Рішення № 10903946, 19.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
19.08.2010
Номер справи
3467-2009
Номер документу
10903946
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

19.08.2010Справа №2-18/3467-2009 За позовом – Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків (пр. Московський, б. 60, м. Харків, 61050; пр. Перемоги, б. 4, м. Сімферополь, 95034)

До відповідача – Закритого акціонерного товариства «Автодім Сімферополь», м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, б. 92, м. Сімферополь, 95038)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянин Дробаха Віталій Вікторович, м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. 1-ой Конной Армії, б. 21«а», кв. 38).

Про стягнення 678700,52 грн.

За зустрічним позовом - Закритого акціонерного товариства «Автодім Сімферополь», м. Сімферополь

До відповідача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків

Про визнання недійсною додаткову угоду до Договору овердрафту.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від ПАТ «УкрСиббанк» – Попова Є.В. – представник, дов. від 04.01.2010 року.

Від ЗАТ «Автодім Сімферополь» – Дробаха В.В. – ген. директор; Алябішев М.С. – представник, довіреність від 03.08.2009р.

Від третьої особи - Дробаха В.В. – фізична особа – підприємець, паспорт ЕС № 481554.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», м. Харків – позивач, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Автодом Сімферополь», м. Сімферополь - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 636911,26 грн., з яких 512813,78 грн. – заборгованість за кредитом; 49513,64 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками, 74583,841 грн. –пеня.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 549, 551, 610-612, 629, 1054 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 13.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір овердрафту в гривні № 13/10/08. Згідно з умовами Договору відповідач отримав овердрафт, ліміт якого становив 700000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування овердрафтом у розмірі 20% річних. 19.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою відсоткова ставка була збільшена до 30% річних. Таким чином, позивач надав відповідачу короткостроковий кредит у розмірі 696429,11 грн. На день закінчення терміну повернення кредиту відповідач не повернув позивачу кредит у повному обсязі, а також не сплатив відсотки за користування кредитом. Таким чином, станом на 15.06.2009р., у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 636911,26 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

11.08.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання сторін та продовжив строк розгляду справи.

25.01.2010р. від Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 679700,52 грн., з яких 512813,78 грн. – заборгованість за кредитом; 89160,64 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками, 77726,10 грн. – штрафні санкції. Також позивач додав до заяви про збільшення позовних вимог копії установчих документів. Суд прийняв до свого розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

26.01.2010р. у судовому засіданні, дослідивши установчі документи позивача, які надійшли до господарського суду 25.01.2010р., судом було встановлено, що згідно з п. 1.1. Статуту позивача рішенням Загальних Зборів від 27.10.2009р. Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Даний факт зміни найменування також підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яка надійшла від відповідача.

01.04.2010р. від громадянина Дробаха В.В. надійшла заява, в якій він просить суд залучити його до участі у справі в якості співвідповідача. У судовому засіданні представник позивача заперечував проти залучення до участі у справі в якості співвідповідача громадянина Дробаха В.В.

01.04.2010р. від представника ЗАТ «Автодім Сімферополь» надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача громадянина Дробаху Віталія Вікторовича. У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2010р. було відмовлено громадянину Дробаха В.В. у задоволені його клопотання про залучення його до участі у справі в якості співвідповідача, а також відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача громадянина Дробаху В.В.

12.04.2010р. від ПАТ «УкрСиббанк» надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути 678700,52 грн., з яких 512813,78 грн. – заборгованість за кредитом; 88160,64 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками, 77726,10 грн. –пеня. Суд прийняв до свого розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

12.04.2010р. ухвалою господарського суду за власною ініціативою суд, у порядку статті 27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина Дробаху Віталія Вікторовича.

21.04.2010р. до господарського суду Автономної Республіки Крим звернулося Закрите акціонерне товариство «Автодім Сімферополь» з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у справі № 2-18/3467-2009, в якій просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.11.2008р. до Договору овердрафту № 13/10/08 від 13.10.2008р., мотивуючи тим, що між сторонами дійсно було укладено Договір овердрафту, але на думку позивача за зустрічним позовом, додаткова угода № 1 від 19.11.2008р. суперечить умовам діючого законодавства відносно загальних положень про угоди, і має бути визнана недійсною, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2010р. судом було прийнято до свого розгляду зустрічну позовну заяву ЗАТ «Автодім Сімферополь» до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсною додаткову угоду № 1 до Договору овердрафту № 13/10/08 від 13.10.2008р. та об'єднано розгляд зустрічного позову з первісним позовом.

18.08.2010 року на адресу суду від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відмову від зустрічного позову у порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Суд залучає таке клопотання до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, та Закритим акціонерним товариством «Автодім Сімферополь» (Позичальник) був укладений договір овердрафту в гривні № 13/10/08 від 13.10.2008 року (а.с. 25-30 т. 1).

Овердрафт - це банківська послуга з надання позивальнику фінансового кредитування (кредиту) для поновлення обігових коштів позичальника на поточному рахунку та на погашення процентів, що нараховані на непрострочений кредит.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Згідно з умовами договору Банк зобов’язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку овердрафт в національній валюті України в сумі ліміту, що дорівнює 700000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Надання овердрафту здійснюється з дня складання та підписання сторонами цього договору та до 30.09.2009 року включно.

Згідно з пунктом 2.7.1 договору, заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена позивальником на протязі 30 календарних днів із дня отримання кожного окремого овердтафту.

Крім того, п. 2.6.3 сторони передбачили, що за час фактичного користування овердрафтом позичальник сплачує банку проценти з розрахунку 20% річних.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Додатковою угодою № 1 до договору овердрафту у гривні № 13/10/08 від 13.10.2008 року, сторони внесли зміни у п. 2.6.3 договору і виклали його у наступній редакції: «за час фактичного користування овердрафтом позичальник сплачує банку проценти з розрахунку 30% річних.»

Судом встановлено, що позивач надав відповідачеві кредит у сумі 696429,11 грн.

Проте відповідач у порушення умов договору своєчасно не сплачував позивачеві ані кошти за овердрафт, ані проценти за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим Банк звернувся до відповідача з вимогою від 17.04.2009 року про дострокове повернення овердрафту (а.с. 35 т. 1).

Факт отримання відповідачем такої вимоги 24.04.2009 року підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 36 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вимоги Банку не виконав, після спливу строку, на який надавався кредит, кредитні кошти та проценти за користування ними не сплатив, у зв’язку з чим на момент розгляду дійсної справи за відповідачем рахується заборгованість по кредиту у розмірі 512813,78 грн. та процентам у розмірі 88160,63 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по поверненню отриманого кредиту та процентів за користування ним не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 512813,78 грн. та процентам у розмірі 88160,63 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача 77726,10 грн. пені, а саме: за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у сумі 68157,10 грн. та за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом у сумі 9569,00 грн..

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів погашення овердрафту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши розрахунок пені (а.с. 113-114 т. 1), відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 02.12.2008 року по 14.06.2009 року у сумі 68157,10 грн. та за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом за період з 02.12.2008 року по 25.01.2010 року у сумі 9569,00 грн., суд приходить до висновку, що такі суми підлягають перерахуванню і, як наслідок, зменшенню.

За розрахунками суду, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту підлягає стягненню за період з 02.12.2008 року по 02.06.2009 року та за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом за період з 02.12.2008 року по 02.06.2010 року у загальній сумі 71307,11 грн.

У частині стягнення пені у сумі 6418,99 грн. суд у позові відмовляє, у зв’язку із відсутністю правових підстав для стягнення такої суми пені.

16.08.2010 року представник відповідача за первісним позовом заявив клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на 1 рік.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача за первісним позовом про надання розстрочки виконання рішення у дійсній справі та надати розстрочку виконання судового рішення строком на 10 місяців.

21.04.2010р. до господарського суду Автономної Республіки Крим звернулося Закрите акціонерне товариство «Автодім Сімферополь» з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у справі № 2-18/3467-2009, в якій просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.11.2008р. до Договору овердрафту № 13/10/08 від 13.10.2008р., мотивуючи тим, що між сторонами дійсно було укладено Договір овердрафту, але на думку позивача за зустрічним позовом, додаткова угода № 1 від 19.11.2008р. суперечить умовам діючого законодавства відносно загальних положень про угоди, і має бути визнана недійсною, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2010р. судом було прийнято до свого розгляду зустрічну позовну заяву ЗАТ «Автодім Сімферополь» до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсною додаткову угоду № 1 до Договору овердрафту № 13/10/08 від 13.10.2008р. та об'єднано розгляд зустрічного позову з первісним позовом.

18.08.2010 року на адресу суду від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відмову від зустрічного позову у порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Таке клопотання було підтримано представником позивача за первісним позовом у судовому засіданні 18.08.2010 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову не порушує чиї-небудь законних прав та охоронюваних законом інтересів, через що клопотання ЗАТ «Автодім Сімферополь» підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову.

За вказаних обставин провадження у справі за зустрічним позовом ЗАТ «Автодім Сімферополь» до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсною додаткову угоду № 1 до Договору овердрафту № 13/10/08 від 13.10.2008р. підлягає припиненню по пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а за зустрічним позовом – на ЗАТ «Автодім Сімферополь» відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає необхідним зазначити, що згідно п. 6 листа Вищого Господарського суду України від 13.08.2008 року № 01 – 8/482 зазначено, що факт зменшення ціни позову обов’язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до пункту 4.2 Роз’яснень Вищого Арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України» доведено, що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору з м е н ш и в позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, держав не мито у цій частині не повертається.

При розгляді даної справи позивач за первісним позовом у процесі її розгляду фактично зменшив розмір своїх позовних вимог до 678700,52 грн. про що у матеріалах справи міститься Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 12.04.2010 року (а.с. 138-139 т. 1), яка судом прийнята до свого розгляду.

18.08.2010 року у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 20.08.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 44, 49, 82-85, 78, ч. 3 ст. 83, п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Автодім Сімферополь», м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, б. 92, м. Сімферополь, 95038, код ЄДРПОУ 30395694) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (65005, м. Харків, пр-т Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750; к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) 512813,78 грн. заборгованості по кредиту, 88160,63 грн. заборгованості по процентам, 71307,11 грн. пені, 6722,82 грн. державного мита та 233,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати Закритому акціонерному товариству «Автодім Сімферополь», м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, б. 92, м. Сімферополь, 95038, код ЄДРПОУ 30395694) розстрочку виконання рішення господарського суду АР Крим від 18.08.2010 року у справі № 2-18/3467-2009 у сумі 679238,11 грн. на 10 місяців (на період з вересня 2010 року по червень 2011 року включно). Виплати проводити у сумі 67923,81 грн. щомісяця у період з вересня 2010 року по червень 2011 року включно.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У частині стягнення пені у сумі 6418,99 грн. у первісному позові відмовити.

4.          Прийняти відмову Закритого акціонерного товариства «Автодім Сімферополь» від зустрічного позову.

5.          Припинити провадження у справі за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Автодім Сімферополь» по пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.

Часті запитання

Який тип судового документу № 10903946 ?

Документ № 10903946 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 10903946 ?

Дата ухвалення - 19.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 10903946 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 10903946 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 10903946, Господарський суд Автономної Республіки Крим

Судове рішення № 10903946, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 19.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 10903946 відноситься до справи № 3467-2009

Це рішення відноситься до справи № 3467-2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 10903941
Наступний документ : 10903948