Рішення № 10906056, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/14630.06.10

за позовомзакритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» Київська обл., м. Вишневе

до товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Укрпродінвест»м. Київ

простягнення 33625,62 грн.

СуддяКопитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Горкуша Ю.М., за дов. б/н від 01.03.2010 року;

від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Українські вантажні кур'єри»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Укрпродінвест»про стягнення 33625,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Укрпродінвест»своїх зобов’язань щодо оплати послуг за Договором про надання логістичних послуг № 07-59/05 від 01.09.2007року в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 26548,78 грн. Крім того, за порушення грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача з посиланням на 5.3 Договору пеню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 року порушено провадження по справі, призначено розгляд справи на 22.04.2010 року.

В зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року. розгляд справи продовжено.

Позивачем 30.06.2010 року подано заяву про уточнення позовних вимог , в якій останній з посиланням на дані, викладені в «Журналі-ордері і Відомості по рахунку №36 Розрахунки з покупцями та замовниками»та банківські виписки щодо руху коштів відповідача по сплаті послуг, наданих позивачем, в якій останній вказавши загальний розмір позовних вимог фактично зменшив свої вимоги щодо стягнення суми основного боргу до 26167,87 грн. та щодо стягнення пені до 2 713,80 грн.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що відповідачем було змінено адресу його реєстрації. В зв’язку з чим розгляд справи було відкладено та зобов’язано позивача направити на адресу реєстрації відповідача позовну заяву з доданими матеріалами. Матеріали справи містять належні докази виконання позивачем зазначених вимог суду. Крім того, на адресу реєстрації відповідача -03039, м. Київ, вул. Байкова,7 було направлено і ухвали суду від 22.05.2010 року та 22.06.2010 року.

Однак, незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2010 року за згодою представника позивача суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позиача, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Між закритим акціонерним товариством «Українські вантажні кур'єри», Виконавець (надалі по тексту ЗАТ «Українські вантажні кур'єри», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Укрпродінвест»(надалі по тексту ТОВ «Об'єднання Укрпродінвест», відповідач) було укладено Договір про надання логістичних послуг № 07-59/05 від 01.09.2007 року (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку ьа на умовах, визначених цим Договором та Додатковм до нього Виконавець зобов’язується забезпечити виконання логістичних послуг пов’язаних з обслуговуванням вантажів Замовника, а Замовник зобов’язується надавати замовлення на надання послуг відповідно до умов даного Договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги. На підтвердження надання Виконавцем послуг за цим Договором, складаються відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг. (п. 1.2 Договору).

Умовами Договору, а саме п. 5.2 визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі наданого рахунку. Відповідно до п. 5.3 термін сплати: протягом п’яти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 5.4 Договору разом з рахунком Замовникові надається два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг та податкова накладна. Замовник зобов’язаний розглянути акт, підписати його і повернути Виконавцеві один примірник або надати вмотивовані зауваження. При відсутності таких зауважень в триденний строк з моменту отримання, акт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов Договору позивачем відповідачеві в період з 30.11.2007 року по 28.02.2009 року надавались послуги згідно умов Договору про, що свідчать акти виконаних робіт підписані сторонами (копії актів засвідчені належним чином в матеріалах справи). Всього було надано послуг, згідно наявних актів, на загальну сум 72144,55 грн. матеріали справи містять докази оплати відповідачем послуг на суму 45697,93 грн. (копії банківських виписок в матеріалах справи).

В зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору позивач звертався до нього з вимогою про сплату заборгованості № 59 від 18.01.2010 року (отримана представником відповідача під розпис 19.01.2010 року), однак відповідач в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

Розраховуючи суму заборгованості відповідача перед позивачем останній в уточненнях позовних вимог посилається на наявність боргу в розмірі 26 167,87 грн.

В даному випадку суд враховує, що позивач заявою про уточнення позовних фактично відмовився від стягнення основного боргу в розмірі 380,91 грн. та пені в розмірі 4363,04 грн. та визначив остаточні позовні вимоги станом на день прийняття рішення –основний борг 26167,87 грн., пеня 2713,80 грн. Зазначені вимоги підтверджені поясненнями представника позивача в судовому засіданні.

За таких обставин провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 380,91 грн. та пені в розмірі 4363,04 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання відповідачем послуг згідно з умовами Договору № 07-59/05.

          Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання послуг відповідачеві підтверджується матеріалами справи, зокрема належним чином оформленими актами виконаних робіт, що підписані посадовими особами обох сторін та містять відтиски печатки підприємств. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на первинні документи, що підтверджують надання послуг за укладеним договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався розрахуватись з позивачем за надані послуги протягом п’яти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Матеріали справи містять копії рахунків, що виставлялись відповідачу для оплати, а також докази їх отримання відповідачем.

Крім того, як встановлено вище, позивач звертався до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості у встановлені строки.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази надання послуг), а також ті докази, які б підтверджували повне погашення боргу відповідачем, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 26 167,87 грн. за надання логістичних послуг, що є предметом договору № 07-59/05, у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язанняза кожен день простроченнявиконання.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Пункт 6.8. Договору 07-59/05 передбачає відповідальність Відповідача за несвоєчасну сплату наданих послуг у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 50% від вартості простроченого зобов’язання.

Суд враховує зазначені положення договору, однак звертає увагу на наступні обставини.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином суд вважає правомірним розрахунок пені з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню з урахуванням поданих позивачем уточнень позовних вимог 30.06.2010 року в розмірі 2713,8 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати позивача за за частину позовних вимог від яких він відмовився в добровільному порядку покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 380,91 грн. та пені в розмірі 4363,04 грн. припинити

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Укрпродінвест»(03039 м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25,03039, м. Київ, вул. Байкова,7 код ЄДРПОУ 32659150 п/р 26003413801 в філії ВАТ «МТБ»у м. Києві МФО 300829 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерне товариство «Українські вантажні кур'єри» (08132 Київська обл. м. Вишневе, вул. Промислова, буд.5, код ЄДРПОУ 31539393, п/р 26001262402071 в ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537) 28881,67 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню шістдесят сім копійок), з яких 26 167,87 грн. (двадцять шість тисяч сто шістдесят сім гривень вісімдесят сім копійок) основного боргу, 2713,80 грн. (дві тисячі сімсот тринадцять гривень вісімдесят копійок) пені, 288,82 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) державного мита, 202,7 грн. (двісті дві гривні сімдесят копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО.С. Копитова