Рішення № 10905227, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 15/179                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КУК–Україна” м. Київ (код ЄДРПОУ 33441453)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Три ведмеді” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 33614058)

про стягнення основного боргу в сумі 29000,00 грн., інфляції в сумі 3335,00 грн., 3% річних в сумі 1598,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпенко О.В. за довіреністю № 1 від 16.08.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “КУК–Україна” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Три ведмеді” м. Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 29000,00 грн., інфляції в сумі 3335,00 грн., 3% річних в сумі 1598,14 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/179, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 30.07.2010 р. відповідач в судове засідання 17.08.2010 р. не з’явився, витребувані документи та відзив на позов до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивач надав до суду витяг з ЄДР № 557616 від 19.05.2010 р. (запис 1), з якої вбачається, що ТОВ “Торговий дім „Три ведмеді” зареєстровано за адресою: 86156, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, м–н Зелений. В позовній заяві позивач вказав фактичну адресу відповідача: 83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, б. 2Д. За цими адресами суд направив відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі. Факт отримання відповідачем даної ухвали суду підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення 04.08.2010 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2008 р. сторони уклали договір поставки № 14/10/08, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Предметом даного договору є товар, вказаний у накладній, та доповнення до договору зі специфікацією.

Відповідно до п. 6.3 договору оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця та при наявності у покупця всіх відповідних оригіналів супровідних документів (для кожної окремої партії товару), вказаних в п. 4.1 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно діючого законодавства.

Пунктами 9.1, 9.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання та діяв до 31.12.2008 р. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, то він вважається пролонгованим на той саме строк та на тих же самих умовах.

До спірного договору сторони підписали специфікацію, якою передбачили найменування товару, його кількість, одиницю вимірювання, ціну за одиницю та загальну вартість, а також строк поставки товару. Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 14/10/08 від 14.10.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № К–00000288 від 16.10.2008 р. на суму 90000,00 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами представників позивача та відповідача в графах „Відвантажив” та „Отримав” та відбитками печаток товариств; а також податковою накладною № 299 від 16.10.2008 р., довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей серії ЯПД № 077321 від 16.10.2008 р., рахунком на оплату № К–00000293 від 14.10.2008 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 14/10/08 від 14.10.2008 р. суд робить виходячи з того, що характеристики товару, зазначеного у накладній, повністю відповідають тим, що вказані в специфікації № 1 до договору № 14/10/08 від 14.10.2008 р. Крім того, в письмових поясненнях позивач вказував на здійснення поставок за спірною видатковою накладною саме за договором № 14/10/08 від 14.10.2008 р., оскільки будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

В позовній заяві позивач посилається на той факт, що відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого станом на день подачі позову до суду сума основного боргу склала 29000,00 грн. В підтвердження здійснення часткових оплат відповідачем позивач надав до суду завірені копії банківських виписок з відмітками банку про проведення платежу.

Даний факт позивач обґрунтовує актом звірки взаєморозрахунків за підписом позивача станом на 10.08.2010 р., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Завірена копія вказаного акту звірки міститься в матеріалах справи.

Позивач в позовній заяві стверджує, що направив відповідачу вимогу про оплату поставлених товарів від 22.01.2010 р. та досудове попередження № 47 від 19.05.2010 р. з вимогою оплатити заборгованість, пеню, 3% річних та інфляцію, завірені копії яких додані до позову. Відповідач відповіді на вимогу та досудове попередження позивача не надав.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 14/10/08 від 14.10.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач надав до суду письмові пояснення стосовно належного виконання ним умов пункту 4.1 спірного договору, в яких вказує на той факт, що передав відповідачу разом із товаром всі передбачені пунктом 4.1 договору поставки документи. Відповідач жодних претензій щодо не передання вищевказаних документів позивачу не пред’являв, виклик представників позивача з цього приводу не здійснювався, жодний акт відповідно до вимог Інструкцій П–6, П–7 не складався.

Згідно п. 4.1 договору постачальник зобов’язаний з кожною поставкою партії товару надати покупцю наступні документи: видаткову накладну на товар, податкову накладну, документ, що підтверджує якість товару, сертифікат походження, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок СЕС.

Відповідно до п. 3.5 договору прийом товару здійснюється по супровідним документам, вказаним в п. 4.1 договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у випадку виникнення розбіжностей, пов’язаних з прийманням товару по кількості та якості сторони керуються Інструкцією П–6, затвердженою Держарбітражем 15.06.1965 р. зі змінами, та Інструкцією П–7, затвердженою Держарбітражем 25.04.1966 р. зі змінами.

Таким чином, приймання продукції відповідачем повинно було здійснюватися на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П–6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7.

Пунктом 12 Інструкції П–6 передбачено, що прийом продукції по кількості здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку–фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказує, які документи відсутні.

Згідно п. 14 Інструкції П–7 про порядок прийняття продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання по якості прийняття продукції по якості та комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок–фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. У разі відсутності необхідних документів покупець складає акт про фактичну якість та комплектність продукції і зазначає, які документи відсутні.

Відповідачем при прийманні продукції акт про відсутність документів не складався. Будь-яких доказів направлення письмових повідомлень іншій стороні про відсутність будь–якого з документів, надання яких передбачено умовами договору, при прийомі продукції відповідач до суду не надав. У видатковій накладній будь-які зауваження з цього приводу відсутні. Даний факт свідчить про те, що відповідач на момент прийняття продукції не мав претензій як по якості продукції, так і по комплектності супровідних документів до неї.

Крім того, доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару, документу, що підтверджує якість товару, сертифікату походження, сертифікату відповідності, гігієнічного висновку СЕС, повернення рахунку на оплату та податкової накладної, повідомлення продавця про помилкове перерахування грошових коштів в рахунок часткової оплати отриманого товару, відповідач до суду не надав.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність відповідного згідно Інструкцій П–6 та П–7 акту та жодних повідомлень відповідача позивачу до моменту звернення останнього до суду стосовно того, що будь–якого з передбачених п. 4.1 договору документу не вистачає, на думку суду, свідчить про те, що всі необхідні документи відповідачем були отримані вчасно та в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За вказаних обставин роль акту приймання в даному випадку виконує видаткова накладна, яка засвідчує факт передачі постачальником (позивачем) та прийняття покупцем (відповідачем) спірного товару разом з документами. Тобто відстрочення здійснення оплати товару на 30 календарних днів відраховується від дати підписання видаткової накладної.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 14/10/08 від 14.10.2008 р. передбачили здійснення оплати протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару разом із супровідними документами, передбаченими п. 4.1 договору, на склад покупця, тобто від дати підписання видаткової накладної. Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № К–00000288 товар був отриманий відповідачем 16.10.2008 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 17.10.2008 р. по 15.11.2008 р. включно, а вже з 16.11.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 29000,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляцію в розмірі 3335,00 грн., 3% річних в сумі 1598,14 (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 3335,00 грн., 3% річних в сумі 1598,14 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 46; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім „Три ведмеді” (юридична адреса: 86156, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, м–н Зелений; фактична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, б. 2Д; код ЄДРПОУ 33614058; рахунок 26002302750345 в ГУ ПІБ в Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КУК–Україна” (юридична адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, кв. 10; код ЄДРПОУ 33441453; рахунок 26009001305763 в ЗАТ „ОТП БАНК” м. Київ, МФО 300528) суму 33933,14 грн. (а саме: основний борг на суму 29000,00 грн., інфляцію в сумі 3335,00 грн., 3% річних в розмірі 1598,14), витрати на оплату державного мита в сумі 339,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 17.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 20.08.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.