Рішення № 10909105, 17.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2010Справа №2-24/2994-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18)

в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 34, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача - Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Леніна, б.9, ідентифікаційний код 35770967)

про стягнення 592,81 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Філімонова Т.О.– представник, довіреність № б/н від 25.12.2009р., паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" суми заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 458,32 грн., пені у розмірі 26,93 грн., індексу інфляції у розмірі 106,43 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1,13 грн., загальною сумою – 592,81 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору № 182 від 04.01.2003 р., відповідачем не виконувались зобов’язання щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг телекомунікаційного зв’язку, на підставі чого у Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства за період з 01.06.2008 року до 31.01.2009 року сформувалась заборгованість у розмірі 458,32 грн.

Вважаючи, що внаслідок порушення відповідачем умов договору № 182 від 04.01.2003 р. право Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" порушено, а також вважаючи, що у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій, трьох відсотків річних та індексу інфляції, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства висуває відповідні вимоги.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.06.2010р. позов Фонду майна АР Крим прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 червня 2010 року розгляд справи продовжено порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17 серпня 2010 року брав участь повноважний представник позивача.

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України за клопотанням відповідача.

Відповідач явку представника до судового засідання повторно не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Станом на час судового засідання 17 серпня 2010 року жодних пояснень, заперечень чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до довідки Головного управління статистики № 05.3-8.1/1835 від 23.07.2010р. Кримське Азово-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства станом на час подачі позову позивачем зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України у якості юридичної особи (а.с. 37).

На підставі того, що приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, наділяючи учасників судового процесу процесуальними правами, зобов’язують сторін добросовісно користуватися ними та виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, у суду є достатньо підстав вважати, що суд вчинив всі необхідні дії зі сповіщення відповідача про розгляд даної справи, а також відповідач по справі мав можливість висловити та обґрунтувати свою правову позицію щодо заявлених позивачем вимог шляхом подачі доказів через канцелярію суду чи шляхом направлення їх поштою.

Крім того, з урахуванням обмеженого процесуального строку розгляду справи та змін, внесених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», до статтей 38,69 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання витребуваних судом документів справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише доводів, що вказані позивачем, у зв’язку з неподанням відповідачем жодних заперечень та доказів.

Суд дослідив у судових засіданнях оригінали документів, представлених позивачем. Належним чином засвідчені копії представлених документів долучені судом до матеріалів справи.

З огляду на те що документи, які містяться у матеріалах справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, оцінивши всі обставини за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ :

04 січня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Кримським Азово-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Споживач) був укладений Договір № 182 про надання послуг електрозв’язку (а.с.14-15).

Відповідно до пункту 1.1. Договору його предметом є надання послуг електрозв’язку, що перераховані у Додатку № 1 до договору, та безоплатних послуг, що перелічені у Додатку № 1.

У розділі другому Договору визначено коло прав та обов’язків підприємства зв’язку - Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору № 182, а саме: факт добросовісного користування наданими правами та виконання зобов’язань.

Порушень умов Договору, що зокрема передбачені у пунктах 2.1. – 2.1.22, з боку позивача не відбувалось.

На підставі умов Договору № 182 від 04 січня 2003 року у Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства виникло зобов’язання щодо сплати вартості наданих позивачем за період з 01.06.2008р. до 31.01.2009р.

Так, відповідно до пункту 4.1. Договору послуги, що надаються підприємством зв’язку, сплачуються по тарифах, затверджених відповідно до чинного законодавства (а.с.15).

У пункті 4.2. Договору визначено порядок розрахунків між сторонами по договору. Так, відповідно до 4.2. Договору № 182 від 04 січня 2003 року споживач сплачує послуги електрозв’язку відповідно до сумісно узгодженої кредитно-авансової системи.

У пункті 4.3. Договору вказано, що споживач повинен своєчасно сплачувати надані позивачем по справі послуги.

Судом встановлено, що порядок оплати послуг зв’язку за авансовою системою передбачено у пункті 4.6 Договору. Так, відповідно до зазначеного пункту визначено, що у випадку застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг зв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця передплату їх вартості у розмірі, не меншому суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим їх перерахунком (до 10 числа місяця, що натупає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Пунктом 4.5. Договору передбачено порядок оплати послуг відповідно до кредитної системи. Так, пунктом 4.5. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць виконуються споживачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, проте не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Також зазначеним пунктом передбачено, що за отриманні у кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата у розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

У пункті 4.9. Договору № 182 від 04.01.2003р., зокрема, зазначено, що нарахування оплати за користування телефоном та іншими абонентськими приладами здійснюється з доби їх включення.

Відповідно до пункту 4.3. Договору передбачено обов’язок споживача, у даному випадку Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, своєчасно сплачувати надані послуги, а також визначено порядок розрахунку абонентської плати. У пункті 4.3. Договору зазначено, що розрахунок абонентської плати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється по постійній (без почасової оплати) чи по зміненій (з почасовою оплатою) величіні, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Господарський суд АР Крим зазначає, що відповідач по справі не заявляв про бажання розірвати господарські відносини з позивачем за Договором № 182 від 04.01.2003р., на підставі чого договір на момент розгляду справи є діючим відповідно до умов пунктів 7.1. та 7.2. Договору.

Так, позивач надавав позивачеві послуги електрозв’язку відповідно до переліку послуг електрозв’язку, визначеного у додатку №1 до Договору.

Перелічені послуги відповідно до пункту 4.2. Договору Споживач сплачує по сумісно узгодженій кредитно-авансовій системі оплати.

Таким чином при проведенні розрахунків між сторонами по справі застосовується сумісно узгоджена авансова та кредитна системи оплати.

Пунктом 5.8. Договору передбачено відповідальність споживача за прострочення виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг.

Так, у відповідності до пункту 5.8. Договору у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку вище встановленого строку ( з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, що нараховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми затриманих платежів за кожну добу прострочення відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 5.6. Договору зокрема передбачено, що підприємство зв’язку має право стягувати суму заборгованості у судовому порядку.

Споживач претензій щодо якості надання послуг Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" не заявляв.

Відповідачем по справі також не було доведено жодного порушення умов договору з боку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", у зв’язку з чим, суд, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів та оцінюючи їх за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про добросовісне виконання позивачем по справі своїх зобов’язань за Договором № 182 від 04.01.2003р.

Зазначений договір є діючим на момент розгляду справи, оскільки сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору або зміни його умов.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 березня 2010 року у відповідача існує заборгованість за послуги електрозв’язку у розмірі 458,32 грн.

Вказаний факт наявності заборгованості, зокрема підтверджено довідкою про існування заборгованості (а.с. 9).

Крім того, сума основної заборгованості Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у розмірі 458,32 грн. підтверджується зворотною відомістю особового рахунку № 690182 відповідача (а.с. 12).

Крім того, на підставі даних особового рахунку № 690182 Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства позивачем 06.01.2009р. було оформлено наряд № 16 зняття телефону, у зв’язку з неоплатою (а.с. 13).

25.03.2010р. позивач по справі звернувся до відповідача з претензією № 22 про сплату суми у розмірі 590,88 грн. (а.с.8).

Матеріалами справи підтверджено факт направлення позивачем на адресу Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства зазначеної претензії.

Вказана претензія була отримана відповідачем 27.04.2010р., про що свідчить належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" повноважному представнику відповідача (а.с. 8).

Відповідно до претензії Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" зазначено, що сума основної заборгованості Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства складає 458,32 грн.

Також позивач відповідно до претензії повідомляє відповідача про необхідність погашення ним суми пені у розмірі 25,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1,13 грн., а також індексу інфляції у розмірі 106,43 грн. Таким чином, позивач у порядку досудового врегулювання господарського спору позивач вимагає від Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства виконати сплату 590,88 грн.

Крім того, у претензії відповідача по справі попереджено про можливість стягнення суми заборгованості у судовому порядку.

Відповідач крім того, був ознайомлений позивачем із довідкою про загальну суму заборгованості, оборотною відомістю за рахунком, а також розрахунками інфляції та трьох відсотків річних, виконаних Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", які були направлені на адресу Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства відповідно до додатку до претензії.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 27.04.2010р. Суд дійшов висновку, що відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується зворотнього.

Згідно умов договору № 182 від 04.01.2003 року, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такими обставинами, матеріалами справи, оборотної відомістю (а.с.12), підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 458,32 грн. за договором № 182 від 04.01.2003р., у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зазначеного розміру основної заборгованості у розмірі підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 26,93 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У відповідності до пункту 5.8. Договору у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку вище встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, що нараховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів за кожну добу прострочення відповідно до діючого законодавства.

Так, відповідно до умов зазначеного договору відповідач повинен сплатити Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів. Аналогічна позиція висловлена у статті 36 Закону України «Про телекомунікації».

Розглянувши розрахунок пені позивача за договором № 182 від 04.01.2003 року, суд визнає його цілком обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, умовам договорів, нормам діючого законодавства (а.с.11).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені у розмірі 26,93 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 182 від 04.01.2003 року у розмірі 106,43 грн. та 3% річних у розмірі 1,13 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства інфляційних витрат у розмірі 106,43 грн. станом на 21.07.2008р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (а.с.10).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства 3% річних у розмірі 1,13 грн. з липня 2008 р. по лютий 2009 року підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача (а.с.11).

Матеріалами справи підтверджують факт укладення Договору між відповідачем по справі – Кримським Азово-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в особі начальника Байрамова А.А. та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", а також підтверджені повноваження філії представляти інтереси Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", то стягувана сума підлягає стягненню на користь Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2010 р., про що були повідомлені представник сторін, які брали участь у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Леніна, б.9, ідентифікаційний код 35770967) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 34, ідентифікаційний код 22236588) 458,32 грн. заборгованості за послуги зв’язку, 26,93 грн. пені, 106,43 грн. індексу інфляції, 1,13 грн. трьох відсотків річних

3.          Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Леніна, б.9, ідентифікаційний код 35770967) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 34, ідентифікаційний код 22236588) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.