Рішення № 10903913, 12.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2010Справа №2-14/2732-2010

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (95034, АДРЕСА_1; 95022, АДРЕСА_2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус Т» (95047, м. Сімферополь, пров. Задорожний, 3/4)

про стягнення 38872,33 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача ОСОБА_4, представник, довіреність № 5930 від 02.04.2008 р.

від відповідача не зявився

Обставини справи: фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду АРК із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус Т» про стягнення суми заборгованості у розмірі 31264,19 грн., індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1465,35 грн., пені у розмірі 2201,40 грн., штрафу у розмірі 3618,26 грн., 3% річних у розмірі 323,13 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 388,72 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

В ході судового розгляду справи, позивач, користуючись своїм правом наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 31264,19 грн., індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1465,35 грн., пені у розмірі 3037,73 грн., 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошами позивача у розмірі 5119,33 грн., 3% річних у розмірі 446,25 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 413,33 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

30.07.2010 р. представник позивача відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, у звязку з укладеним між сторонами договору від 26.07.2010 р. № 173, яким зараховані зустрічні вимоги сторін, зокрема 24000 грн. боргу, який виник у відповідача за договором поставки № 741 від 25.03.2009 р., зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 15421,25 грн., індекс інфляції за час прострочення у розмірі 1465,35 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 446,25 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 413,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні позивач надав пояснення відносно розбіжностей в товарно-транспортних накладних, згідно яким сума зазначена в товарно-транспортних накладних до сплати у звязку з вадами електронної програми не врахувала вартості тари у якій поставлявся товар, однак у загальну вартість поставленого товару вартість тари входила, про що зазначено в товарно - транспортних накладних. Крім того, у звязку з частковим припиненням зобовязань відповідача за договором № 173 від 26.07.2010 р., позивачем зменшена сума позовних вимог, яка виникла по товарно-транспортним накладним, у яких не має розбіжностей.

Судом прийняті до уваги надані позивачем пояснення.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу № 741 від 25.03.2009 р., щодо оплати у повному обсязі за отриманий товар, у звязку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням її зменшення у розмірі 15421,25 грн., а також 1465,35грн. індексу інфляції, 446,25 грн. 3% річних.

До дня судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 13167 від 10.08.2010 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що він не може забезпечити свою присутність у призначеному судовому засіданні у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

До поданого клопотання його заявником не додано документальних доказів, що підтверджують відповідно зі ст. 33 Господарського-процесуального кодексу України, викладені у клопотанні обставини, а саме зайнятість представника відповідача Алексеева А.В. в іншому судовому процесі.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представником юридичної особи може бути особа, повноваження якої підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Участь представника в іншому судовому засіданні, як зазначено у клопотанні, не позбавляє можливості підприємства забезпечити явку іншого представника з метою здійснення ним представництва її інтересів у господарському суді.

Отже суд вважає, що відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 21.05.2010 р., від 07.06.2010р., 21.06.2010 р., від 05.07.2009 р., 19.07.2009р. та 02.08.2010 р. не виконав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач не згоден з клопотанням представника відповідача про відкладення справи. Також позивач наполягає, що матеріали справи в повній мірі характеризують взаємовідносини сторін та повторна неявка відповідача без поважних причин не є підставою для відкладення справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ухвалами суду від 21.05.2010 р., від 07.06.2010р., 21.06.2010 р., від 05.07.2009 р., 19.07.2009р. та 02.08.2010 р. зобовязано відповідача надати суду відзив або заперечення на позовні вимоги, який повинен містити відомості, що передбачені ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень.

Проте відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, по суті суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2009 р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евентус Т» (Покупець) був укладений договір № 741, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобовязується прийняти цій товар, сплатити його вартість і своєчасно повернути тару у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п. 3.6 договору датою передачі товару є дата підписання товарно-транспортної накладної представником Покупця.

Оплата за придбаний товар, який передається по даному договору, здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням приходно-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця упродовж 14 календарних днів з дня отримання товару Покупцем. (п. 4.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє упродовж одного року від дати підписання, зазначеної в даному договорі. У разі якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору до закінчення строку його дії, строк дії договору продовжується автоматично до кінця поточного календарного року (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними - № ПСВ-233814 від 17.12.2009р. на суму 1246,80 грн., № ПСВ-235834 від 19.12.2009р. на суму 1863,46 грн., № ПСВ-235842 від 19.12.2009р. на суму 1518,84 грн., № ПСВ-235853 від 19.12.2009р. на суму 1532,38 грн., № ПСВ-235828 від 19.12.2008р. на суму 1451,64 грн., № ПСВ-235858 від 19.12.2009р. на суму 1783,38 грн., № ПСВ-235846 від 19.12.2009р. на суму 880,56 грн., № ПСВ-239050 від 24.12.2009р. на суму 1786,32 грн., № ПСВ-228144 від 09.12.2009р. на суму 312,43 грн., № ПСВ-228154 від 09.12.2009р. на суму 382,27 грн., № ПСВ-229876 від 11.12.2009р. на суму 119,58 грн., № ПСВ-229899 від 11.12.2008р. на суму 213,65 грн., № ПСВ-241061 від 26.12.2006р. на суму 489,69 грн., № ПСВ-236078 від 19.12.2009р. на суму 390,12 грн., № ПСВ-236087 від 19.12.2009р. на суму 390,12 грн., № ПСВ-236084 від 19.12.2009р. на суму 390,12 грн., № ПСВ-236077 від 19.12.2009р. на суму 390,12 грн., № ПСВ 236063 від 19.12.2009р. на суму 390,12 грн., № ПСВ-243196 від 30.12.2009р. на суму 814,60 грн., № ПСВ-151249 від 22.08.2009р. на суму 364,21 грн., № ПСВ-234875 від 18.12.2009р. на суму 339,60 грн., № ПСВ-234887 від 18.12.2009р. на суму 549,39 грн., № ПСВ-234872 від 18.12.2009р. на суму 480,24 грн., № ПСВ-234890 від 18.12.2009р. на суму 102,00 грн., № ПСВ-234902 від 18.12.2009р. на суму 504,36 грн., № ПСВ-234906 від 18.12.2009р. на суму 197,76 грн., № ПСВ-234923 від 18.12.2009р. на суму 583,26 грн., № ПСВ-234930 від 18.12.2009р. на суму 90,00 грн., № ПСВ-238762 від 24.12.2009р. на суму 312,36 грн., № ПСВ-238764 від 24.12.2009р. на суму 193,26 грн., № ПСВ-240985 від 26.12.2009р. на суму 171,60 грн., № ПСВ-240965 від 26.12.2009р. на суму 84,00 грн., № ПСВ-240996 від 26.12.2009р. на суму 159,60 грн., № ПСВ-241411 від 29.12.2009р. на суму 734,52 грн., № ПСВ-243187 від 30.12.2009р. на суму 986,40 грн., № ПСВ-243192 від 30.12.2009р. на суму 171,12 грн., № ПСВ-239136 від 24.12.2009р. на суму 830,22 грн., № ТСМ-304321 від 24.12.2009р. на суму 363,88 грн., № ТСМ-313852 від 31.12.2009р. на суму 352,38 грн., № ТСМ-306188 від 25.12.2009р. на суму 639,84 грн., № ТСМ-306893 від 25.12.2009р. на суму 310,21 грн., № ТСМ-304168 від 24.12.2009р. на суму 1999,32 грн., № ТСМ-304156 від 24.12.2009р. на суму 1958,94 грн., № ТСМ-304265 від 31.12.2009р. на суму 874,26 грн., № ТСМ-306031 від 25.12.2009р. на суму 596,28 грн., № ТСМ-313072 від 30.12.2009р. на суму 873,80 грн., № ТСМ-306838 від 25.12.2009р. на суму 127,35 грн., № ТСМ-305927 від 25.12.2009р. на суму 1466,04 грн., № ТСМ-304514 від 24.12.2009р. на суму 1736,16 грн., № ТСМ-265016 від 20.11.2009р. на суму 699,88 грн., № ТСМ-325653 від 16.01.2010р. на суму 729,51 грн., № ТСМ-317661 від 09.01.2010р. на суму 248,51 грн. (а.с. 22-76) підтверджується факт поставки товару відповідачу на загальну суму 42706,25 грн.

25.02.2010 р. та 03.03.2010 р. позивачем були направлені на адресу відповідача претензії за вих. № 3 та 325 відповідно (а.с. 78-82), з вимогою сплатити суму боргу. Проте вказані претензії позивача були залишені без відповіді та відповідного реагування з боку відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне зобовязання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. Поряд з тим, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В процесі розгляду справи між сторонами укладений договір № 173 від 26.07.2010р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якому сторони дійшли взаємної згоди про часткове припинення зобовязань в сумі 24000,00 грн., які виникли за договором поставки № 741 від 25.03.2009 р.

У звязку з укладеним договором, позивач зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 15421,25 грн., індекс інфляції за час прострочення у розмірі 1465,35 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 446,25 грн.

Відповідач свої зобовязання по сплаті за отриманий від позивача товар по договору № 741 від 25.03.2009р. не виконав, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус Т», станом на день розгляду справи, з урахуванням уточнення позовних вимог, складає 15421,25 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем також заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 1465,35 грн. за період прострочення виконання грошового зобовязання з 26.12.2009р. по 31.03.2010 р. та 3% річних у розмірі 446,25 грн. за період прострочення виконання грошового зобовязання з 26.12.2009р. по 29.06.2010 р.

Розглянув розрахунок позивача щодо стягнення сум індексу інфляції та 3% річних, суд вважає його зробленим вірно арифметично та відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як підтверджують матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Евентус Т» свої зобовязання за договором № 741 не виконало і цим порушило умови вказаного договору, а відтак, повинно сплатити позивачу індекс інфляції за період прострочки виконання зобовязання з 26.12.2009р. по 31.03.2010 р. у розмірі 1465,35 грн., а також 3% річних у розмірі 446,25 грн. за період прострочки виконання зобовязання з 26.12.2009 р. по 29.06.2010 р.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 15421,25 грн., 1465,35 грн. індексу інфляції, 446,25 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати у повному обсязі, відповідно до умов п. 4.1 договору не виконав, доказів оплати суду не надав, відповідач не скористався правами наданими йому як стороні у справі положеннями Господарського процесуального кодексу України, відзиву або заперечень на позов, а також будь-яких доказів в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, доказів належного виконання ним як Покупцем прийнятих на себе зобовязань за договором № 741 від 25.03.2009 р. щодо своєчасної оплати суду не надав, доводів наведених позивачем суду не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 12.08.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 17.08.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус Т» (95047, м. Сімферополь, пров. Задорожний, 3/4, р/р 26000047114601 в ВАТ «Сведбанк» м. Києва, МФО 300164, ЄДРПОУ 36394130) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (95034, АДРЕСА_1; 95022, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15421,25 грн. заборгованості, 1465,35 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 446,25 грн., а також 413,37 грн. витрат по сплаті державного мит та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя господарського суду АРК (підпис) Лагутіна Н.М.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛагутіна Н.М.