Постанова № 10903322, 12.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2010 року 16:39 № 2а-6256/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

доКонсорціуму «Військово-будівельна індустрія»

простягнення заборгованості в розмірі 219475,33 грн., за участю представників сторін:

від позивача Сидорчук О.А.

від відповідача Кашин І.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 249293,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з березня 2009 року по січень 2010 року. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за вказаний період та карткою особового рахунку страхувальника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 26 травня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 26 травня 2010 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники не зявились, в звязку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 21 червня 2010 року.

У судовому засіданні 21 червня 2010 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 219475,33 грн. заборгованості по страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням часткової сплати в розмірі 29817,68грн.

Розгляд справи судом відкладався на 12 липня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечував та визнав адміністративний позов, зробивши усну заяву у відповідності до вимог частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Консорціум «Військово-будівельна індустрія»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва за № 01-14752 як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058 - IV).

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами 6 та 12 статті 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV платники збору на обовязкове пенсійне державне страхування зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з березня 2009 року по січень 2010 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 25168,01 грн. за березень 2009 року (згідно звіту від 03.04.2009р.), 25324,67 грн. за квітень 2009 року (згідно звіту від 06.05.2009р.), 25552,01 грн. за травень 2009 року (згідно звіту від 22.06.2009р.), 23532,83 грн. за червень 2009 року (згідно звіту від 07.07.2009р.), 25009,28 за липень 2009 року (згідно звіту від 19.08.2009р.), 21653,81 грн. за серпень 2009 року (згідно звіту від 17.09.2009р.), 20447,37 грн. за вересень 2009 року (згідно звіту від 16.10.2009р.), 19378,20 грн. за жовтень 2009 року (згідно звіту від 09.11.2009р.), 29353,77 грн. за листопад 2009 року (згідно звіту від 18.12.2009р.), 17447,81 грн. за грудень 2009 року (згідно звіту від 18.02.2010р.), 19733,09 грн. за січень 2010 року (згідно звіту від 22.02.2010р.), однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV направлено відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-143 від 01.04.2009 року, № Ю-143 від 05.05.2009 року, № Ю-143 від 01.06.2009 року, № Ю-143 від 01.07.2009 року, № Ю-143 від 04.08.2009 року, № Ю-143 від 01.09.2009 року, № Ю-143 від 01.10.2009 року, № Ю-143 від 04.01.2010 року та № Ю-143 від 01.02.2010 року. Належним чином засвідчені копі вказаних вимог з відміткою про їх отримання наявні в матеріалах даної справи.

При цьому, вимоги про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»УПФ України в Соломянському районі міста Києва прийнято рішення № 1489 від 06.05.2009 року та № 4187 від 19.10.2009 року, якими до відповідача застосовано штраф на загальну суму 3627,17грн. та нараховано пеню на загальну суму 4704,01грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20 січня 2009 року по 31 липня 2009 року.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень УПФ України в Соломянському районі м. Києва № 1489 від 06.05.2009 року та № 4187 від 19.10.2009 року до органів Пенсійного фонду або суду.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058 IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням часткової сплати суми у розмірі 29817,68 грн. складає 219475,33 грн., яка підлягає сплаті відповідачем за період з березня 2009 року по січень 2010 року. Зазначене підтверджується довідкою УПФ України в Соломянському районі міста Києва № 3680/02 від 21.06.2010р.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»(03168, м. Київ, Повітрофлоцький проспект, 6, ЄДРПОУ 33629043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5 А, р/р 256023122613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 322669, код ЗКПО 26063727) заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 219475 (двісті девятнадцять тисяч чотириста сімдесят пять) грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.І. Савченко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 29 липня 2010 року.