Рішення № 10906050, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/20915.07.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м. Київ

про          стягнення 116117,53 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Іконнікова О.В. за довіреністю б/н від 28.12.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» про стягнення 116117,53 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язання щодо повної оплати товару, поставленого за договором №ПР- ПР-40676 від 01.12.2009 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 104787,94 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 8.9 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 421,86 грн. та з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України відсотки річних в розмірі 1 198,94 грн. та втрати від інфляції в розмірі 1 708,79 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2010 року.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, (оригінал поштового повідомлення в матеріалах справи) відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Згідно поштового повідомлення про вручення відповідачем ухвала суду про порушення провадження по справі та призначення судового засідання отримана 24.06.2010 року. Тобто відповідач повідомлений про розгляд справи завчасно, однак своїм правом на судовий захист не скористався.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.07.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

          01 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»-Постачальник (надалі по тексту ТОВ «ТК-Домтекс», Позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»- Покупець (надалі по тексту ТОВ «Рейнфорд», Відповідач) уклали Договір поставки № ПР-40676 (далі за текстом - Договір), пунктом 1.1. встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити Товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно Замовлення Покупця, що являється невід'ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти його та оплатити на умовах, узгоджених в додатку № 4 до даного Договору «Додаткові умови», що являється невід'ємною частиною Договору (надалі по тексту -додаток № 4 «Додаткові умови»).

В рамках Договору Покупцю були поставлені товари на загальну суму 127 787, 94 (сто двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 94 коп.) грн., що підтверджується товарними накладними, які підписані обома сторонами і скріплені печатками сторін, №5081 від 21.12.2009 на 106299 грн., №115 від 18.01.2010 на 6 637,38 грн., №808 від 25.02.2010 на 14 851,56 грн.

Згідно п. 2.1. Договору асортимент і ціна товару узгоджуються у Специфікації до Договору. Специфікація затверджується Сторонами у встановленій формі (додаток № 1) і являється невід’ємною частиною даного Договору.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 «Додаткові умови».

Пунктом шостим додатку № 4 «Додаткові умови»встановлено, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов’язання з оплати товару виконав частково, а саме сплативши позивачу 23000 грн., що підтверджується банківською випискою №46 від 11.03.2010.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»було надіслано претензію №1/49 квітня 2010 року про погашення існуючої заборгованості, відправлення якої підтверджується фіскальним "а 1865 від 22 квітня 2010 року та описом вкладення у цінний лист.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача, як і не містять доказів на підтвердження сплати заборгованості за отриманий товар в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням поставки товару на 127 787, 94 грн. та його часткової оплати на суму 2300,00 грн., що матеріалами справи підтверджується, станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 104 787,94 грн. Зазначений факт також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 03.06.2010 року, який підписаний між сторонами та скріплений печаткою обох сторін.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,якщо договоромабо актами цивільного законодавстване встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах в зв’язку з чим суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідно до пункту шостого додатку № 4 «Додаткові умови»Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Таким чином строки по оплаті отриманого товару настали, а саме за товар поставлений 21.12.2009 Покупець повинен був розрахуватись до 20.02.2010, за товар поставлений 18.01.2010 - до 20.03.2010 року і відповідно за товар поставлений 25.02.2010 року - до 26.04.2010 року.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ст. ст. 692, 712 Цивільного кодексу України договір поставки є оплатним. Тобто обов’язок відповідача як покупця за договором оплатити поставлений товар виникає згідно з положеннями закону та пункту 1.1 Договору.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару станом на день вирішення даної справи, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 104 787,94 грн. грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 8.9. Договору поставки № ПР-40676 від 01 грудня 2009 року передбачено, що у випадку прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню, однак в зв’язку з невірним розрахунком за уточненим розрахунком суду.

В даному випадку позивачем не вірно визначений період прострочення зобов’язання при розрахунку пені, відсотків річних та інфляції по поставці від 21.12.2009 року та від 18.01.2009 року.

Умовами договору сторони погодили строк здійснення розрахунку протягом 60 календарних днів з дати поставки товару, в зв’язку з чим прострочення строки по оплаті за товар поставлений 21.12.2009 настало 20.02.2010 (а не 18.01.2010 року як помилково вважає позивач), за товар поставлений 18.01.2010 - 20.03.2010 року (а не 25.02.2020 року як помилково вважає позивач) і відповідно за товар поставлений 25.02.2010 року - 26.04.2010 року.

З таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 6444,47 грн., втрати від інфляції в розмірі 1237,84 грн., відсотки річних 948,1 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, в содове засідання не з’явився проти доводів позивача не заперечив.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154А (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А,код ЄДРПОУ 35250305, р/р 26002333556101 в Філія АБ «Південний»в м. Києві, МФО 320917 Свідоцтво № 100122613 ПІН 352503026584 а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домтекс»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, код ЄДРПОУ 34841196, р/р 26007962481758 в Філії "Перший Український Міжнародний Банк", МФО 322755, Свідоцтво № 100023760, ПІН 348411926510) 113418,35 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень тридцять п’ять копійок), з яких 104 787,94 (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят сім гривень дев’яносто чотири копійки) основного боргу, 1237,84 грн. (тисяча двісті тридцять сім гривень вісімдесят чотири копійки) інфляційних втрат, 948,1 грн. (дев’ятсот сорок вісім гривень десять копійок) 3 % річних, 6444, 47 грн. (шість тисяч чотириста сорок чотири тисячі сорок сім копійок) пені, а також 1 134,18 (одна тисяча сто тридцять чотири гривні вісімнадцять коп.) грн. витрат на сплату державного мита та 230, 51 (двісті тридцять гривень п’ятдесят одну копійку) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя О. С. Копитова