Рішення № 10905885, 16.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/22516.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Консалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауер - Альтіс"

про стягнення 359173,10 грн.

                                                                       Суддя           Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Барінов А. О. –представник за довіреністю № 2 від 11.05.2010р.

від відповідача: не з’явився

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауер - Альтіс" заборгованості за Договором № АО-08-01-01 від 02.01.2008р. в розмірі 359173,10 грн., в тому числі 347310,68 грн. основний борг, 3084,14 грн. 3% річних, 8778,28 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/225, розгляд справи призначено на 25.06.2010р. та відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 25.06.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 16.08.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2010р. підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 14.06.2010р. та від 25.06.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали та реєстр відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.08.2010р. в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.01.2008р. між сторонами у справі було укладено договір № АО-08-01-01 на бухгалтерське обслуговування, відповідно до умов якого Клієнт (відповідач) доручає, а Компанія (позивач) приймає на себе зобов’язання з бухгалтерського обслуговування Клієнта на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.2999 зі змінами та доповненнями. (п. 1.1 Договору).

Також позивач та відповідач уклали між собою Додаток № 1 до Договору в якому погодили: основні послуги, які надаються компанією в будь-якому випадку; додаткові послуги, що виконуються безпосередньо клієнтом або компанією; послуги кур’єра; управлінські звіти; банк; управління кадрами та Додаток № 2 в якому погодили: діяльність клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Факт надання послуг на загальну суму 347310,68 грн. підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку належним чином завіреними копіями Актів надання послуг: № 389 від 31.12.2009р., № 388 від 31.12.2009р., № 24 від 30.01.2010р., № 42 від 26.02.2010р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до п. 3.7 Клієнт щомісяця оплачує послуги, передбачені п. 1.2 даного договору, не пізніше 25 числа місяця, за який надаються послуги.

Під поточною діяльністю Компанії в рамках цього Договору розуміється перелік послуг, наведених у додатку № 1 до цього договору (п 1.2 Договору).

Послуги зазначені в актах надання послуг № 388 від 31.12.2009р. та № 24 від 30.01.2010р. відносяться до зазначеного переліку послуг в додатку № 1 до Договору.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за надані йому послуги зазначені в актах надання послуг № 388 від 31.12.2009р. та № 24 від 30.01.2010р. не пізніше 25 числа місяця, за який надаються послуги.

Щодо розрахунку по акту надання послуг № 42 від 26.02.2010р. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.3 Договору за підготовку річного звіту для державних органів Компанія стягує додатково до місячної ставки згідно з п. 3.1. 3750 –Євро (плюс ПДВ). Дана сума підлягає до сплати протягом 10 днів після надання рахунку, який вставляється після приготування всіх документів для річного звіту.

Послуги зазначені в акту надання послуг № 42 від 26.02.2010р. відносяться до зазначених послуг в п. 3.3 Договору

Позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату № 37 від 26.02.2010р. по акту надання послуг № 42 від 26.02.2010р. На доказ направлення рахунку на оплату № 37 від 26.02.2010р. відповідачу по справі позивач надав суду фіскальний чек почтового відділення № 3721 від 02.03.2010р.

Враховуючи норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 15.03.2010р. оплати позивачу за надані послуги по акту надання послуг № 42 від 26.02.2010р.

Щодо розрахунку по акту надання послуг № 389 від 31.12.2009р. необхідно зазначити наступне.

Зазначені послуги в акті надання послуг № 389 від 31.12.2009р. були надані відповідачу відповідно до п. 1.4 Договору.

Компанія може надавати інші послуги, які додатком № 1 цього договору не відносяться до поточної діяльності Компанії або які відносяться до поточної діяльності відповідно до Додатку № 1, але обсяг яких перевищує обсяг послуг, вказаних в додатку № 2 цього Договору.

Вказані послуги в акті надання послуг № 389 від 31.12.2009р. відносяться до поточної діяльності відповідно до Додатку № 1 до Договору.

Під поточною діяльністю Компанії в рамках цього Договору розуміється перелік послуг, наведених у додатку № 1 до цього договору (п 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.7 Клієнт щомісяця оплачує послуги, передбачені п. 1.2 даного договору, не пізніше 25 числа місяця, за який надаються послуги.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за надані йому послуги зазначені в акті надання послуг № 389 від 31.12.2009р. не пізніше 25 числа місяця, за який надаються послуги.

Відповідач за отримані послуги від позивача не розрахувався.

Таким чином заборгованість відповідача становить 347310,68 грн., наявність якої також підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків за період І квартал 2010р.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 347310,68 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 3.1 та п. 3.3 Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані позивачем послуги належним чином не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині заявленого до стягнення основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Консалтинг" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауер - Альтіс" основного боргу в розмірі 347310,68 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3084,14 грн. 3% річних, 8778,28 грн. збитки від інфляції.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку 3% річних та збитків від інфляції суду встановив, що позивач зробив неправильний розрахунок 3% річних та збитків від інфляції по заборгованості за актом надання послуг № 42 від 26.02.2010р., а саме неправильно вказаний початок період нарахування 3% річних та збитків від інфляції по заборгованості за актом надання послуг № 42 від 26.02.2010р.

Як раніше було встановлено судом відповідач повинен був у строк до 15.03.2010р. оплати позивачу за надані послуги по акту надання послуг № 42 від 26.02.2010р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2920,53 грн. та збитків від інфляції в сумі 5816,08 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауер - Альтіс" (03126, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 33263036, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Консалтинг" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34530681) 347310 (тридцять сорок сім тисяч триста десять) грн. 68 коп. основного боргу, 2920 (дві тисячі дев’ятсот двадцять) грн. 53 коп. –3% річних, 5816 (п’ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 3 560 (три тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 05 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 19.08.2010р.