Рішення № 10909103, 17.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2010Справа №2-24/683-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С" (95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 23, кв. 24, ідентифікаційний код 32219524)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне підприємство «Приднепровськтрансфармация» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 20).

про стягнення 11 093,26 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Антюфєєв І.О. – представник, довіреність № 016-Д від 05.01.2010р., посвідчення № 2188 від 06.07.2009р.

Від відповідача – Скляр Ю.С. – представник, довіреність № 1 від 06.04.2010р.

Від третьої особи - не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С" про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суми заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 8382,56 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електричну енергію у розмірі 861,57 грн., трьох відсотків річних за активну електричну енергію у розмірі 362,50 грн., інфляційних втрат за активну електричну енергію у розмірі 1486,63 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Правил користування електричною енергією та умов договору на постачання електричної енергії № 4460 від 01.03.2006р., відповідач, за ствердженням позивача, не оплатив спожиту за період з 02.02.2008р. по 02.02.2009р. активну електричну енергію, у зв’язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С" виникла заборгованість у розмірі 8382,56 грн.

Крім того, позивачем на суму основної заборгованості відповідача нараховано три відсотки річних за період з 01.02.2008р. по 17.01.2010р. у розмірі 362,50 грн., а також пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 19.07.2009р. по 17.01.2010р. у розмірі 861,57 грн. та інфляційні втрати у період з лютого 2008 року до грудня 2009 року у розмірі 1486,63 грн.

Позивач вважає, що порушення законодавства у галузі електроенергетики відповідачем щодо несвоєчасності розрахунків за спожиту електроенергію порушують інтереси держави та призводять до негативних наслідків – тяжкого економічного стану енергетики, ставлять під загрозу енергетичну безпеку України, що і стало підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з позовом до Господарського суду АР Крим.

Представником позивача було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та ухвалою від 02.03.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.

26 березня 2010 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С" до Господарського суду АР Крим 26 березня 2010 року надійшов поштою відзив на позовну заяву. Так, відповідно до відзиву на позовну заяву позивач просить у задоволенні позову позивачеві відмовити на підставі того, що на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С", Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось з позовом до Господарського суду АР Крим до неналежного відповідача, оскільки строк договору оренди приміщення сплинув 10.08.2006р., а позивач вимагає стягнення заборгованості за період з 02.02.2008р. по 02.02.2009р.

Відповідач відповідно до відзиву зазначає, що власником приміщення, яке обслуговувалось позивачем на підставі договору на постачання електричної енергії № 4460 від 01.03.2006р. є Державне підприємство «Приднепровськтрансфармация» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 20), на підставі чого суд вважає необхідним викликати для надання пояснень повноважного представника вказаної юридичної особи.

На підтвердження того, що Державне підприємство «Приднепровськтрансфармация» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 20) є власником та орендодавцем приміщення аптеки № 7, площею 176,9 кв.м., розміщене за адресою : м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 3, відповідач представив суду копію договору оренди № 2 від 10.02.03р., яка була прикладена до відзиву на позовну заяву.

Суд дійшов висновку викликати в судове засідання представника Державного підприємства «Приднепровськтрансфармация» ( 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 20) – орендодавця приміщення аптеки № 7, площею 176,9 кв.м., розміщеного за адресою : м. Сімферополь, вул. Євпаторійське шосе, 3 за договором оренди № 2 від 10.02.03р., про що було зазначено в ухвалі від 06.04.2010 р.

Ухвалою від 11.05.2010 р. суд дійшов висновку залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне підприємство «Приднепровськтрансфармация» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 20).

Позивач позовні вимоги підтримав за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс-С" заперечував за мотивами представленого у судовому засіданні відзива на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.

Третя особа явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, вимоги суду не виконала. Станом на час прийняття рішення по справі жодних пояснень чи клопотань від Державного підприємства «Приднепровськтрансфармация» до суду не надходило.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.03.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансфармплюс - С" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 4460.

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додатками до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно з умовами додатку № 4.1, або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до пункту 2 Додатку «Порядок розрахунків для споживачів, що здійснюють передоплату за споживану електроенергію» розрахункова дата ( день, коли Споживач надає «Акт про об’єми переданої Споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії», а Постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 14 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим періодом вважається період з 14 числа місяця до того же числа наступного місяця.

Показання розрахункових засобів обліку згідно з Переліком об’єктів та точок комерційного обліку фіксуються 14 - ого числа кожен місяць та оформлюються „Актом про об’єми переданої споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії” в 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач вказує на той факт, що відповідачем неналежним чином виконувалися взяті на себе зобов’язання щодо сплати активної електричної енергії, що призвело до виникнення заборгованості за період з 02.02.2008 р. по 02.02.2009 р. у розмірі 8382,56 грн. Також позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електричну енергію у розмірі 861,57 грн., 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 362,50 грн., інфляційні втрати за активну електричну енергію у розмірі 1486,63 грн.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 10.02.2003 р. між відповідачем по справі ( орендар ) і третьою особою ( орендодавець ) було укладено договір оренди державного майна №2.

Відповідно до умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно – приміщення - аптеки №7 площею 176,9 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Сімферополь, вул.. Євпаторійське шосе, 3.

Відповідно до п. 11.1 вказаного договору він був укладений строком на один рік, тобто з 01.03.2003 р. до 01.03.2004 р.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 09.02.2004 р. до вищевказаного договору оренди №2 сторони дійшли згоди про продовження дії вказаного договору оренди на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором, а саме до 10.02.2005 р. ( а. с. 99 ).

Також відповідно до додаткової угоди №4 від 05.01.2005 р. до вищевказаного договору оренди №2 сторони дійшли згоди про продовження дії вказаного договору оренди на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором, а саме до 10.02.2006 р. ( а. с. 100 ).

Також відповідно до додаткової угоди №5 від 10.01.2006 р. до вищевказаного договору оренди №2 сторони дійшли згоди про продовження дії вказаного договору оренди на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором, а саме до 10.08.2006 р. ( а. с. 101 ).

Оскільки сторони за вищевказаним договором оренди не дійшли згоди про подальше продовження орендних стосунків між ними, договір оренди державного майна №2 припинив свою дію 10.08.2006 р., в зв’язку зі спливом строку, на якій його було укладено.

В зв’язку з вказаним, між сторонами за вищевказаним договором оренди було складено та підписано акт приймання – передачі від 11.11.2006 р., відповідно до якого відповідач повернув на користь третьої особи по справі орендоване майно - приміщення - аптеки №7 площею 176,9 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Сімферополь, вул.. Євпаторійське шосе, 3.

В матеріалах справи наявний лист ( а. с. 139 ) відповідно до якого відповідач повідомляв замісника начальника СП СГЕС Бойко А. В. про закінчення строку дії договору оренди №2, в зв’язку з чим просив відключити об’єкт від систем електропостачання, однак вказаного представниками позивача зроблено не було.

Також з листа №67 від 21.01.2008 р. ( а. с. 98 ) вбачається, що станом на 21.01.2008 р. позивач був повідомлений щодо вищевказаних обставин.

Також відповідно до п. 2.5 договору про постачання електричної енергії № 4460 сторони дійшли згоди про те, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації ( в тому числі визнання його банкрутом ), відчуження будь – яким способом займаного приміщення споживач зобов’язався повідомляти постачальнику за 7 діб до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов’язався припинити поставку електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Судом встановлено, що відповідач своє зобов’язання щодо повідомлення про звільнення приміщення виконав, тоді як позивач поставку електричної енергії з дня звільнення відповідачем приміщення не припинив.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за період з 02.02.2008 р. по 02.02.2009 р. у розмірі 8382,56 грн., тоді як вже з 11.11.2006 р. відповідач по справі не знаходився в приміщенні, відносно електропостачання якого було укладено договір про постачання електричної енергії № 4460.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що позовні вимоги відносно стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за активну електричну енергію у розмірі 861,57 грн., 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 362,50 грн., інфляційних втрат за активну електричну енергію у розмірі 1486,63 грн., які були нараховані на заборгованість за період з 02.02.2008 р. по 02.02.2009 р. у розмірі 8382,56 грн., також задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін про те, що повне рішення буде складено 25.08.2010 р.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.