Рішення № 10909111, 17.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2010Справа №2-24/564-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства "Теодосія" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б. ідентифікаційний код 30689644)

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Дочірньої Компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ 21, Козловський узвіз 9/1, ідентифікаційний код 30019801 ).

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кірова, 52/пр. Совнаркомовський, 1, ідентифікаційний код 00153117)

про зобов’язання вчинити дії та про стягнення 379679,08 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

Представники:

Від позивача – Яницький О. В., представник, довіреність від 19.07.2010 р.

Від відповідача – Андрушко М.І. – представник, довіреність № 444 від 05.02.2010р., посвідчення № 13 від 31.12.2010р., Силич Л.Г. – представник, довіреність № 2520 від 21.08.09р.

Від третьої особи 1. – не з’явився.

Від третьої особи 2. – Мізінова С. О., представник, довіреність № 11/64 від 09.11.2009р

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про зобов’язання Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період серпень-грудень 2008 року, а саме акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р. на суму 29 076,57 грн., в т.ч. ПДВ 4 846,09 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2008р. за вересень 2008 року на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6 452,51 грн., акту № 10-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2008р. за жовтень 2008 року на суму 47 855,19 грн., в т.ч. ПДВ 7 975,87 грн., акту № 11-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за листопад 2008 року від 30.11.2008р. за листопад 2008 року на суму 132 092,04 грн., в т.ч. ПДВ 22 ОД 5,34 грн., акту № 12-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2008р. за грудень 2008 року на суму 133 364,17 грн., в т.ч. ПДВ 22 227,36 грн. та про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз" на користь Закритого акціонерного товариства „Теодосія" 379 679,08грн. заборгованості. Крім того, позивач просить розподілити судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані фактом порушення відповідачем умов договору №5/Т від 01 січня 2008 року про надання послуг з транспортування природного газу, шляхом безпідставного ухилення від підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період серпень-грудень 2008 року на суму 3 796,79 грн., який став підставою нарахування позивачеві суми заборгованості у зазначеному розмірі.

Позивач відповідно до мотивувальної частини позовної заяви посилається на належне виконання ним зобов’язань за договором №5/Т від 01 січня 2008 року та вказує на порушення умов вказаного договору відповідачем, що і стало підставою для звернення Закритого акціонерного товариства "Теодосія" з позовом до Господарського суду АР Крим з метою захисту свого порушеного права.

Відповідач проти позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Теодосія" заперечував, за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні. Так, відповідач по справі відповідно до відзиву просить провадження по справі припинити, головним чином посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права. Крім того, відповідач заперечує проти факту наявності заборгованості Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" перед Закритим акціонерним товариством "Теодосія".

Також відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити та покласти судові витрати на позивача, посилаючись на безпідставність нарахування суми заборгованості Закритому акціонерному товариству "Теодосія". Крім того, відповідно до представлених доповнень відповідач просить застосувати наслідки пропущення строків позовної давності, вважаючи, що позовна давність по вимозі позивача про стягнення 3 79679,08 грн. сплинула.

Сторони у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було судом задоволено та ухвалою від 14.04.2010 р. продовжено строк розгляду справи.

Суд ухвалою від 19.05.2010 р. залучив до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірню Компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ 21, Козловський узвіз 9/1, ідентифікаційний код 30019801 ) та Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кірова, 52/пр. Совнаркомовський, 1, ідентифікаційний код 00153117)

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Також позивачем було заявлено клопотання про витребування в НКРЕ України інформацію щодо перевірки ВАТ «Кримгаз» за зверненням ЗАТ «Теодосія» у 2009 р. стосовно вирішення питання оплати відповідачем по справі вартості послуг з послуг транспортування природного газу за період з серпня по грудень 2008 р.

Необхідність витребування цієї інформації позивач обґрунтував тим. що вказані докази мають значення для поновлення строку позовної давності, оскільки до вирішення вказаних питань позивач не міг звернутися з позовом про стягнення спірної суми.

Відповідач заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки за думкою суду документи, які просить витребувати позивач, не пов’язані з предметом спор та не стосуються правовідносин, зобов’язання за якими настали у 2008 р.

Також просив суд визнати поважними причини пропущення позовної даності та позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Теодосія" заперечував по мотивам, викладеним у відзивах на позов.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, усі документи, зокрема, оригінал, були досліджені у судовому засіданні за участю представників обох сторін та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи №2, суд

ВСТАНОВИВ :

Між ЗАТ “Теодосія” та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” був укладений договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який датований 01.04.2008р. із протоколом розбіжностей (т. 1, а.с. 8-17).

Як вбачається з матеріалів справи, протокол розбіжностей до договору датований 17.01.2007р. Згідно з поясненнями сторін у судовому засіданні, протокол розбіжностей було складено 17.01.2008р., тобто це описка в даті.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що договір був укладений у січні 2008 року.

Згідно з п. 2.1 договору позивач зобов’язується прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.

У позовній заяві позивач просить суд зобов’язати ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період серпень-грудень 2008 року, а саме акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р. на суму 29 076,57 грн., в т.ч. ПДВ 4 846,09 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2008р. за вересень 2008 року на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6 452,51 грн., акту № 10-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2008р. за жовтень 2008 року на суму 47 855,19 грн., в т.ч. ПДВ 7 975,87 грн., акту № 11-1 приймання - передачі послуг з транспортування природного газу за листопад 2008 року від 30.11.2008р. за листопад 2008 року на суму 132 092,04 грн., в т.ч. ПДВ 22 ОД 5,34 грн., акту № 12-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2008р. за грудень 2008 року на суму 133 364,17 грн., в т.ч. ПДВ 22 227,36 грн.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Наведеними норами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач – зобов'язати підписати акти приймання – передачі.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання - передачі послуг з транспортування природного газу (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такої правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова від 16.09.2008 у справі №6/554-35/357).

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що в частині вимог щодо зобов’язання відповідача підписати акт прийому-передачі послуг з транспортування природного газу суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, а значить в частині зобов’язання ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період серпень-грудень 2008 року, а саме акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р. на суму 29 076,57 грн., в т.ч. ПДВ 4 846,09 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2008р. за вересень 2008 року на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6 452,51 грн., акту № 10-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2008р. за жовтень 2008 року на суму 47 855,19 грн., в т.ч. ПДВ 7 975,87 грн., акту № 11-1 приймання - передачі послуг з транспортування природного газу за листопад 2008 року від 30.11.2008р. за листопад 2008 року на суму 132 092,04 грн., в т.ч. ПДВ 22 ОД 5,34 грн., акту № 12-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2008р. за грудень 2008 року на суму 133 364,17 грн., в т.ч. ПДВ 22 227,36 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач також просить стягнути з ВАТ „Кримгаз" на користь ЗАТ „Теодосія" 379679,08 грн. заборгованості на надані послуги з транспортування природного газу за період з серпня по грудень 2008 р. на підставі вищевказаних актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він виконав свої обов’язки за договором № 5/Т від 01.01.2008р., здійснив послуги по транспортуванню газу у серпні-грудні 2008 року в обсязі 9957,829 тис. м. куб. на загальну суму 379679,08 грн., тоді як відповідач неналежно виконував умови вказаного договору, не підписав акти приймання-передачі послуг, не сплатив за рахунками, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухилявся від підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 5.5 договору підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються позивачем та направляються відповідачеві разом з актами приймання-передачі газу.

Згідно з п.п. 6.1.3, 7.4 договору встановлений обов’язок позивача оформлювати акт приймання-передачі газу, акт приймання-передачі послуг з транспортування газу та направляти їх на адресу ВАТ «Кримгаз» в обумовлені договором строки.

Відповідно до п. 8.5 договору в разі ненадання актів приймання-передачі газу в строки, встановлені в п. 6.1.3, подія по наданню послуг вважається такою, що не відбулась.

Позивач у встановлені строки відповідні акти відповідачеві не направляв.

Також відповідач заявив про застосування строку позовної давності, у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов’язана, зокрема, з транспортуванням продукції трубопроводами.

Статті 258 Цивільного кодексу України та 315 Господарського кодексу України встановлюють спеціальний строк позовної давності для позовних вимог, що випливають з договорів транспортування, а саме шестимісячний строк.

Оскільки підставами розрахунку за договором є акти приймання-передачі послуг, які повинні бути направлені відповідачу не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним, відповідач вважає строк позовної давності пропущеним.

Тому, на думку відповідача, у позові необхідно відмовити на підставі спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 5.1 договору ціна договору та вартість послуг з транспортування газу визначаються виходячи з встановленого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України тарифу на транспортування природного та нафтового газу розподільними газопроводами в розмірі 39,36 грн. у тому числі 6,56 грн. ПДВ за одну тисячу кубічних метрів газу, що фактично транспортувався, та з урахуванням заявлених відповідачем в п. 3.1 договору обсягів газу попередньо складає 553204,80 грн.

При цьому, згідно з п. 5.2 договору, тариф на транспортування газу може здійснюватися відповідними нормативними актами уповноважених державних органів України та приймається сторонами до виконання без укладення додаткової угоди, про що позивач письмово інформує відповідача.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем подекадно рівними платежами шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача по завершенню декади, протягом якої надавались послуги з транспортування газу в порядку, який встановлений Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газопостачальних підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України» за поставлений природний газ».

У відповідності до п. 5.4 договору кінцеві розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються відповідачем щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з п. 7.4 договору передача газу, що транспортується, здійснюється за актами приймання-передачі газу, які готуються ЗАТ «Теодосія» та не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляються ВАТ «Кримгаз».

Пунктом 6.1.3 договору встановлений обов’язок позивача щомісяця до 05 числа місяця, наступного за звітним, оформлювати акт приймання-передачі газу, акт приймання-передачі послуг з транспортування газу та направляти їх на адресу ВАТ «Кримгаз».

З умовами вказаних пунктів кореспондуються умови п. 6.3.2 договору, згідно з яким відповідач зобов’язаний підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки встановлені цим договором.

Тобто відповідач може виконати свій обов’язок з підписання актів лише після їх отримання.

Позивачем до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу за договором № 5/Т від 01.01.2008р. за період з серпня по грудень 2008р., які з боку ВАТ «Кримгаз» не підписані ( т. 1, а. с. 23 – 32 ).

Вказані акти датовані відповідно 31.08.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р.

Доказів надсилання цих актів відповідачеві у строки, обумовлені договором, позивач не надав.

У матеріалах справи містяться листи № 568 від 20.02.2009р., згідно з яким ВАТ «Кримгаз» повернуло позивачеві без підписання акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу за липень-грудень 2008р. та № 693 від 04.03.2009р., згідно з яким ВАТ «Кримгаз» повернуло позивачеві без підписання акти приймання-передачі послуг з транспортування за жовтень, листопад та грудень 2008р., (т. 1, а.с. 101, 114).

Згідно з додатком до листа № 951 від 20.11.2009р. позивач також надсилав відповідачеві акти за серпень-грудень 2008р., які датовані вже 20.11.2009р., і рахунки на оплату у листопаді 2009р. (т. 1, а.с. 102-103).

До матеріалів справи позивачем також залучені акти, в яких вказані обсяги природного газу, який був протранспортований ЗАТ «Теодосія» та переданий у розподільчі мережі ВАТ «Кримгаз» у період з серпня по грудень 2008р., які підписані обома сторонами, з боку ВАТ «Кримгаз» акти підписані начальником Феодосійського управління по експлуатації газового господарства Шашко В.Ю. та засвідчені печаткою Феодосійського УЕГГ ВАТ «Кримгаз» (т. 1, а.с. 18-23).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тому, враховуючи вищевикладене, зокрема, саме обов’язок позивача у чітко визначені договором строки надсилати відповідачеві акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, та обов’язок відповідача здійснити кінцеві розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу до 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги, відповідно до п. 5.4 договору, суд вважає, що перебіг позовної давності за вказаними актами почався з моменту спливу строку на оплату за кожним актом.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України транспортуванням продукції трубопроводами відноситься до господарської діяльності, яка пов’язана з перевезенням вантажів.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна заява пред’явлена позивачем лише 30.12.2009р. згідно поштовому штемпелю на конверті, тому шестимісячний строк для пред’явлення вимог про стягнення заборгованості за актами приймання-передачі послуг з транспортування газу за серпень-грудень 2008р. на момент пред’явлення позову сплинув (т. 1, а.с. 49).

Позивач просить визнати поважними причини пропущення позовної даності, оскільки в 2009 р. він звернувся до НКРЕ України з метою врегулювання розбіжностей стосовно питання сплати відповідачем по справі вартості послуг з розподілу природного газу за період з серпня по грудень 2008 р. Це питання було розглянуте НКРЕ під час проведення перевірки у липні та у листопаді 2009 р., проте НКРЕ не зобов’язало відповідача сплатити борг на користь позивача. Позивач вказує, що саме з цієї причини, оскільки НКРЕ розглядало це питання, позивач не мав можливості звернутися до суду.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки запит позивача у 2009 р. не має ніякого відношення до даної справи, а строки розрахунків між сторонами чітко оговорені у договорі.

Частиною 4 ст. 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 379679,08 грн. заборгованості задоволенню не підлягають, у позові відмовлено.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 25.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2010 р.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1 ст. 80, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 379679,08 грн. у позові відмовити.

2. В частині вимог щодо зобов’язання ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період серпень-грудень 2008 року, а саме акт № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р. на суму 29 076,57 грн., в т.ч. ПДВ 4 846,09 грн., акт № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2008р. за вересень 2008 року на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6 452,51 грн., акт № 10-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2008р. за жовтень 2008 року на суму 47 855,19 грн., в т.ч. ПДВ 7 975,87 грн., акт № 11-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за листопад 2008 року від 30.11.2008р. на суму 132 092,04 грн., в т.ч. ПДВ 22015,34 грн., акт № 12-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2008р. за грудень 2008 року на суму 133 364,17 грн., в т.ч. ПДВ 22 227,36 грн. провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.