Рішення № 10909110, 17.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2010Справа №2-24/563-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства "Теодосія" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б. ідентифікаційний код 30689644)

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Дочірньої Компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ 21, Козловський узвіз 9/1, ідентифікаційний код 30019801 ).

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кірова, 52/пр. Совнаркомовський, 1, ідентифікаційний код 00153117)

про зобов’язання вчинити дії та про стягнення 867 525,97 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

Представники:

Від позивача – Яницький О. В., представник, довіреність від 19.07.2010 р.

Від відповідача – Андрушко М.І. – представник, довіреність № 444 від 05.02.2010р., посвідчення № 13 від 31.12.2010р., Силич Л.Г. – представник, довіреність № 2520 від 21.08.09р.

Від третьої особи 1. – не з’явився.

Від третьої особи 2. – Мізінова С. О., представник, довіреність № 11/64 від 09.11.2009р.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про зобов’язання ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року, а саме акту № 01-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2009р. на суму 204 256,06 грн., в т.ч. ПДВ 34 042,68 грн., акту № 02-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 28.02.2009р. суму 134 958,55 грн., в т.ч. ПДВ 22 493,09 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009р., акту № 04-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.04.2009р. на суму ПО 653,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 442,20 грн., акту № 05-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2009р на суму 69 231,56 грн., в т.ч. ПДВ 11 538,59 грн., акту № 06-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.06.2009р на суму 45 225,30 грн., в т.ч. ПДВ 7 537,55 грн., акту № 07-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.07.2009р на суму 38 760, 38 грн., в т.ч. ПДВ 6 460,06 грн., акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р на суму 38 671,87грн., в т.ч. ПДВ 6 445,31 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2009р на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6452,51 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2009р на суму 42 596,28грн., в т.ч. ПДВ 7 099,38 грн. та про стягнення з ВАТ „Кримгаз" на користь ЗАТ „Теодосія" 867 525,97 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить розподілити судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані фактом порушення відповідачем умов договору №5/Т про надання послуг з транспортування природного газу, шляхом безпідставного ухилення від підписання актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року на суму 867 525,97 грн., який став підставою нарахування позивачеві суми заборгованості у зазначеному розмірі.

Позивач відповідно до мотивувальної частини позовної заяви посилається на належне виконання ним зобов’язань за договором №5/Т від 10 квітня 2009 року та вказує на порушення умов вказаного договору відповідачем, що і стало підставою для звернення Закритого акціонерного товариства "Теодосія" з позовом до Господарського суду АР Крим з метою захисту свого порушеного права.

Відповідач проти позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Теодосія" заперечував, за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні. Так, відповідач по справі відповідно до відзиву просить провадження по справі припинити, головним чином посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права. Крім того, відповідач заперечує проти факту наявності заборгованості Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" перед Закритим акціонерним товариством "Теодосія".

Також відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити та покласти судові витрати на позивача, посилаючись на безпідставність нарахування суми заборгованості Закритому акціонерному товариству "Теодосія". Крім того, відповідно до представлених доповнень відповідач просить застосувати наслідки пропущення строків позовної давності, вважаючи, що позовна давність по вимозі позивача сплинула.

Ухвалою від 19.05.2010 р. суд залучи до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірню Компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ 21, Козловський узвіз 9/1, ідентифікаційний код 30019801) та Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кірова, 52/пр. Совнаркомовський, 1, ідентифікаційний код 00153117).

На підставі клопотання сторін, строк розгляду справи було продовжено, про що було зазначено в ухвалі ГС АР Крим від 14.04.2010 р.

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Теодосія" заперечував по мотивам, викладеним у відзивах на позов.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, усі документи, зокрема, оригінал, були досліджені у судовому засіданні за участю представників обох сторін та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Між ЗАТ “Теодосія” та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” був укладений договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який датований 10.04.2009р. (т. 1, а.с. 38-45).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Кримгаз» зверталося до господарського суду АР Крим із позовом про зобов’язання ЗАТ «Теодосія» заключити договір про надання послуг з транспортировки природного газу розподільними трубопроводами на 2009р. Ухвалою від 03.12.2009р. провадження у справі № 2-26/5960-2009 було припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що відповідач підписав вказаний договір, що підтверджується супровідним листом від 20.11.2009р. та копією договору (т. 1, а.с. 106).

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з відміткою на листі № 950 від 20.11.2009р., договір був отриманий ВАТ «Кримгаз» 25.11.2009р. (т. 1, а.с. 101).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказаний договір є укладеним з 25.11.2009р.

Згідно з п. 2.1 договору позивач зобов’язується прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.

У позовній заяві позивач просить суд зобов’язати ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року, а саме акт № 01-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2009р. на суму 204 256,06 грн., в т.ч. ПДВ 34 042,68 грн., акт № 02-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 28.02.2009р. суму 134 958,55 грн., в т.ч. ПДВ 22 493,09 грн., акт № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009р., акт № 04-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.04.2009р. на суму ПО 653,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 442,20 грн., акт № 05-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2009р на суму 69 231,56 грн., в т.ч. ПДВ 11 538,59 грн., акт № 06-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.06.2009р на суму 45 225,30 грн., в т.ч. ПДВ 7 537,55 грн., акт № 07-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.07.2009р на суму 38 760, 38 грн., в т.ч. ПДВ 6 460,06 грн., акт № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р на суму 38 671,87грн., в т.ч. ПДВ 6 445,31 грн., акт № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2009р на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6452,51 грн., акт № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2009р на суму 42 596,28грн., в т.ч. ПДВ 7 099,38 грн.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Наведеними норами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач – зобов'язати підписати акти приймання – передачі.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання - передачі послуг з транспортування природного газу (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такої правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова від 16.09.2008 у справі №6/554-35/357).

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що в частині вимог щодо зобов’язання відповідача підписати акт прийому-передачі послуг з транспортування природного газу суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, а значить в частині зобов’язання ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року, а саме акт № 01-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2009р. на суму 204 256,06 грн., в т.ч. ПДВ 34 042,68 грн., акт № 02-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 28.02.2009р. суму 134 958,55 грн., в т.ч. ПДВ 22 493,09 грн., акт № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009р., акт № 04-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.04.2009р. на суму ПО 653,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 442,20 грн., акт № 05-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2009р на суму 69 231,56 грн., в т.ч. ПДВ 11 538,59 грн., акт № 06-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.06.2009р на суму 45 225,30 грн., в т.ч. ПДВ 7 537,55 грн., акт № 07-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.07.2009р на суму 38 760, 38 грн., в т.ч. ПДВ 6 460,06 грн., акт № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р на суму 38 671,87грн., в т.ч. ПДВ 6 445,31 грн., акт № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2009р на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6452,51 грн., акт № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2009р на суму 42 596,28грн., в т.ч. ПДВ 7 099,38 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач також просить стягнути з ВАТ „Кримгаз" на користь ЗАТ „Теодосія" 867 525,97 грн. заборгованості на надані послуги з транспортування природного газу за період з січня по жовтень 2009 р. на підставі вищевказаних актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він виконав свої обов’язки за договором № 5/Т від 10.04.2009р., здійснив послуги по транспортуванню газу у січні – жовтні 2009 року в обсязі 9957,829 тис. м. куб. на загальну суму 867525,97 грн., тоді як відповідач неналежно виконував умови вказаного договору, не підписав акти приймання-передачі послуг, не сплатив за рахунками, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Також, на думку позивача, він правомірно надіслав акти надання послуг з транспортування разом із підписаним договором № 5/Т 20.11.2009р.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 5.5 договору підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються позивачем та направляються відповідачеві разом з актами приймання-передачі газу.

Згідно з п. 7.4 договору передача газу, що транспортується, здійснюється за актами приймання-передачі газу, які готуються ЗАТ «Теодосія» та не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, направляються ВАТ «Кримгаз».

Пунктом 6.1.3 договору встановлений обов’язок позивача щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, оформлювати акт приймання-передачі газу, акт приймання-передачі послуг з транспортування газу та направляти їх на адресу ВАТ «Кримгаз».

Відповідно до п. 8.5 договору в разі ненадання актів приймання-передачі газу в строки, встановлені в п. 6.1.3, подію по наданню послуг вважається такою, що не відбулась.

З урахуванням вищевикладеного відповідач вважає, що оскільки акти приймання-передачі послуг були направлені відповідачеві лише 20.11.2009р., тобто з порушенням термінів оформлення актів, встановлених договором, вони правомірно не підписані ВАТ «Кримгаз».

Також відповідач заявив про застосування строку позовної давності до періодів січень-червень 2009р., у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов’язана, зокрема, з транспортуванням продукції трубопроводами.

Статті 258 Цивільного кодексу України та 315 Господарського кодексу України встановлюють спеціальний строк позовної давності для позовних вимог, що випливають з договорів транспортування, а саме шестимісячний строк.

Оскільки підставами розрахунку за договором є акти приймання-передачі послуг, які повинні бути направлені відповідачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідач вважає строк позовної давності пропущеним, а саме вказує на те, що відповідно до п. 5.8 договору встановлено, що в разі ненадання актів приймання – передачі газу в строки, встановлені в п. 6.1.3 подія по наданню послуг вважається також, що не відбулася.

Стаття 315 ГК України встановлює загальний порядок вирішення спорів щодо перевезень. Так відповідно до п. 2 ст. 315 ГК України претензії можуть пред’являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій – протягом сорока п’яти днів.

Як вбачається з п. 5.5 договору №5/Т від 10.04.2009 р. підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання - передачі послуг з транспортування природного газу, які не пізніше 10 – ого числа місяця, наступного за звітним, направляються на адресу ВАТ «Кримгаз».

При таких обставинах, відповідач вважає, що строк позовної давності за вказаними періодами становить: січень 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.02.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.08.2009 р. ); лютий 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.03.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.09.2009 р. ); березень 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.04.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.10.2009 р. ); квітень 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.05.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.11.2009 р. ); травень 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.06.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.12.2009 р. ); червень 2009 р. ( початок строку позовної давності – 11.07.2009 р.; кінець строку позовної давності – 11.01.2010 р. ).

Тому на думку відповідача, строк позовної давності за вказаними актами, у відповідності до ст. 315 ГК України, закінчив свій перебіг 11.01.2009 р.

Відповідно до п. 4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позовні.

Відповідачем по справі було заявлено про сплив позовної давності.

Тому у цій частині, на думку відповідача, у позові необхідно відмовити на підставі спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Вказані доводи відповідача суд до уваги не приймає, а у клопотанні про застосування строку позовної давності відмовляє у зв’язку з наступним.

У відповідності до п. 5.1 договору ціна договору та вартість послуг з транспортування газу визначаються виходячи з встановленого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України тарифу на транспортування природного та нафтового газу розподільними газопроводами в розмірі 87,12 грн. у тому числі 14,52 грн. ПДВ за одну тисячу кубічних метрів газу, що фактично транспортувався, та з урахуванням заявлених відповідачем в п. 3.1 договору обсягів газу попередньо складає 1161770,90 грн.

При цьому, згідно з п. 5.2 договору, тариф на транспортування газу може здійснюватися відповідними нормативними актами уповноважених державних органів України та приймається сторонами до виконання без укладення додаткової угоди, про що позивач письмово інформує відповідача.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем авансовими платежами шляхом в розмірі 50% згідно із заявленими обсягами природного газу, до 15 числа місяця, в якому надаються послуги з транспортування газу.

У відповідності до п. 5.4 договору остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюється відповідачем щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Як вже було встановлено судом, договір № 5/Т від 10.04.2009р. є укладеним з 25.11.2009р.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склалися з 01.01.2009р.

Таким чином, на послуги з транспортування природного газу, які були надані позивачем відповідачеві на протязі січні-жовтня 2009р. розповсюджується дія вказаного договору, що не заперечується сторонами у спорі.

Однак, враховуючи дату підписання договору, суд дійшов висновку про те, що порядок складання та направлення актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, який передбачений договором, позивачем не міг бути дотриманий до підписання договору.

Тобто до моменту, з якого договір вважається укладеним, у позивача не було обов’язку надсилати вказані акти відповідачеві на виконання умов договору, так як у відповідача не було підстав їх підписувати.

Тому суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно і в строки, які передбачені договором, після підписання договору направив акти за період січень-жовтень 2009р. відповідачеві, а також рахунки на оплату, що підтверджується додатком до листа № 950 від 20.11.2009р. та не заперечується відповідачем.

При цьому відповідач вказані акти не підписав та на адресу позивача не повернув.

У відповідності до п. 6.3.2 договору, відповідач зобов’язався підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки встановлені цим договором.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі незгоди відповідача з обсягами газу він підписує акт з розбіжностями та повертає перші екземпляри актів протягом десяти днів. Спори, що виникають з приводу обсягів газу, що транспортується, вирішуються сторонами шляхом переговорів з урахуванням положень п. 5.6 договору або в судовому порядку.

Тому відмову від підписання актів з боку відповідача суд вважає неправомірною.

Доказів того, що відповідач мав якійсь заперечення щодо розміру обсягів про транспортованого газу, які вказані у даних актах, до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, початок перебігу позовної давності щодо зобов’язань за актами приймання-передачі послуг з транспортування газу за період з січня по жовтень 2009 року починається з дати їх отримання відповідачем, оскільки саме з цього моменту він правомірно дізнався про обсяги протранспортованого газу та необхідність сплати грошових коштів у визначених розмірах.

Тому у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд відмовляє.

Пунктом 6.3.3 договору на відповідача покладено обов’язок оплатити вартість послуг з транспортування газу в порядку та строки, що встановлені цим договором.

Згідно із п. 5.6 договору в разі виникнення між сторонами спору з приводу обсягів або вартості наданих послуг відповідач в зазначеному п. 5.4 договору порядку перераховує грошові кошти в розмірі вартості (обсягу) послуг, що не оспорюється.

Після отримання актів приймання-передачі послуг з транспортування газу відповідач умови договору щодо оплати послуг, як авансовими платежами, так і остаточним розрахунком, не виконав.

У доповненні до відзиву, а також у судових засіданнях відповідач також посилався на те, що доводи позивача щодо факту виконання ним зобов’язань за договором, які підтверджуються підписаними актами, не відповідають дійсності.

Позивачем до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу за договором № 5/Т від 01.01.2009р. за період з січня по жовтень 2009р., які з боку ВАТ «Кримгаз» не підписані ( т. 1, а.с. 18 - 37 ).

У додатку до листа № 950 від 20.11.2009р. вказані одночасно із актами приймання-передачі послуг по транспортуванню природного газу також акти приймання-передачі природного газу за період з січня по жовтень 2009 року із посиланням на договір № 5/Т від 10.04.2009р. від 20.11.2009р.

Відповідач щодо факту отримання вказаних актів разом із підписаним договором не заперечує.

Згідно з п. 6.3.1 договору відповідач зобов’язаний прийняти газ від позивача в обсягах, що встановлені п. 3.1 договору, та підписати акти приймання-передачі газу в порядку та строки, що встановлені цим договором.

Після початку дії договору та отримання відповідних актів відповідач свій обов’язок щодо підписання актів приймання-передачі газу не виконав.

Доказів того, що відповідач заперечував щодо розміру обсягів, які вказані у даних актах, до матеріалів справи не надано.

До матеріалів справи позивачем також залучені акти, в яких вказані обсяги природного газу, який був протранспортований ЗАТ «Теодосія» та переданий у розподільчі мережі ВАТ «Кримгаз» у період з січня по жовтень 2009р., які підписані обома сторонами, з боку ВАТ «Кримгаз» акти підписані начальником Феодосійського управління по експлуатації газового господарства Шашко В.Ю. та засвідчені печаткою Феодосійського УЕГГ ВАТ «Кримгаз» (т. 1, а.с. 8-17).

Відповідач посилається на те, що Феодосійське УЕГГ є відокремленим підрозділом ВАТ «Кримгаз», його начальник діє на підставі довіреності та повноваженнями з підписання актів приймання-передачі не наділений.

З приводу цього суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з умов договору, сторони не конкретизували перелік осіб, які повинні підписувати відповідні акти приймання-передачі.

Крім того, суд приймає до уваги, що спірні акти підписані взагалі у період, коли договір на надання послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами на 2009 рік не був укладений, тобто порядок підписання актів у той період був сторонами неузгоджений.

Після укладення відповідного договору відповідач не виконав свій обов’язок щодо підписання як актів приймання-передачі газу, так і актів приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, та не скористався своїм правом при виконанні цих дій щодо перевірки обсягів газу, вказаних в актах, та наданні відповідних заперечень щодо вказаних в актах обсягів, якщо вони мали місце.

Обгрунтованих заперечень щодо обсягів, вказаних позивачем в актах приймання-передачі послуг з транспортування природного газу відповідач не надав.

Перевіривши обсяги, які вказані у п. 3.1 договору, суд вважає, що обсяги, вказані в актах, відповідають обсягам, узгодженим сторонами договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати отриманого товару не виконав, доказів сплати заборгованості на момент розгляду справи також не представив.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягення 867525,97 грн. заборгованості підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать нормам діючого законодавства.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 25.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2010 р.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу у порядку статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1 ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95001 м. Сімферополь вул. Училищна, 42-а; п/р 26007054900922 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 03348117) на користь закритого акціонерного товариства “Теодосія” (98100 м. Феодосія вул. Володарського, 39-б; п/р 26009044450002 у ФАКБ ІМЕКСБАНК, м. Сімферополь, МФО 308304, ЄДРПОУ 30689644) 867525,97 грн. заборгованості, державне мито у розмірі 8675,26 грн., та 236,00 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

3. У частині вимог щодо зобов’язання ВАТ "Кримгаз" підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу за період січень-жовтень 2009 року, а саме акту № 01-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2009р. на суму 204 256,06 грн., в т.ч. ПДВ 34 042,68 грн., акту № 02-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 28.02.2009р. суму 134 958,55 грн., в т.ч. ПДВ 22 493,09 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.2009р., акту № 04-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.04.2009р. на суму ПО 653,20 грн., в т.ч. ПДВ 18 442,20 грн., акту № 05-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.05.2009р на суму 69 231,56 грн., в т.ч. ПДВ 11 538,59 грн., акту № 06-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.06.2009р на суму 45 225,30 грн., в т.ч. ПДВ 7 537,55 грн., акту № 07-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.07.2009р на суму 38 760, 38 грн., в т.ч. ПДВ 6 460,06 грн., акту № 08-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.08.2009р на суму 38 671,87грн., в т.ч. ПДВ 6 445,31 грн., акту № 09-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 30.09.2009р на суму 38 715,08 грн., в т.ч. ПДВ 6452,51 грн., акту № 03-1 приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.10.2009р на суму 42 596,28грн., в т.ч. ПДВ 7 099,38 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.