Рішення № 10904611, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р.                     Справа № 43/156                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) В.В. Максимовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Іловайськ, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства “Комсервіс – 1”, м. Амвросіївка, Донецька область

про стягнення суми боргу у розмірі 3030,14грн., суми збитків від інфляції у розмірі 639,36грн.

За участю представників:

від позивача: Бурхан Т.П. за дов. №Н-01/3044 від 03.09.08р.

від відповідача: представник не з’явився

В судовому засіданні брали участь:

Суд перебував у нарадчій кімнаті 12.08.2010р. з 10:05 год. до 10:10год.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Іловайськ, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства “Комсервіс – 1”, м. Амвросіївка, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 3030,14грн., суми збитків від інфляції у розмірі 639,36грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем господарського та цивільного законодавства України щодо оплати наданих послуг з надання відповідачу спеціалізованого автомобіля для вивозу сміття по м. Амвросіївка, а також лист №177 від 12.09.2008р., подорожні листи вантажного автомобіля №646916 від 16.09.2008р., №646942 від 18.09.2008р., №646986 від 23.09.2008р., №270555 від 25.09.2008р., рахунок-фактуру №1548 від 22.10.2008р., претензії №695/2818 від 28.07.2009р., №695/765 від 16.02.2010р.

Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з’явилися. Як встановлено, про час і місце слухання справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 09.07.2010р., 20.07.2010р.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №14/4-20/3973 від 30.07.2010р. відповідач – юридична особа Приватне підприємство “Комсервіс – 1” зареєстроване за ідентифікаційним кодом 35651746 та адресою: 87300, Донецька обл., м. Амвросіївка, вул. Куйбишева, 69, на яку направлялись ухвали суду.

На адресу суду було повернуто поштові відправлення №№ 05621313, 05884659, адресовані відповідачу з відміткою органу поштового зв’язку „за зазначеною адресою не зареєстроване”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. та роз’яснено йому вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Іловайським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням ДП “Донецька залізниця” та Приватним підприємством “Комсервіс – 1” виникли фактичні взаємовідносини по наданню послуг з надання спеціалізованого автомобіля для вивозу сміття по м. Амвросіївка.

Листом №177 від 12.09.2008р., відповідач звернувся до позивача з проханням надати допомогу у вигляді виділення спецавтомобіля для вивозу сміття по місту Амвросіївка з 16.09.2008р., в якому гарантував оплату. Ніяких додаткових умов сторони між собою не погоджували. Ніяких кошторисів, договорів про надання послуг чи актів з приводу наданих послуг з надання спеціалізованого автомобіля для вивозу сміття по м. Амвросіївка між сторонами погоджено та підписано не було. Як не було визначено, в яких саме документах загальноприйнятих форм (акт наданих послуг, дорожній лист тощо) будуть фіксуватися та в подальшому погоджуватися сторонами об’єми наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами була досягнута домовленість щодо надання спецтехніки для вивозу сміття, а не вивозу сміття, що, думку суду, є різними послугами.

Прийнявши пропозицію відповідача, протягом вересня 2008р. позивач надавав йому спеціалізований автомобіль ГАЗ 3307 05915 ЕВ для вивозу сміття по м. Амвросіївка, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля №646916 від 16.09.2008р., №646942 від 18.09.2008р., №646986 від 23.09.2008р., №270555 від 25.09.2008р.

В цих подорожніх листах зазначені дані щодо водія, техніки, часу виїзду з гаражу та повернення туди, марка та об’єм пального, завдання водія, дата, замовник, час прибуття та вибуття, а також міститься підпис представника замовника засвідчений печаткою юридичної особи.

З наведеного вбачається, що матеріалами справи доведені факти того, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання в частині надання спецтехніки, а відповідач підтвердив надання йому послуги.

Згідно калькуляції вартості автомобіля ГАЗ 3307 05915 ЕВ, представленої позивачем, загальна вартість наданих відповідачу послуг у вересні 2009р. склала 3030,14грн. з ПДВ.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За висновком суду зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм глави 63 ЦК України.

Згідно норм статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №695/2818 від 28.07.2009р., в якій запропоновано відповідачу сплатити заборгованість у сумі 3030,14грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №51487 претензія була отримана представником відповідача 30.07.2009р. В подальшому, позивачем надіслано відповідачу претензію №695/765 від 16.02.2010р., в якій знову запропоновано відповідачу сплатити заборгованість у сумі 3030,14грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №211315 претензія була отримана представником відповідача 19.02.2010р. Відповідач відповіді на претензії не надав, послуги не сплатив, об’єм та вартість наданих послуг не заперечив. Отже, на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання з оплати наданих у вересні 2008р. послуг з надання спецтехніки для вивозу сміття по м. Амвросіївка, вартістю 3030,14грн., є таким, що настав.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні вимог статей 33, 34, 36 ГПК України щодо сплати ним наданих послуг. Відомостей щодо позбавлення відповідача можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки, в матеріалах справи є наявною вимога позивача про сплату винагороди на підставі пункту 2 статті 530 ЦК України, що отримана представником відповідача та залишена ним без задоволення, суд дійшов висновку, що заборгованість у сумі 3030,14грн. є обгрунтованою та доведеною належним чином.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 639,36грн., де період нарахування з листопада 2008р. по травень 2010р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок інфляційних втрат. У даному випадку заборгованість виникла з моменту виставлення вимоги та закінчення строку добровільної сплати винагороди, а не з моменту фактичного надання послуг, як визначено позивачем. Оскільки, заборгованість у відповідача виникла з 07.08.2009р., то нарахування інфляційних втрат можливе лише з цієї дати. Як наслідок, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат, який є арифметично вірним складає 224,23грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем невірно розраховано інфляційні втрати, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв’язку із частковим задоволенням позову підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк в особі Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Іловайськ, Донецька область до Приватного підприємства “Комсервіс – 1”, м. Амвросіївка, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 3030,14грн., суми збитків від інфляції у розмірі 639,36грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Комсервіс-1” (87300, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Куйбишева, 69, ЄДРПОУ 35651746) на користь Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства “Донецька залізниця” (86793, Донецька обл., м. Іловайськ, вул. Шевченка, 215а, ЄДРПОУ 01076442) суму боргу у розмірі 3030,14грн., суму збитків від інфляції у розмірі 224,23грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 90,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,04грн.

В частині позовних вимог про стягнення суми збитків від інфляції у розмірі 415,13грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12 серпня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 16.08.2010р.

Надруковано 3 прим.:

1-          позивачу (86793, Донецька обл., м. Іловайськ, вул. Шевченка, 215а)

1- відповідачу,

2-          1- у справу.