Рішення № 10906074, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/28514.07.10                     За позовом Будівельного управління Державного управління справами

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр»

про стягнення боргу в розмірі 39907,14 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Герасимчук О.П. –предст.

Від Відповідача           не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Будівельне управління Державного управління справами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр»про стягнення 39 907,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 01/07 від 01.03.2007 в частині оплати виконаних Позивачем робіт за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між Будівельним управлінням Державного управління справами (далі –Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр» (далі –Відповідач, Замовник) укладено Договір № 01/07 (далі –Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язався виконати роботи з ремонту електрообладнання Замовника (п. 1 Договору), а останній взяв на себе зобов’язання щомісячно в термін до 10 числа проводити оплату виконаних робіт за попередній місяць на підставі актів виконаних робіт (п. 2 Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 01/07 від 01.03.2007 є договором підряду.

Стаття 317 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, на виконання умов Договору Позивачем було здійснено відповідні роботи, про що Сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучено до матеріалів справи. На оплату виконаних робіт Позивачем були виставлені Відповідачу відповідні рахунки-фактури.

Однак, зобов’язання щодо оплати виконаних Позивачем робіт за Договором № 01/07 від 01.03.2007 Відповідачем в повному обсязі не здійснені.

Станом на час розгляду спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 39907,14 грн., та є не погашеною.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених Договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати Позивачу вказаної заборгованості Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати виконаних Позивачем робіт згідно з Договором. Натомість, Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту виконання робіт на замовлення Відповідача на загальну суму 39907,14 грн. та неоплати останнім таких в розмірі 39907,17 грн.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 39907,17 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр»(03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, б. 7, код 23740484) на користь Будівельного управління Державного управління справами (01021, м. Київ, вул. Садова, б. 1/14, код 31407993) 39907,14 грн. заборгованості, 399,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 19.08.2010