Рішення № 10904847, 28.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.10 р.                     Справа № 22/191                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м.Донецьк,

до відповідача 1: Фірми „Savalla Limited”, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНУКРСІЛЬ”, м.Донецьк,

про стягнення 155864058,00 російських рублів, що еквівалентно 40004069,12 грн., -

за участю представників:

від позивача: Кавун І.О. - за довіреністю,

від відповідача 1: Король К.В. – за довіреністю,

від відповідача 2: Серединцева О.Є. – за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Зуївський енергомеханічний завод”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача 1, Фірми „Savalla Limited”, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles, та Відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНУКРСІЛЬ”, м.Донецьк, про стягнення суми оплати за контрактом №100210 від 10.02.2010р. у сумі 155864058,00 російських рублів, що еквівалентно 40004069,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем 1 умов контракту №100210 від 10.02.2010р. щодо постачання товару у строк, а саме до 15.05.2010р., а також на договір поруки №б/н від 10.02.2010р., укладений між ним та Відповідачем 2.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію контракту №100210 від 10.02.2010р. разом із додатком до нього, платіжних доручень у кількості 74шт., договору поруки №б/н від 10.02.2010р., рекламації №б/н від 20.05.2010р., листа №б/н від 17.06.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.5, 10, 43, 76 Закону України „Про міжнародне приватне право”, ст.ст.546, 553, 554, 693, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 2, 58, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Одночасно надав акт звірки взаємних рахунків станом за період з 10.02.2010р. по 26.07.2010р. та заяву про уточнення позовних вимог, якою визначив еквівалент суми основного боргу у 40328266,40 грн.

Представник Відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, про що надав відзив на позовну заяву, також відповідно до якого підтверджує факт невиконання своїх зобов’язань перед Позивачем з постачання товару за контрактом №100210 від 10.02.2010р.

Представник Відповідача 2 у судовому засіданні надав відзив №б/н від 28.07.2010р., проти задоволення позовних вимог до нього заперечує, оскільки вважає договір поруки №б/н від 10.02.2010р. неукладеним, тому зазначає про відсутність в нього підстав для виконання обов’язків поручителя перед Позивачем за Відповідача 1.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

10.02.2010р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений контракт №100210.

В пункті 8.2 даного правочину сторони визначили, що у випадку якщо сторони не зможуть дійти згоди протягом 30 днів з дня початку перемов, усі спори та розбіжності підлягають передачі на вирішення системі господарських судів України. Мова розгляду – російська. У всьому іншому, що не урегульовано цим контрактом, сторони будуть керуватися діючим законодавством країни Покупця.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, згідно з умовами контракту №100210 від 10.02.2010р., Позивач виступив Покупцем, а Відповідач 1 Продавцем товару - металургійної сировини, що визначена у додатках до даного контракту.

Згідно додатку №1 до наведеного правочину, сторони обумовили постачання (мовою оригіналу): „силикокальций”, вартістю 60280,00 російських рублів за одну фізичну тону загальною орієнтовною вартістю 155864058,00 російських рублів.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Одночасно, статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п.2.2 контракту №100210 від 10.02.2010р., з урахуванням додатку №1, Відповідач 1 здійснює відвантаження товару не пізніше 15.05.2010р.

За змістом розділу 3 контракту, ціна товару встановлюється в російських рублях та складає 60280,00 рублів за одну тону. Оплата товару за кожну партію здійснюється Покупцем у російських рублях на умовах 100% передплати. При цьому, дозволяється оплата частинами. Днем оплати сторони вважають дату перерахування грошових коштів на валютний рахунок Продавця, визначений умовами цього правочину. Загальна вартість товару за даним контрактом становить 155864058,00 російських рублів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжних доручень, Позивачем на рахунок Відповідача 1 за наведеними умовами контракту було перераховано визначену суму попередньої оплати.

Таким чином, судом встановлено факт належного виконання Позивачем своїх зобов’язань перед Відповідачем 1 з перерахування попередньої оплати.

Проте, Відповідачем 1 свої зобов’язання з постачання товару Приватному підприємству „Зуївський енергомеханічний завод” в строк до 15.05.2010р. всупереч вимогам ст.ст.525, 526, 662 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконані.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Однак, в порушення вимог наведених норм процесуального права відповідних доказів постачання Відповідачем 1 товару Позивачу в установлені контрактом №100210 від 10.02.2010р. терміни до матеріалів справи не надано.

При цьому, Фірма „Savalla Limited” у відзиві на позов підтвердив факт невиконання своїх зобов’язань перед Позивачем з постачання товару за контрактом №100210 від 10.02.2010р.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Відповідачем 1 своїх зобов’язань перед Позивачем за контрактом №100210 від 10.02.2010р. в частині постачання товару в строк до 15.05.2010р., суд дійшов висновку про наявність у останнього права вимагати від Продавця повернення перерахованої попередньої оплати у загальній сумі 155864058,00 російських рублів.

Рекламацією №б/н від 20.05.2010р. Позивач звернувся до Відповідача 1 з вимогою щодо належного виконання своїх зобов’язань за контрактом №100210 від 10.02.2010р. Одночасно, Позивачем було повідомлено Відповідача 1 про можливість звернення до компетентного суду з вимогою про стягнення суми попередньої оплати, збитків та завданої моральної шкоди.

Однак, доказів повернення Позивачу сплаченої суми попередньої оплати Відповідачем 1 до матеріалів справи не надано.

Матеріали справи містять лист №б/н від 17.06.2010р., яким Відповідач 1 повідомляє Позивача про незмогу виконання обов’язків щодо поставки товару обумовленого наведеним контрактом у встановлений строк, тобто до 15.05.2010р.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача заборгованості в сумі 155864058,00 російських рублів підлягають задоволенню.

За приписом ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

10.02.2010р. між Позивачем та Відповідачем 2 був підписаний договір поруки, за умовами якого Відповідач 2 поручається перед Позивачем за виконання Відповідачем 1 обов’язків за договором, передбачених розділом 2 цього договору, щодо повернення частково суми передоплати у російських рублях у разі прострочення або невиконання поставки товару Відповідачем 1.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, під основним договором в цьому правочині сторони розуміють контракт №100210 від 10.02.2010р., укладений між Позивачем та Відповідачем 1.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, за висновками суду, договір поруки від 10.02.2010р. між Позивачем та Відповідачем 2, як будь-який правочин поруки, обов’язково має містити умови щодо предмету договору та інших суттєвих умов, які сторони визначили як обов’язкові.

Дослідивши зміст зазначеного договору поруки, суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, оскільки пунктом 1.1 цього правочину визначено: Відповідач 2 поручається за часткове повернення суми попередньої оплати Відповідачем 1 за контрактом. При цьому, розміру цієї частини договір поруки не містить, тому неможливо встановити обсяг забезпечення виконання, який прийняв на себе поручитель.

З урахуванням викладеного, договір поруки від 10.02.2010р. не містить у собі умов щодо предмету поруки.

Згідно зі ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Таким чином, внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо предмету поруки, за висновками суду, договір поруки від 10.02.2010р. є неукладеним.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до Відповідача 2, Позивач посилається на наявність в нього обов’язку як поручителя виконати зобов’язання Відповідача 1 за контрактом №100210 від 10.02.2010р. з повернення попередньої оплати.

Проте, як вказувалось вище, внаслідок неузгодження сторонами істотних умов договору поруки від 10.02.2010р., відсутні договірні відносини, на підставі яких виникли відповідні права та обов’язки сторін.

Інших доказів наявності обов’язку Відповідача 2 сплатити Позивачу грошові кошти в сумі 155864058,00 російських рублів до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, крім випадків, обумовлених ст.83 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 на користь Позивача попередньої оплати в сумі 155864058,00 російських рублів, заявлені на підставі договору від 10.02.2010р., є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача 1 у повній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м.Донецьк, до Відповідача 1, Фірми „Savalla Limited”, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles, та Відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНУКРСІЛЬ”, м.Донецьк, про стягнення суми оплати за контрактом №100210 від 10.02.2010р. у сумі 155864058,00 російських рублів, що еквівалентно 40328266,40 грн.,задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми „Savalla Limited” (306, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles, рахунок: LV48PRTT0265015895600 Банк: AS PRIVATBANK Рига, LV-1134, Латвія SWIFT код: PRTTLV22) на користь Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод” (83085, м.Донецьк, вул..Баумана, 12, ЄДРПОУ 34359707) попередню оплату в сумі 155864058,00 російських рублів, що еквівалентно 40328266,40 грн.

3.          Стягнути з Фірми „Savalla Limited” (306, Victoria House, Victoria, Mahe, Seychelles, рахунок: LV48PRTT0265015895600 Банк: AS PRIVATBANK Рига, LV-1134, Латвія SWIFT код: PRTTLV22) на користь Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод” (83085, м.Донецьк, вул..Баумана, 12, ЄДРПОУ 34359707) відшкодування сплаченого державного мита в сумі 99353,23 російських рубля, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Зуївський енергомеханічний завод”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНУКРСІЛЬ”, м.Донецьк, про стягнення попередньої оплати в сумі 155864058,00 російських рублів, що еквівалентно 40328266,40 грн. відмовити.

6.          За згодою сторін у судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.          Повний текст рішення підписано 30.07.2010 року.

8. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя