправки копії вказаної заяви на адресу відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, що відбулося 17.08.2010 р., було представлено докази направлення заяви про зміну позовних вимог, наданої 21.06.2010 р., на адресу відповідача.

Суд приймає вказану заяву лише частково в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, у редакції, що діяла на час подачі вказаної заяви, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет спору, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до вищевказаної заяви, позивач просить, зокрема, розірвати укладений між сторонами по справі договір підряду на будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового жилого будинку по вулиці Балаклавській № 4 від 27 серпня 2008 року. Дана вимога була відсутня при первоначальному зверненні позивача з позовом.

Заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.97 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 р. N 04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України") зазначав: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

При таких обставинах, суд не приймає до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог в частині розірвання договору підряду на будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового жилого будинку по вулиці Балаклавській № 4 від 27 серпня 2008 року, оскільки в даному випадку має місце одночасна зміна і підстав і предмету позову, що Законом не допускається. В іншій частині заява позивача приймається судом до розгляду.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008 року між позивачем по справі ( Замовник ) та відповідачем (Підрядник ) був укладений договір підряду №4.

Відповідно до п. 20.1 вказаного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що підрядник зобов’язався власними силами і силами залучених ним субпідрядників провести будівельні роботи і передати у встановлений строк замовнику об’єкт у відповідності до затвердженої проектно – кошторисної документації, умов договору і завдання замовника, а замовник зобов’язався надати підряднику будівельну площадку, передати йому проектно – кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти побудований об’єкт і сплатити його.

При під Об’єктом розуміється будівництво залізобетонного каркасу багатоповерхового житлового будинку по вул. Балаклавській, в м. Сімферополь.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору ціна роботи по договору складає 1800000 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору перед початком робіт на протязі п’яти днів після підписання договору замовник сплачує попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт. Після відробки підрядником суми авансу, подальша оплата робіт проводиться відповідно до п. 4.4 вказаного договору.

Судом встановлено, що позивач, у виконання вказаного, перерахував на користь відповідача аванс у розмірі 100000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №68 від 17.08.2008 р. ( а. с. 26 ) і податковою накладною №48 від 17.09.2008 р. ( а. с. 16 ).

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору підрядник зобов’язався почати виконання робіт через 7 календарних днів після отримання попередньої оплати відповідно до п. 4.3, передачі замовником будівельної площадки і затвердженої проектно – кошторисною документації. Про початок робіт складає двосторонній акт, який визначає дату початку робіт підрядником.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору орієнтований строк виконання будівельних робіт: початком через 7 календарних днів після перерахування передоплати, відповідно до графіка виконання робіт.

Відповідно до глави 15 вказаного договору здача – приймання закінченого будівництвом об’єкту здійснюється на протязі п’яти робочих днів з дня завершення виконання робіт, про що підрядник письмово повідомляє замовника.

Здача – приймання закінченого будівництвом об’єкту оформлюється актом, підписання якого означає момент передачі об’єкту у власність замовника.

Замовник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкту за призначенням і не можуть бути усунені генпідрядником, замовником або третіми особами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи наявний акт №1 по формі №КБ -2в приймання виконаних підрядник робіт за жовтень 2008 р. на суму 51150,88 грн. ( а. с. 39 - 41 ).

Однак позивач відмовився від прийняття виконаних підрядних робіт в зв’язку з виявленими під час перевірки недоліками, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами від 27.10.2008 р. і 23.10.2008 р., складеними та підписаними комісією у складі: прораб Єкимов Ш. Н., інженер по технагляду Ковальчук В. В. і директором «Архстройпроект» Жир А. А. ( а. с. 44, 46 ).

Позивач звернувся до відповідача з листом №12/11 від 20.11.2009 р. з вимогою здійснити виконання будівельних робіт або повернути отриману суму авансу.

Відповіді на вказаний лист отримано не було.

Позивач, відповідно до останніх змін, позовні вимоги обґрунтовує ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Однак в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджувати би відмову позивача від укладеного з відповідачем договору підряду. Відсутня така відмова від договору і у листі №12/11 від 20.11.2009 р.

Відповідно до вищевказаної норми замовник має права також вимагати відшкодування збитків, однак такої вимоги як відшкодування збитків позивачем не заявлено.

Також позивач в обґрунтування своїх вимог посилається положення ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

До відсутності правової підстави вищевказана норма відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Однак як вже встановлено судом та вказувалося вище, договір підряду №4 від 27.08.2008 р. не був розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи, у задоволенні уточнених позовних вимог необхідно відмовити, в зв’язку з їх необґрунтованістю.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 25.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.