Рішення № 10907351, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р.Справа № 15/58-10-1741 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури - не з’явився,

від позивача – Іваненко С.В.,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Одеського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” до Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” про стягнення заборгованості в сумі 473156,77 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Одеського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” з позовною заявою про стягнення з Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” заборгованості за кредитним договором в сумі 473156,77 грн., посилаючись на наступне.

29.05.2007 р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ „Ощадбанк” та Малим приватним підприємством „А.С.Т.-2003” був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 21, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався належним чином використовувати та повернути кредит в розмірі 400 000,00 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 28 травня 2010 року та зі сплатою 16% річних.

Так, прокурор вказує, що згідно умов додаткової угоди № 01 від 30.05.2007 р. до вказаного кредитного договору відповідачу було надано в межах кредитної лінії 400 000,00 грн.

У відповідності з додатковою угодою № 02 від 01.11.2008 р. до кредитного договору відсоткова ставка була збільшена до 20% річних.

Також прокурор вказує, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.05.2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Білгород-Дністровське відділення № 6707 ВАТ „Ощадбанк” та Малим приватним підприємством „А.С.Т.-2003” було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. за реєстр. № 1909, згідно якого відповідач з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором передав в іпотеку:

-          приміщення операторної автозаправочної станції № 1 площею 43,2 кв.м, приміщення пункту технічного обслуговування № 3 площею 50,2 кв.м, що знаходяться за адресою: 16-км траси Білгород-Дністровський-Приморське, територія Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 93,4 кв.м, які належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу приміщень (ВСК № 312011), посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. 30.11.2005 р. за реєстр. № 3041, зареєстрованого КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.01.2006 р.;

- земельну ділянку розміром 0,7000 га, в тому числі по угіддям: 0,3317 га - під будівлями, 0,3683 га - відкриті землі, в межах згідно з планом, розташовану за адресою: 16-км траси Білгород-Дністровський - Приморське, територія Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, з цільовим призначенням для здійснення підприємницької діяльності, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 914972, виданого 12 серпня 2006 року Білгород-Дністровським відділом земельних ресурсів.

Як зазначає прокурор, ВАТ „Державний ощадний банк України” належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит в сумі 400 000 грн. з позичкового рахунку в безготівковій формі згідно з цільовим призначенням (придбання ПММ), що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 30 травня 2008 року. Але в обумовлені кредитним договором строки відповідач своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконує згідно з графіком погашення кредитного зобов'язання.

Так, станом на 01.01.2010 р. сума заборгованості відповідача складає 473156,77 грн., в тому числі:

-          заборгованість за кредитом - 400000,00 грн.;

-          заборгованість за відсотками - 20164,38 грн.;

-          заборгованість за пенею по кредиту - 51901,36 грн.;

-          заборгованість за пенею по відсоткам - 1091,03 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. порушено провадження у справі № 15/58-10-1741 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлявся належним чином за адресою, що значиться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв’язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

29 травня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі заступника начальника філії – Одеського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” та Малим приватним підприємством „А.С.Т.-2003” був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 21, згідно п. 1.1 якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 400000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 28 травня 2010 року. Сума ліміту кредитування становить 400000,00 грн. (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно п. 1.3 вказаного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на придбання ПММ з першим повним погашенням заборгованості не пізніше 29 травня 2008 року.

У відповідності з п. 1.6 договору за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати банку відповідну плату –16% річних.

При цьому п. 3.1 цього договору передбачено, що виконання позичальником зобов’язання за цим договором (в томі числі і додатковими угодами до нього) забезпечується договором іпотеки автозаправочної станції, яка складається з операторної - 43,2 кв.м, пункту технічного обслуговування –93,4 кв.м з вмонтованим електропідйомником, ємності наземні та підземні, трубопроводів, томливороздаточних колонок, трансформаторної підстанції, навісу, а також земельної ділянки площею 0,70 га, що належать відповідачу та знаходяться за адресою: 16-км траси Білгород-Дністровський-Приморське, територія Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області.

Так, 30 травня 2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі заступника керуючого філією –Білгород-Дністровське відділення № 6707 ВАТ „Ощадбанк” та МПП „А.С.Т.-2003” був укладений іпотечний договір, згідно якого відповідач передав банку в іпотеку:

-          приміщення операторної автозаправочної станції № 1, приміщення пункту технічного обслуговування № 3, що знаходяться за адресою: 16-км траси Білгород-Дністровський-Приморське, територія Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 93,4 кв.м, які належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. 30.11.2005 р. за реєстр. № 3041, зареєстрованого КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.01.2006 р. за № 8144822;

- земельну ділянку розміром 0,7000 га, в тому числі по угіддям: 0,3317 га - під будівлями, 0,3683 га - відкриті землі, в межах згідно з планом, розташовану за адресою: 16-км траси Білгород-Дністровський - Приморське, територія Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, з цільовим призначенням для здійснення підприємницької діяльності, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 914972, виданого 12 серпня 2006 року Білгород-Дністровським відділом земельних ресурсів.

Вищевказаний іпотечний договір був посвідчений 30.11.2007 р. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. за реєстр. № 1909.

30 травня 2008 року ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі заступника керуючого філією –Білгород-Дністровське відділення № 6707 ВАТ „Ощадбанк” та МПП „А.С.Т.-2003” уклали додаткову угоду № 01 від 30.05.2007 р. до вказаного кредитного договору, згідно якої банк відповідно до умов договору відновлювальної кредитної лінії № 21 від 29.05.2007 р. надає відповідачу в межах кредитної лінії 400 000,00 грн. зі сплатою 16% річних. Погашення кредиту здійснюється згідно графіку, зазначеного в п. 1.3 вказаного договору.

01 листопада 2008 року ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі заступника начальника операційного відділу ТВБВ № 10015/03339 філії - Одеське обласне управління ВАТ „Ощадбанк” та МПП „А.С.Т.-2003” уклали додаткову угоду № 02 до договору відновлювальної кредитної лінії № 21 від 29.05.2007 р., згідно якої відсоткова ставка за користування кредитом була збільшена до 20% річних.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як з’ясовано судом, позивач, виконуючи умови вказаного договору відновлювальної кредитної лінії № 21, надав відповідачу кредит в сумі 400 000 грн. з позичкового рахунку в безготівковій формі згідно з цільовим призначенням (придбання ПММ), що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 30 травня 2008 року. Проте, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків не виконав, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.01.2010 р. становить по кредиту 400000,00 грн., по відсоткам –20164,38 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом МПП „А.С.Т.-2003” (а.с. 23-28).

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованим застосування до відповідача таких санкцій як нарахування пені по кредиту та відсоткам у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредиту, що не спростовано відповідачем.

Адже згідно п. 4.3.1. кредитного договору відповідач зобов'язався належним чином виконувати всі умови кредитного договору та взяті на себе за цим договором обов'язки. Також п. 4.3.3. кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в кредитному договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Так, ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В свою чергу діючим законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов’язання. При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 6.1.1 кредитного договору № 21 від 29.05.2007 р., в разі порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, що мало місце у даному випадку, відповідач зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків та недотримання умов передбачених кредитним договором, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користуванням кредитом (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по кредитному договору).

Так, за порушення умов договору щодо неповернення кредиту та несплати відсотків за користування кредитом позивачем нараховано відповідачу пеню по кредиту в розмірі 51901,36 грн. та пеню по відсоткам в розмірі 1091,03 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом МПП „А.С.Т.-2003” (а.с. 23-28).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи те, що до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором звернувся прокурор, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань Прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їхніх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що ВАТ „Державний ощадний банк України” засновано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 876 від 21.05.1999 р., в якій зазначено що засновником ВАТ "Державний ощадний банк України" є держава в особі Кабінету Міністрів України і державі належить 100% акцій на всю суму статутного фонду. Тобто ВАТ "Державний ощадний банк України" є державною власністю.

Враховуючи те, що діяльність Ощадбанку є сферою державного регулювання і Кабінет Міністрів України контролює цю діяльність, на думку суду, прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Кабінет Міністрів України в якості позивача як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 21 від 29.05.2007 р. є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Одеського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” до Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” про стягнення заборгованості в сумі 473156,77 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, буд. 263; код ЄДРПОУ 32352118) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ „Ощадбанк” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17; код ЄДРПОУ 09328601; р/р 37396900050001 в ФООУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 328845) заборгованість в сумі 473156/чотириста сімдесят три тисячі сто п’ятдесят шість/грн. 77 коп.

3.          СТЯГНУТИ з Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, буд. 263; код ЄДРПОУ 32352118) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) витрати по держмиту в сумі 4731/чотири тисячі сімсот тридцять одна/грн. 77 коп.

4.          СТЯГНУТИ з Малого приватного підприємства „А.С.Т.-2003” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, буд. 263; код ЄДРПОУ 32352118) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.06.2010 р.

Суддя