Рішення № 10904706, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 22/166                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 13516082,

до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33340999,

про стягнення 38909,16 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Нейман З.М. – директор, Кірієнко А.В. – довіреність від 13.07.2010р.,

від відповідача: Міміношвілі Н.М. – довіреність №9-385 від 16.03.2010р.,-

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.07.2010р. по 17.08.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 38909,16 грн., у тому числі 24684,80 грн. основного боргу, 12144,92 грн. інфляційних витрат та 2079,44 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №582/07 від 11.07.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу №582/07 від 11.07.2007р. разом із специфікацією до нього, накладних №84 від 25.07.2007р. та №87 від 30.07.2007р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №378406 від 25.07.2007р., акту звірки №2 станом на 01.09.2007р., претензії №175 від 03.12.2007р., листа №1192 від 20.12.2007р., листа №170 від 14.08.2008р., розрахунок позовних вимог та вилучення з періодичного видання щодо офіційних курсів валют, облікової ставки Національного банку України та т.ін. за період 17.05.-22.05.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.256, 257, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 12, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.07.2010р. представником Позивача надано суду копії документів, що підтверджують повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, правовий статус підприємства, розгорнутий розрахунок суми боргу, інфляційних витрат та 3% річних, копію акту звірки взаємних розрахунків №499 (№1) станом на 01.03.2010р., підписаний обома учасниками процесу та акт звірки взаємних розрахунків №2 станом на 01.07.2010р., підписаний лише Позивачем, а також платіжне доручення №125 від 09.07.2010р. у якості підтвердження перерахування вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016.

У судовому засіданні 28.07.2010р. представником Відповідача надано відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги ним не визнаються. Дана правова позиція обґрунтовується невиконанням Позивачем умов договору, а саме його п.3.1, яким передбачено, що Покупець (Відповідач) здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника при наявності коштів від реалізації продукції на рахунку Покупця після отримання товару накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації на товар. За твердженнями Відповідача, оскільки на момент поставки були відсутні кошти на рахунку Покупця, а Постачальник не надав рахунки-фактури, обов»язок по оплаті поставленого товару у Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” не настав. Посилання на претензію, на думку останнього, безпідставні через узгодження в договорі наведених виключних обставин, з настанням яких пов»язан момент оплати товару за договором. З огляду на вказане, Відповідач вважає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, інфляційних витрат, 3% річних безпідставними.

У судовому засіданні 17.08.2010р. представники Позивача надали заперечення на відзив Відповідача, в яких зазначено про відсутність будь-яких претензій щодо ненадання повного пакету документів, визначених п.3.1 договору, з боку Покупця в процесі здійснення прийому-передачі товару. В підтвердження наявності коштів на рахунку боржника в період постачання Позивач навів відомості зі звітних даних Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”. Також суду надано належним чином завірені копії рахунків №84 від 25.07.2007 року, №87 від 30.07.2007 року та акт звіряння, підписаний обома сторонами по справі. Крім того, представниками Позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та вказано, що передбачені п.3.1 договору документи надавалися разом із товаром. Факт їх отримання підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на видатковій накладній.

У судовому засіданні 17.08.2010р. представником Відповідача заперечено проти задоволення позову з підстав, викладених в відзиві та надано належним чином завірені копії правоустановчих документів, довідку про відсутність грошових коштів на рахунках Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О. Скачинського» в період з 25.07.2007р. по 31.07.2007р., Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта ім. О.О. Скачинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

11.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Термал” та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” укладено договір купівлі-продажу №582/07, що діє по теперішній час, виходячи з приписів п.12.1 зазначеного правочину.

Оцінивши зміст даної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар в асортименті, кількості, за цінами та у термін, зазначений у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід’ємною частиною, на умовах, вказаних у специфікаціях. Специфікація містить найменування товару, ДСТУ, ТУ, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

Специфікацією до договору №582/07 від 11.07.2007р. сторони обумовили поставку (мовою оригіналу) „р/опора к конвейеру 1Л 800Д” у кількості 170 шт. загальною вартістю 49810,00 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно із накладними №84 від 25.07.2007р. та №87 від 30.07.2007р., Постачальник передав Покупцеві наведений товар на загальну суму 29300,00 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами на накладних особи, уповноваженої довіреністю серії ЯОЖ №378406 від 25.07.2007р. на отримання товарно-матеріальних цінностей від Позивача.

Зазначеною документацією обумовлено найменування сторін, правову підставу здійснення господарської операції (договір №582/07 від 11.07.2007р.), асортимент, назву товару, його кількість, одиницю виміру, ціну та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні та довіреність є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім, внаслідок чого обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 662, 664 ЦК України та умов договору №582/07 від 11.07.2007р.

Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” належність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Термал” своїх зобов’язань за договором №582/07 від 11.07.2007р. щодо передачі товару за наведеними вище накладними не заперечує, про що зазначив його представник в судовому засіданні 17.08.2010р (протокол судового засідання від 17.08.2010р.).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані Позивачем накладні є достатніми та належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття їх останнім в межах наведеного договору.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами у п.3.1 договору купівлі-продажу №582/07 від 11.07.2007р., Покупець здійснює сплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (при наявності коштів від реалізації на рахунку Покупця) після отримання товару, накладної, податкової накладної та рахунку-фактури і технічної документації на товар.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зміст п.3.1 договору купівлі-продажу №582/07, строк оплати визначений вказівкою на подію, яка неминуче повинна настати, а саме отримання товару, накладної, податкової накладної, рахунку-фактури і технічної документації на товар.

Заперечення Відповідача щодо надання Постачальником вказаних документів, а саме рахунків-фактур, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

По-перше, згідно з поясненнями представників сторін, наданих в судовому засіданні, дані заперечення Покупцем в період постачання не заявлялися ані в письмовій, ані в усній формі. В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження заявлення наведених заперечень. Одночасно, Позивачем до матеріалів справи долучені копії рахунків №84 від 25.07.2007 року, №87 від 30.07.2007 року, які за його твердженнями, надавалися разом з товаром за представленими суду первинними документами на виконання п.3.1 договору. Спростування в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, Відповідачем не здійснено.

По-друге, оскільки умови договору передбачають передачу окрім обумовленого товару пакету документів, підпис уповноваженої особи Покупця на накладній, на думку суду, свідчить про отримання і товару і документів.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність підпису уповноваженої особи на накладних №84 від 25.07.2007р. та №87 від 30.07.2007р., яким засвідчено прийняття товару, відсутність підтверджень надання Покупцем заперечень з цього приводу, суд дійшов висновку про отримання товару, накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації у день підписання наведених первинних документів.

Пункт 3.1 укладеного між сторонами правочину містить ще одну передумову виконання Відповідачем грошового зобов’язання, як „при наявності коштів від реалізації на рахунку Покупця”.

Суд також не приймає в якості доказу відсутності коштів на рахунку Покупця довідку про відсутність грошових коштів на рахунках Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О. Скачинського» в період з 25.07.2007р. по 31.07.2007р., оскільки останній не є стороною в даних договірних відносинах та судовому процесі.

Претензією №175 від 03.12.2007р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором №582/07 від 11.07.2007р. на протязі 10 днів. Датою отримання даного листа Відповідачем, згідно позначкам у нижньому правому куті претензії, є 10.12.2007р.

Листом №1192 від 20.12.2007р. у відповідь на претензію №175 від 03.12.2007р. Відповідач зазначив про часткову оплату товарно-матеріальних цінностей, що поставлені, у тому числі за договором №582/07 від 11.07.2007р. і при вказав, що сума заборгованості включена у заявку на оплату. Даний лист, згідно позначки у верхньому куті документу, отриманий Позивачем 26.12.2007р.

Отже, з наведеного вбачається намір Відповідача погасити заборгованість перед Позивачем, а відтак, приймаючи до уваги дату цього листа, наявність коштів від реалізації на рахунку Покупця станом на 20.12.2007р.

З огляду на викладене, заперечення Відповідача щодо відсутності у нього обов»язку по сплаті отриманого товару є безпідставними.

Повний розрахунок за отриманий товар, враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України, повинен бути здійснений не пізніше 27.12.2007р.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та, що не спростовано у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України, Відповідачем частково оплачено отриманий товар.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 24684,80 грн. не виконане.

Одночасно, матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків №499 (№1) станом на 01.03.2010р. та №1 станом на 01.07.2010р., що підписані та скріплені печаткою Відповідача, з яких вбачається наявність суми боргу за договором №582/07 від 11.07.2007р. у наведеному розмірі та її визнання останнім.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору №582/07 від 11.07.2007р., відсутність будь-яких доказів, що підтверджують протилежне наведеному, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” у частині стягнення з Відповідача заборгованості за отриманий останнім товар на підставі договору №582/07 від 11.07.2007р. підлягає задоволенню у розмірі 24684,80 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, Позивачем на суму боргу 24684,80 грн. нараховані інфляційні витрати у розмірі 12144,92 грн. та 3% річних у сумі 2079,44 грн. Згідно розгорнутого розрахунку суми боргу та штрафних санкцій, період нарахування інфляційних витрат визначений з серпня 2007р. по березень 2010р., період нарахування - 3% річних з 01.08.2007р. по 30.05.2010р.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, дійшов висновку про невірне визначення останнього Позивачем.

Обґрунтуванням даного є факт виникнення права вимоги примусового виконання грошового зобов’язання Відповідачем, а отже настання просрочки з оплати основної суми боргу у розмірі 24684,80 грн. з 28.12.2007р., оскільки як визначено повний розрахунок за отриманий товар, враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України, повинен бути здійснений не пізніше 27.12.2007р.

З огляду на викладене та кінцеву дату нарахування даних позовних вимог, інфляційні витрати підлягають задоволенню у сумі 10806,74 грн., 3% річних у розмірі 1793,54 грн.

Одночасно, з позовними вимогами Товариством з обмеженою відповідальністю „Термал” заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, яке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в пункті 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України лежить на Позивачеві.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте наведених доказів суду не представлено. На підставі викладеного, суд вважає не доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно Відповідача, оскільки зазначені вимоги жодним чином не обґрунтовані з доказової точки зору. До того ж, заборона господарюючому суб’єкту проводити видаткові операції по банківських рахунках може призвести до зупинення його фінансово-господарської діяльності, що носитиме характер протиправного втручання суду в господарську діяльність, забороненого статтями 6, 19 Господарського кодексу України.

З огляду на наведене, клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову має бути відхилено судом через його доказову та правову безпідставність.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, до Відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 38909,16 грн., у тому числі 24684,80 грн. основного боргу, 12144,92 грн. інфляційних витрат та 2079,44 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філ. „Донецька дирекція АБ „Індекс-банк”, МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” (83059, м.Донецьк, вул.Горностаївська, ш/у „Донбас”, ЄДРПОУ 13516082, п/р №26004002790000 в ПАТ „ПроФінБанк” м.Донецьк, МФО 334594) 37285,08 грн., у тому числі 24684,80 грн. основного боргу, 10806,74 грн. інфляційних витрат та 1793,54 грн. 3% річних.

3.          Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філ. „Донецька дирекція АБ „Індекс-банк”, МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” (83059, м.Донецьк, вул.Горностаївська, ш/у „Донбас”, ЄДРПОУ 13516082, п/р №26004002790000 в ПАТ „ПроФінБанк” м.Донецьк, МФО 334594) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 372,85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,15 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          У судовому засіданні 17.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.          Повний текст рішення підписано 18.08.2010р.

8.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

9.          Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя