Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.08.10 р. Справа № 40/160
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Гладковій К.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом закритого акціонерного товариства „Компанія Росток”, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури”, смт. Билбасівка
про стягнення 40 789 грн. 30 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Літовченко Д.Ю. - юрисконсульт
від відповідача: не з’явився
Ухвалою господарського суду м. Києва №06-5-11/557 від 01.06.10р. було передано позовну заяву закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” до товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури” про стягнення 40789 грн. 30 коп. з доданими до неї документами за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Суть спору: закрите акціонерне товариство „Компанія Росток” звернулося до господарського суду Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури” про стягнення боргу з орендної плати в сумі 39149 грн. 43 коп. та пені в сумі 1639 грн. 87 коп. за несвоєчасне внесення орендних платежів згідно договору оренди приміщень №167 від 29.10.09р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
До прийняття рішення по справі позивач, використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України, збільшив розмір пені, проте не сплатив державне мито в частині збільшеної суми позову та не надав суду доказів надсилання відповідачу заяви про збільшення суми позову, тому суд розглядає первинно заявлений розмір пені. 18 серпня 2010 року позивач надав суду заяву, в якій відмовився від позовних вимог відносно стягнення пені.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 29.10.09р. між закритим акціонерним товариством „Компанія Росток”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури”, далі Орендар, було укладено договір оренди приміщень №167. Згідно п.1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Лепсе, 2. Факт передачі майна підтверджено актом приймання – передачі від 01.12.09р. згідно п.2.1. договору.
Строк дії договору оренди встановлено у пункті 9.1., а саме договір укладено до 31.10.10р.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що платежі, передбачені договором, сплачуються відповідачем щомісячно на підставі рахунків позивача у вигляді сто відсоткової попередньої оплати не пізніше 25 числа поточного місяця за наступний місяць.
Пунктом 8.2. договору сторони встановили міру відповідальності за прострочення внесення платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав і під час використання спірного нежитлового приміщення за ним за період з 25.12.09р. по 26.04.10р. виник основний борг в сумі 39149 грн. 43 коп., який позивач намагається стягнути.
Оскільки основне зобов’язання не виконано, відповідачеві нарахована пеня за період прострочення внесення платежів з 25.12.09р. по 19.05.10р. в сумі 1639 грн. 87 коп.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором та перерахування платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу в сумі 39 149 грн. 43 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відносно стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 1 639 грн. 87 коп., позивач відмовився від її стягнення, про що свідчить надана до матеріалів справи його заява. Позивачеві роз’яснені процесуальні наслідки його дій, у тому числі те, що державне мито поверненню не підлягає та відноситься на нього. Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству, не порушує охоронювані законом інтереси інших осіб, вона прийнята судом. Тому провадження у справі, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 639 грн. 87 коп. слід припинити за ознаками пункту 4 статті 80 ГПК України, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.08.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” до товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури” задовольнити частково.
2. Провадження у справі щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури” пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 1 639 грн. 87 коп. – припинити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури”, ід.код 24820831, 84122, Донецька область, Слов’янський район, смт. Билбасівка, вул. Залізнична, 139, п/р 26005301642 в ОПЕРУ СБУ м. Донецьк, МФО 394318 на користь:
- закритого акціонерного товариства „Компанія Росток”, 03067, м. Київ, Солом’янський район, бул. І. Лепсе, 4, п/р 26000262401040 в ВАТ „ВІЕЙБІ БАНК” в м. Києві, МФО 380537, ід. код 00227560, борг сумі 39 149 грн. 43 коп., витрати по державному мита в сумі 391 грн. 50 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 226 грн. 56 коп., видавши наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Судове рішення № 10904958, Господарський суд Донецької області було прийнято 18.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 40/160. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: