Рішення № 10904702, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 26/65пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Лейби М.О., Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „Азовзагальмаш”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 13504334,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула Трейд”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 35036004,

про визнання недійсним договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Богуш В.О. – за довіреністю, Шулаєв Є.І.- директор,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Азовзагальмаш”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула Трейд”, м.Донецьк, про визнання недійсним договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неузгодження сторонами суттєвих умов правочину.

На підтвердження наведених обставин Позивач надав копію договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

01.09.2009р. через канцелярію господарського суду Донецької області Відповідачем надано відзив, згідно з яким останній вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки спірний правочин укладено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України, суттєві умови сторонами узгоджено, про що свідчить підписання договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р., специфікації №1 до спірного правочину та скріплення їх печатками з боку Позивача і Відповідача. На підтвердження наведеного суду представлені копія договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р., специфікації №1 до договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р.

05.10.2009р. представником Позивача надано заяву №523/2694 від 02.10.2009р. про прийняття заходів щодо забезпечення позову.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що даний спір можливо розглянути відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Представники Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

07.02.2008р. між Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Примула Трейд” (Постачальник) та Позивачем, Відкритим акціонерним товариством „Азовзагальмаш” (Покупець) укладено договір №ПСН-03103.

Згідно п.1.1 даного правочину, Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар у асортименті, кількості та за ціною згідно специфікації №1 (додаток №1), що є невід’ємною частиною договору.

Матеріали справи містять специфікацію №1 спірного договору, відповідно до якої визначено найменування продукції, що постачається, одиниця виміру, кількість, період поставки та ціна за одиницю, а також загальна вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість. Даний документ підписаний з обох сторін учасниками процесу та скріплений основними печатками підприємств.

Як вбачається з приписів ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Враховуючи наведені норми Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України, істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення, якісні показники та кількість товару, що постачається.

Відповідно до ч.4 ст.180 Господарського кодексу України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно із ч.5 ст.180 Господарського кодексу України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. При цьому, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з пунктом 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Приймаючи до уваги наведені норми, а також підписання специфікації №1 до договору №ПСН-03103, дана угода у розумінні наведених приписів чинного законодавства України є таким, що укладений між Позивачем та Відповідачем.

При цьому, стосовно дійсності підпису та факту підписання зазначених документів уповноваженою особою з боку Позивача зауважень не надано.

Отже, за викладених обставин, враховуючи наведені норми закону та зміст зазначеної специфікації, вбачається вільне врегулювання суттєвих умов договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р. Позивачем із Відповідачем щодо господарських операцій, які між ними повинні відбутись.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Приписи частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлюють, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, суд дійшов висновку, що договір №ПСН-03103 від 07.02.2008р. містить суттєві умови правочину, є укладеним з дотриманням вимог діючого законодавства України та таким, що породжує права та обов’язки сторін і тому вимога Позивача про визнання даної угоди недійсною з мотивів не урегулювання сторонами її суттєвих умов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 46-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Азовзагальмаш”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Примула Трейд”, м.Донецьк, про визнання недійсним договору №ПСН-03103 від 07.02.2008р., відмовити.

2.          У судовому засіданні 17.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                                 Лейба М.О.

Суддя                                                                       Курило А.Є.

Повний текст рішення підписано 18.08.2010р.