Вирок № 109050542, 14.02.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8781/22

Провадження № 1-кп/344/467/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з: ОСОБА_2 ,

за участі прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого:

- 23.02.2009 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- 28.12.2011 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.309, ч.1 ст.313 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці;

- 15.06.2022 року Івано-Франківським міським судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, в період дії на території України воєнного стану, який введений Указом Президента України Володимира Зеленського №64/20211 від 24.02.2022р «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_7 21.05.2022 року у період часу з 15 години 10 хвилин до 15 години 20 хвилин проходив повз автомийку, що розташована по АДРЕСА_2 та умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав із вказаної автомийки дві поперечини (дуги багажника) від багажної системи марки Thule моделі Wingbar Edge 9593 вартістю 2 787 гривень.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_7 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 2 787 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про проведення розгляду даного кримінального провадження без його участі, зазначивши, що обвинувачений відшкодував завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду і в нього не має жодних претензій до обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно за обставин зазначених в обвинувальному акті з автомийки, що знаходиться по вулиці Двірська,26А у селі Крихівці, Івано-Франківської територіальної громади викрав дві поперечини (дуги багажника) від багажної системи марки «Thule» моделі «Wingbar Edge9593». Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.

Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого та його захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_7 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого; є особою молодого віку; з середньою освітою; має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які відповідно до ч.1 ст.67 КК України обтяжуть покарання ОСОБА_7 в ході судового розгляду судом не встановлено.

Також, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середня ймовірність вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та середній рівень його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили призначити обвинуваченому покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України у вигляді арешту, також дані про особу винного, який є особою молодого віку та критично ставиться до вчиненого, має міцні соціальні зв`язки, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що вказані обставини, які пом`якшують покарання в своїй сукупності, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд виходячи з принципу індивідуалізації покарання вважає, що ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.69 КК України слід призначити більш м`який вид основного покарання, не зазначений у санкції ч.4 ст.185 КК України, зокрема арешт.

В той же час вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2022 року, що набрав законної сили, ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. Як видно з вказаного вироку інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення вчинене ним до ухвалення вироку, а отже остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, загальний розмір яких складає 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2022 року, більш суворим покарання призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Зарахувати в строк покарання призначеного за цим вироком покарання, яке відбуте ОСОБА_7 за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2022 року в Івано-Франківській УВП №12.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 в користь держави 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

DVD диски з відеозаписами (дві постанови слідчого від 24.05.2022 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

два автомобільні рейлінги марки «Thule» (постанова слідчого від 23.05.2022 року) вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_8 ;

джинсову куртку світло синього кольору, чоловічу бейсболку сірого кольору із логотипом «Adidas», матерчату сумку рюкзак чорного кольору із білими позначками - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;

два сліди пальців рук (постанова слідчого від 23.05.2022 року) знищити.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя ОСОБА_1