Постанова № 10903316, 12.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2010 року 11:45 № 2а-9089/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

в інтересах держави в особіПрокуратури Подільського району міста Києва

Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва

доПублічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-банк»

простягнення заборгованості в розмірі 1707009,92 грн. за участю представників сторін:

від прокурора Керезвас А.А.

від позивача Прищепа О.В.

від відповідача Богушко О.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокуратура Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ у Подільському районі міста Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-банк»(далі по тексту відповідач, ПАТ «Комерційний Банк «Актив-банк») про стягнення заборгованості зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют в розмірі 1707009,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (далі по тексту - Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону, а з 2008 року - 0,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону. Так, всупереч вказаній нормі, відповідач у період з 01.01.2010 року по 08.03.2010 року нараховував та сплачував збір на обовязкове державне пенсійне страхування за ставкою 0,2 відсотка, що була передбачена статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік». Вважаючи, що відповідачем вказану норму застосовано після закінчення строку, на який розповсюджувалась її дія, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1707009,92 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 5 липня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 5 липня 2010 року, судом відкладалось на 12 липня 2010 року за клопотанням Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні 12 липня 2010 року представники прокуратури та УПФУ у Подільському районі міста Києва підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, зазначивши, що заборгованість нарахована з порушенням вимог чинного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк», яке є юридичною особою та правонаступником майна, прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк», зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва за № 26.11.05-13994 як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 статті 2 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Частиною 1 статті 3 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 3 цієї ж статті зазначено, що платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статі 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва подано звіти про нарахування та сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти за період з 01.01.2010 року по 08.03.2010 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. Згідно з вказаними звітами загальна сума операцій з купівлі-продажу безготівкової валюти склала 594752 890,74 грн., з яких 268618470,70 грн. за січень 2010 року, 260876493,46 грн. за лютий 2010 року, 65257926,58 грн. за березень 2010 року. Установою банку самостійно визначено та сплачено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 537236,97 грн. - за січень 2010 року, 521753,04 грн. - за лютий 2010 року, 79016,72 грн. - за період з 1 березня 2010 року по 8 березня 2010 року за ставкою 0,2%.

На думку позивача, відповідно до вимог Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР відповідач мав нараховувати та сплачувати збір за ставкою 0,5%, а отже, загальна сума збору, яку Пенсійний фонд України недоотримав за період з 01.01.2010 року по 08.03.2010 року, становить 1707009,92 грн., що підтверджується Актом перевірки правильності, достовірності та своєчасності сплати збору з операцій купівлі-продажу валют від 30 квітня 2010 року № 24.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 4 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 передбачено, що банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у встановленому законом розмірі від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Так, відповідно до пункту 6 статті 4 Закону України від 26.06.1997р. №400/97-ВР на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону 1 відсоток від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону , а з 2008 року - 0,5 відсотка обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону.

Разом з цим, пунктом 10 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині доходів є збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню протягом 2009 року справляється в розмірі 0,2 відсотка.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти - Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»та Закон України «Про Державний бюджет на 2009рік», яким була знижена ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.

Посилання відповідача на приписи частини 4 статті 46 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обовязкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Окрім цього, частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Враховуючи межі застосування статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та принцип превалювання спеціальної норми над загальною, суд приходить до висновку, що відповідачем застосовано вказану норму після строку, на який розповсюджувалась її дія, а саме після 31 грудня 2009 року. З врахуванням того, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»на момент розрахунку не було прийнято, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют повинен був нараховуватись та сплачуватись відповідно до спеціального Закону, а саме Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Вказана правова позиція підтримана в листі Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у разі колізії»від 29.07.2008р. № 337-0-2-08-19.

У відповідності до пункту 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи конституційні норми та виходячи з загальних засад пріоритетності спеціального закону над загальним, суд доходить висновку, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют має становити 0,5 %, як це передбачено Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», оскільки останній є базовим, постійно діючим нормативно-правовим актом.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ЄДРПОУ 2625300) на користь Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14 р/р № 256013012610 в ГУ Ощадний банк України по м. Києву та київській області, код 26087978) заборгованість зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за період з 01.01.2010р. по 08.03.2010р. в розмірі 1707009 (один мільйон сімсот сім тисяч девять) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.І. Савченко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 27 липня 2010 року.