Рішення № 10906248, 16.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 17/55 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді С.В. Таран, розглянувши матеріали справи №17/55

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція", смт. Баришівка Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз", м.Кіровоград

про стягнення 60491,18 грн.

Представники:

від позивача - Буділов В.М., довіреність б/н від 29.04.2010 року;

від відповідача - участі не брали, хоча ТОВ "Енергогаз" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №3512875 від 05.08.2010 р (а.с.73) та №3512883 від 06.08.2010 р. (а.с.74), а також розпискою від 03.08.2010 р. (а.с.72).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" (далі - ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція") подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" (далі - ТОВ "Енергогаз") про стягнення 60491,18 грн. заборгованості, з яких: 58399,98 грн. - основний борг, 1635,20 грн. - інфляційні збитки та 456 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що між сторонами відсутні правовідносини з поставки товару, а мали місце правовідносини, що виникли з договору зберігання №ХР 01/02-06 від 16.02.2006 року, при цьому ТОВ "Енергогаз" просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, який, за його переконанням, сплив 31.12.2009 року (а.с. 37-38).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" існували цивільно-правові відносини, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 року та довіреністю серії ЯЛУ №117469 від 11.04.2006 року (а.с. 18, 20).

Відповідно до вказаних документів відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 59399,98 грн.

У відповідності до пункту 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Сторони договір купівлі-продажу не уклали, але їх дії свідчать про те, що між ними виникли зобов’язання з купівлі-продажу, в силу яких одна сторона (позивач) зобов’язується передати товар у власність іншій стороні, а інша сторона (відповідач) зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Видача відповідачем довіреності, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні 16.08.2010р., підписаної керівником підприємства та скріпленої печаткою ТОВ "Енергогаз", свідчить про те, що відповідач взяв на себе зобов’язання по прийому товару та сплати за нього відповідних коштів.

Підпис на накладній, копія якої засвідчена належним чином знаходиться в матеріалах справи (оригінал оглянуто в судовому засіданні 16.08.2010 р.), уповноваженої за довіреністю особи відповідача свідчить про отримання ним товару та про виникнення у нього обов’язку по оплаті його вартості.

Таким чином, позивач свою частину зобов’язань виконав в повному обсязі.

Із змісту видаткової накладної №ТД-00110/1 від 19.04.2006 р. (а.с.18) вбачається, що сторонами умовою продажі був визначений порядок здійснення розрахунків за отриманий товар у вигляді проведення попередньої оплати.

Докази проведення відповідачем попередньої оплати в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду учасниками судового процесу - не подані.

За повідомленням позивача (а.с.4) за отриманий за видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 року товар відповідач розрахувався частково: на суму 1000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ "Торговий Дім Укрполімерконструкція" (а.с. 19), внаслідок чого виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" в сумі 58399,98 грн.

Позивачем 29.12.2009 року було направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу (а.с.86-88), яка була отримана останнім 18.01.2010 року (а.с. 31).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи отримання відповідачем вимоги 18.01.2010 р. (а.с.31) кінцевим терміном проведення розрахунків за отриманий відповідачем товар є 25.01.2010р. Прострочення виконання зобов’язання щодо проведення розрахунків за отриманий за видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 р. товар виникло з 26 січня 2010 р.

Між тим докази повернення позивачеві майна (товару) чи оплати його вартості відповідачем не подано, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 58399,98 грн. боргу за поставлений за видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 року товар заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов’язань за видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 року 3% річних в сумі 456 грн. та інфляційні втрати в сумі 1635,20 грн.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені норми, позовні вимоги про стягнення 456 грн. 3% річних за період з 26.01.2010 року по 30.04.2010 року та 1635,20 грн. інфляційних втрат за період з лютого місяця 2010 року по квітень місяць 2010 року заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що між сторонами відсутні правовідносини з поставки товару, а мали місце правовідносини, що виникли із договору зберігання №ХР 01/02-06 від 16.02.2006 р., спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема змістом видаткової накладної №ТД-00110/1 від 19.04.2006 р., рахунку-фактури №ТД-000081 від 04.04.2006 р. (а.с.17), посилання на який містить виписана відповідачем довіреність серії ЯЛУ №117469 від 11.04.2006 р. (а.с.20), актом звірки розрахунків (а.с.89). До того ж, в жодному із зазначених вище первинних документів відсутні посилання на договір зберігання, укладений між ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція" та ТОВ "Енергогаз" (а.с.50-51). На вимогу суду (а.с.60) відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що майно отримане ним за видатковою накладною №ТД-00110/1 від 19.04.2006 року на підставі довіреності серії ЯЛУ №117469 від 11.04.2006 року було передано йому саме на зберігання на виконання договору №ХР 01/02-06 від 16.02.2006 року.

Крім того, договір зберігання №ХР 01/02-06 від 16.02.2006 р. (а.с.50-51), на який посилається відповідач як на підставу своїх заперечень, укладений ним з іншою юридичною особою (ТОВ "Укрполімерконструкція", ідентифікаційний код 19252307), а не з позивачем по справі (ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція", ідентифікаційний код 33126404).

Посилання ТОВ "Енергогаз" на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права до уваги господарським судом не приймається, оскільки такий строк ТОВ "Торговий дім Укрполімерконструкція" не пропущений.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогаз" (25001, м.Кіровоград, пров. Вишняківський, 40, р/р №26007000678002 у філії ВАТ КБ "Надра" Кіровоградського РУ м. Кіровоград, МФО 323623, ідентифікаційний код 32504885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрполімерконструкція" (07501, Київська область, Баришівський район, смт.Баришівка, вул. Торф'яна, 28, р/р №26000262900046 у ВАТ "ВІЕЙБІ Банк", МФО 380537, ідентифікаційний код 33126404) - 58399,98 грн. боргу, 1635,20 грн. інфляційних втрат, 456 грн. 3% річних, 604,91 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В.Таран

Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 17.08.2010 року.