Рішення № 10905987, 20.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/9620.08.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В. При секретарі судового засідання Цибульському Р.М., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арія Вин"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті"

простягнення 2796,94 грн.

Представники сторін: від позивача Погорєлий Д.І. –представник за довіреністю; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Арія Вин" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" заборгованості за договором поставки від 01.02.2008 № ДАО-000376 на загальну суму 2796,94 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який долучений до матеріалів справи.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю " Арія Вин", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ебіліті", як покупцем укладено договір № ДАО-000376 за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов‘язується згідно заявок –замовлень покупця (відповідач у справі) передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов‘язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 10.1. Договору останній діє з дня його підписання та дії до 01.02.2009 в частині здійснення поставок, а в частині здійснення розрахунків до моменту їх повного виконання.

Якщо жодна із сторін, до закінчення терміну не заперечує проти продовження дії даного договору, то він вважається продовженим на 1 рік.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 2115,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.07.2009 № Ас-0004282 на загальну суму 180,00 грн., від 10.07.2009 № АС-0004011 на загальну суму 184,32 грн., від 05.06.2009 № АС-0003252 на загальну суму 300,00 грн., від 29.05.2009 № АС-0003084 на загальну суму 330,00 грн., від 22.05.2009 № АС-0002929 на загальну суму 288,78 грн., від 19.05.2009 № АС-0002807 на загальну суму 174,24 грн., від 15.05.2009 № АС-0002734 на загальну суму 267,12 грн., від 08.05.2009 № АС-0002594 на загальну суму 230,10 грн., від 24.04.2009 № АС-0002279 на загальну суму 160,44 грн.

З огляду на те, що поставка товару відбувалась в період з квітня 2009 по липень 2009 року, то суд приходить до висновку, що строк дії договору було продовжено до 01.02.2010.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше 14 днів з моменту поставки товару покупцю.

Відповідач вартість отриманого товару по вказаним накладним не оплатив, доказів оплати не надав.

За таких обставин, виходячи з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент вирішення справи судом, складає 2115,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 2115,00 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 5.1 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2326,72 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 2115,00 грн., оскільки позивачем не надано доказів поставки товару на суму 211,72 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 162,87 грн. та 3% річних у розмірі 242,14 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних збитків та 3% річних за період з 08.08.2009 по 14.07.2010 суд визнає їх не вірними, оскільки розрахунки зроблені на суму заборгованості 2326,72 грн.

За розрахунком суду розмір інфляційних збитків становить 148,05 грн. (2115,00 грн. *1,070 -2115,00 грн.).

За розрахунком суду розмір 3% річних становить 59,28 грн. (2115,00 грн. *3%*341/365).

Також, позивач просить стягнути пеню у розмірі 242,14 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5 Договору при порушенні строків оплати за поставлений товар, покупець за кожен день прострочення сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені на загальну суму 242,14 грн. позивача, суд визнає його частково не вірним, оскільки розрахунок здійснений на суму заборгованості у розмірі 2326,72 грн.

За розрахунком суду розмір пені становить 220,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму 220,10 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 10/18, код 31032205 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арія Вин" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська,32, код ЄДРПОУ 31851793) суму заборгованості у розмірі 2542 (дві тисячі п‘ятсот сорок дві) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 92 (дев‘яносто дві) грн. 72 коп. та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти