Рішення № 10904642, 18.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.10 р.                     Справа № 38/139                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 2491,47грн., заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 5543,03грн., 3% річних у розмірі 51,02грн., пені у розмірі 6208,39грн., а всього 14 293,91грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Цацуліна Т.О - за дов. №47-10”Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: Шмідт В.О.- за дов. №юр/4707 від 31.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 2491,47грн., заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 5543,03грн., 3% річних у розмірі 51,02грн., пені у розмірі 6208,39грн., а всього 14293,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2116 від 31.01.2003р., додаткову угоду №143-Г від 30.07.2007р. до договору №2116 від 31.01.2003р., розрахунок суми боргу за графіком погашення заборгованості, розрахунок штрафних санкцій, акт звірки розрахунків станом на 01.04.2010р., підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

13.07.2010р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням №юр/1897 від 12.07.2010р., яким просить суд відкласти розгляд справи та зобов’язати позивача направити на адресу відповідача копії документів, доданих до позовної заяви.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

29.07.2010р. позивач надав суду клопотання від 12.07.2010р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію акту звірки заборгованості та докази його направлення відповідачу, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

03.08.2010р. позивач надав суду письмові пояснення від 02.08.2010р., в яких повідомив суду, що електроенергія є комунальною послугою та відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань повинна здійснюватися відповідно до Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”. Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

03.08.2010р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи лист про направлення на адресу відповідача доданих до позову документів та докази його відправлення. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

18.08.2010р. позивач у судовому засіданні надав клопотання, в якому повідомив суду, що в прохальній частині позову не були зазначені розрахункові рахунки, на які необхідно стягнути заявлені вимоги.

В зв'язку з цим просить суд вважати наступні реквізити для стягнення позовних вимог: борг за активну електроенергію на рахунок ВАТ “Донецькобленерго” із спеціальним режимом № 26037305283 ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ «Ощадний банк», МФО 335106, код за ЄДРПОУ 00131268; борг за реактивну електроенергію на поточний рахунок ВАТ “Донецькобленерго” № 26001307550283 філія ЦМВ ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код за ЄДРПОУ 00131268; 3% річних та пеню на поточний рахунок Артемівський сільський РЕМ № 26009190725600 в ОД “Укрсоцбанка” м. Донецьк, МФО 334011, код за ЄДРПОУ 00130903; судові витрати зі сплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код за ЄДРПОУ 00131268.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

Відповідач протягом розгляду справи відзив на позовну заяву не представив, витребувані судом документи не надав.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2116 (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами договору.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

30.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Кредитор) та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі “Слов”янськтепломережа” (Боржник) була укладена додаткова угода № 143-Г від 30.07.2007р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії № 2116 від 31.01.2003р. (далі-Додаткова угода).

Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди, Боржник визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед Кредитором в сумі 29 105,95грн. станом на 01.07.2007р.

Згідно із п.2.1 Додаткової угоди, Боржник зобов’язується починаючи з 31.07.2007р. щомісячно протягом тридцяти п’яти місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов’язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної електроенергії –100%.

Додаткова угода № 143-Г від 30.07.2007р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідач належним чином не виконав свого зобов’язання зі сплати платежів за період вересень 2009р. - травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу за спожиту у 2007р. активну електричну енергію. Сума боргу, яка утворилась внаслідок невиконання цього зобов’язання становить 8 034,50грн. з яких 2491,47грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5543,03грн. - заборгованість за реактивну електроенергію.

Оскільки відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати реструктиризованої заборгованості за електричну енергію у встановлені строки не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача наявну заборгованість.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 2116 від 31.01.2003р. та додаткова угода № 143-Г від 30.07.2007р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору № 2116 від 31.01.2003р.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди, відповідач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед позивачем в сумі 29 105,95грн. станом на 01.07.2007р. та зобов’язується починаючи з 31.07.2007р. щомісячно протягом тридцяти п’яти місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В порушення умов додаткової угоди № 143-Г від 30.07.2007р. до договору № 2116 від 31.01.2003р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач зобов’язання з повної та своєчасної оплати реструктиризованої заборгованості за електричну енергію у встановлені строки не виконав у зв’язку з чин у нього виникла заборгованість за період вересень 2009р. - травень 2010р. у розмірі 8 034,50грн. з яких 2491,47грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5543,03грн. - заборгованість за реактивну електроенергію.

Протягом розгляду справи, відповідач доказів оплати спірної заборгованості суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2491,47грн. - заборгованість за активну електроенергію та 5543,03грн. - заборгованість за реактивну електроенергію, а всього 8 034,50грн. – суми заборгованості, яка утворилась у зв’язку з невиконанням останнім зобов’язання зі сплати платежів за період з вересня 2009р. по травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 51,02грн. за невиконанням останнім зобов’язання зі сплати платежів за період з вересня 2009р. по травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заявлених до стягнення 3% річних, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 51,02грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми 3% у розмірі 51,02грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За неналежне виконання зобов’язань за додатковою угодою №143-Г від 30.07.2007р. до договору № 2116 від 31.01.2003р., позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6208,39грн.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує положеннями Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

Надавши правову оцінку позовним вимогам щодо стягнення пені, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та

електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

          Згідно ч.2 ст.1 вказаного Закону обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання

зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язань є неустойка.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які божник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що застосування неустойки за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги можливо лише при визначенні умовами договору одного із видів забезпечення виконання зобов’язань згідно чинного законодавства України.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами додаткової угоди №143-Г від 30.07.2007р. про Реструктуризацію та порядок погашення заборгованості сторони не передбачили за невиконання або неналежне виконання зобов’язань сплату винною стороною пені.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 6208,39грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 2491,47грн., заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію згідно договору реструктуризації у розмірі 5543,03грн., 3% річних у розмірі 51,02грн., пені у розмірі 6208,39грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) на п/р 26037305283 ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 2 491,47грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) на п/р 26001307550283 філія ЦМВ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 – заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 5 543,03грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) на п/р 26009190725600 в ОД “Укрсоцбанка” м.Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 00130903 - 3% річних у розмірі 51,02грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) на п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 – 80,86грн. державного мита, 133,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2010р.

Суддя