Рішення № 10905372, 17.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2010                                                             Справа № 11/52

За позовом Приватного підприємства "Полтава -СКІ", м.Полтава

до відповідача: підприємства "Карат Буд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с.Солочин Свалявського району

про: стягнення 500000 гривень.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - Кулик К.І. - юрисконсульт, довіреність від 15.06.2010.

від відповідача - Гісем Т.В.- представник, доручення від 21.06.2010.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 500000грн. вартості повернутого останньому обладнання.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у відносинах між юридичними особами в межах укладеного Договору №03/12/2009 купівлі-продажу обладнання повернення товару можливе, зокрема, якщо: продавець відвантажив товар неналежної якості, асортимент товару не відповідає умовам договору, або якщо покупець отримав товар неповної комплектації.

          Відповідно до статті 688 Цивільного кодексу України покупець, якщо має намір повернути отриманий товар продавцю, повинен повідомити останнього про порушення умов договору купівлі-продажу (стосовно кількості, асортименту, якості, комплектності) в строк, установлений договором або актами цивільного законодавства. Однак, ніяких звернень позивача (покупця) до відповідача (продаця) стосовно якості чи некомплектності обладнання та його повернення, не було.

          Таким чином, на думку відповідача, позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх цивільних прав.

          У судовому засіданні 30.07.2010 оголошувалась перерва до 11.30год. 17.08.2010.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами у спорі 18.05.2006 укладено договір купівлі-продажу товарів згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат Буд" (відповідач) продає, а Приватне підприємство "Полтава-СКІ" (позивач) купує бувше у використанні обладнання для тримісної крісельної канатної дороги (товар). Відповідно до п.1.2. договору вартість товару становить 1677000грн.

          У жовтні 2006 року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу від 18.05.2006, в якій п.1.2 договору виклали у наступній редакції:

          "У зв"язку зі зміною терміну розрахунків по договору вартість Товару збільшується на суму 52690грн. або по курсу 8169 Євро і становить 1729690грн., включаючи ПДВ та виходячи з вартості 1 Євро - 6.45грн. станом на 18.05.2006.

          Пункт 1 договору доповнено пунктами 1.4, 1.5, 1.6.

          Зокрема, пунктом 1.6 передбачено, що якість товару засвідчується сертифікатом якості. У випадку відсутності сертифікату якості продавець зобов"язаний надати покупцеві інші документи, які засвідчують якість проданого товару.

          Пункт 5.1 договору викладено в наступній редакції:

          5.1 Оплата вартості Товару здійснюється у безготівковому порядку наступним чином:

- 50% - попередня оплата у термін до 31 січня 2007 року; 300 тис.грн. - до 31 жовтня 2006 року, 200 тис. грн. - до 30 листопада 2006 року, 150 тис.грн. - до 31 грудня 2006 року, 214,845тис.грн. - до 31 січня 2007 року.

- 50% - не пізніше 20-ти банківських днів після отримання товару покупцем та підписання акту приймання-передачі товару".

          Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          На виконання умов укладеного договору, позивач перерахував відповідачу 500000грн., зокрема, згідно платіжних доручень №№213 від 15.08.2006 суму 80000грн.; 309 від 10.11.2006 суму 150000грн.; 310 від 10.11.2006 суму 70000грн.; 360 від 06.12.2006 суму 200000грн., а відповідач у свою чергу передав позивачу відповідне обладнання.

          У зв"язку з некомплектністю обладнання, переданого покупцю, Приватному підприємству "Полтава-СКІ", останній згідно накладної №8/1 від 16.08.2007 повернув відповідачу отримане обладнання.

          У зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору від 18.05.2006, позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди №2 до договору купівлі-продажу від 18 травня 2006 року про розірвання договору купівлі-продажу обладнання №6/1.

У відповідь на пропозицію позивача про розірвання договору відповідач надіслав свій варіант додаткової угоди №2 про розірвання договору.

Як вбачається з поданих примірників додаткової угоди №2 сторони не досягли домовленості щодо строків повернення вартості обладнання покупцю.

Відповідно до частини 2 ст.214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін (ч.3, 4 ст.214 Цивільного кодексу України).

          Оскільки сторонами не досягнуто всіх істотних умов при укладенні додаткової угоди №2 про розірвання договору, суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу від 18 травня 2006 року не припинив свою дію.

          Разом з тим, у зв"язку з поверненням продавцю обладнання покупцем, яке, як встановлено у судовому засіданні, реалізовано третій особі, продавець, в силу вимог п.3 ч.2 статті 1212 Цивільного кодексу України, повинен був повернути отримані кошти покупцеві (позивачу).          

          Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок суму 500000грн., зокрема, надсилав претензії №№23 від 18.06.2008, 12 від 04.03.2009 та 11 від 23.02.2009, однак, відповідач кошти не перерахував, у зв"язку з чим сума 500000грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні).

          Судові витрати у розмірі 5000грн. державного мита та 236грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                     ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з підприємства "КАРАТ БУД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м.Ужгород, вул.Минайська, 16, к-ти 7-9, код 32787071) на користь Приватного підприємства "Полтава-СКІ" (36003, м.Полтава, вул.Червоноармійська, 3, офіс №616, код 32908625) суму 500000грн., а також 5000грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Повний текст рішення, у відповідності до вимог ст.84 ГПК України, виготовлено та підписано 19.08.2010.

Суддя                                                                                           Л.М.Якимчук