Постанова № 10902997, 19.08.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1963/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.;

при секретарі судового засідання Хмілю С.Р.;

за участю:

представника позивача Василик І.С.;

представника відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернівцідоприватного підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернівці звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 1753, 08грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований Чернівецькою міською радою як субєкт підприємницької діяльності та є платником єдиного податку, проте належним чином не виконує вимоги п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указу) та ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181). У звязку з чим станом на 09.02.2010 р. заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку склала 1753,08 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі й просила їх задовольнити.

Відповідач всудове засідання явку свого представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе та доцільне провести судове засідання без участі представника відповідача, вирішивши справу на підставі наявних в ній доказів, що відповідає вимогам ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі обставини.

Приватний підприємець ОСОБА_2 взятий на облік як платник податків в Державній податковій інспекції в м. Чернівці 15.01.2009 року за № 26054.

Станом на 09.02.2010р. за приватним підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті єдиного податкуна підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 1753, 08 грн.

Для забезпечення примусового виконання податкових зобовязань в межах вимог ст. 6 Закону України № 2181 ДПІ в м. Чернівці на адресу відповідача були направлені дві податкові вимоги за №1/3463 від 26.02.2009 року та за № 2/11454 від 15.10.2009 року. Крім того, податковим органом на підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ було винесено рішення № 562 від 25.11.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.

Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»одним із обовязків платників податків є обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

У відповідності до пункту 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України. Тобто з моменту подачі заяви та переходу на спрощену систему оподаткування платник податків узгоджує суму податкового зобовязання, дату та порядок сплати відповідно до Указу.

Згідно абзацу 2 п. 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У відповідності до п. 5 Указу субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку згідно із законодавством України.

В порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III відповідачем затримано сплату узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст.1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Крім того, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Так, відповідач належним чином не виконує зазначені вимоги в добровільному порядку. Заборгованість платника податків приватного підприємця ОСОБА_2по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб станом на 09.02.2010р. складає 1753,08грн. та на день винесення постанови не погашена.

Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обовязок по сплаті єдиного податку і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку. Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Обласному відділенні НБУ, ід. код 21432838) податковий борг в сумі 1753 (тисяча сімсот пятдесят три гривні) 08 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено25 серпня 2010 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка