Постанова № 10902822, 05.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2896/10/2370 05.08.2010 р. м. Черкаси

12 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І. В.,

за участю:

представника позивача Гаращенко Л. А. (за довіреністю від 12.01.2010р.),

відповідача Шевченко А. Л. (за довіреністю від 29.04.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт»до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання недійсним акту та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати рішення про застосування економічних санкцій № 83 від 28.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідачем неправомірно складено акт перевірки № 0031 від 26.05.2010 р. та безпідставно винесено рішення про застосування економічних санкцій № 83 від 28.05.2010, оскільки ціни за якими позивач реалізовував свою продукцію не перевищують цін, зазначених в прайс-листах, затверджених фінансовим директором товариства, відповідають вимогам розпорядження Черкаської обласної ради № 207 від 24.07.2009 р., а саме не збільшувались протягом місяця більш ніж на 1% та встановлені відповідно до пункту 2 Порядку декларування зміни оптово відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. за № 1222. Крім цього позивач зазначив, що п. 1.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій визначено, що необгрунтовано одержана виручка, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства. При проведенні перевірки відповідачем не встановлено факту надходження виручки від реалізації продукції та її розмір, оскільки розрахунки проводились на підставі видаткових накладних на продукцію, які свідчать лише про кількість продукції, що була відпущена та її сумарну ціну, в той час коли для визначення суми виручки необхідно було проаналізувати надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, а також дебіторську заборгованість за відпущену продукцію по розрахункам в періоді, що перевіряється.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі. У письмових запереченнях, поданих до суду 06.07.2010р., зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» затверджено повноваження органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, щодо регулювання (встановлення) фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торговельних надбавок, а відповідачем в порушення п. 2 розпорядження голови Черкаської облдержадміністрації «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»від 24.07.2009 р. № 207 здійснена реалізація борошна вищого ґатунку в період з 17.08.2009 р. по 29.12.2009 р. без декларування зміни оптово - відпускних цін. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 17.08.2009 р. по 29.12.2009 р. склала 663 грн. 00 коп. Вказане порушення зафіксовано в акті перевірки від 26.05.2010 р. № 1051 на підставі якого винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.05.2010 р. № 83 на загальну суму 1989 грн. 00 коп. З огляду на зазначене просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з тих же підстав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт»зареєстроване як юридична особа 01.10.2001р. виконавчим комітетом Золотоніської міської ради, ідентифікаційний номер 31668714.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області була проведена перевірка відповідача на предмет дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства, за результатами якої складено акт № 1051 від 26.05.2010р.

У вказаному акті перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 2 розпорядження Черкаської облдержадміністрації від 24.07.2009 р. № 207 «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари», саме: реалізація борошна вищого ґатунку в період з 17.08.2009 р. по 29.12.2009 р. без декларування зміни оптово-відпускних цін

Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки для застосування економічних санкцій складає 663грн. 00 коп.

На підставі висновків перевірки рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 83 від 28.05.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін вилучено у відповідача у дохід державного бюджету суму порушення 663 грн. та штраф у сумі 1326 грн., яке разом з претензією від 28.05.2010р. № 1850 та приписом № 83 від 28.05.2010 р. було направлено на адресу відповідача.

Спеціальним законом, який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням є Закон України «Про ціни і ціноутворення»№ 507-Х11 від 03.12.1990р. (далі по тексту Закон № 507). Цей Закон поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Відповідно до статті 6 Закону № 507 в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 4 Закону № 507 встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№ 1548 від 25.12.1996р. визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Згідно положень абзацу 38 пункту 12 Додатку до вищевказаної Постанови до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор , олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Зазначене вище повноваження було реалізовано в розпорядженні голови Черкаської обласної державної адміністрації «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари» № 207 від 24.07.2009р. (оприлюднене в газеті «Нова доба» № 63 від 11.08.2009р.), шляхом декларування зміни їх розміру, встановленого на день набрання чинності цим розпорядженням, згідно з Порядком декларування зміни оптово - відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 зі змінами від 06.08.2008 р. № 709.

Механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»№ 1222 від 17.10.2007р.

Згідно п. 2 означеного Порядку в редакції від 26.03.2008р. декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на вище перелічені продовольчі товари у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток.

Пунктом 9 зазначеної Постанови в редакції від 06.08.2008р., що набрала чинності 19.08.2008р., встановлено, що оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих п. 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№ 1548 від 25.12.1996р.

24 липня 2009 року головою Черкаської обласної державної адміністрації видано розпорядження «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари» № 207 (оприлюднене в газеті «Нова доба»№ 63 від 11.08.2009р.), яким зокрема установлено, що регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок та олію соняшникову здійснюється шляхом декларування зміни їх розміру, встановленого на день набрання чинності цим розпорядженням, згідно з Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007р.; визнано таким, що втратило чинність, розпорядження облдержадміністрації «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 3 від 09.01.2008р. (із змінами).

Відповідно до статті 13 Закону та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000р., на відповідача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв'язку з цим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. (у подальшому Інструкція № 298), визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Пунктом 1.6 вищезазначеної Інструкції, в свою чергу, передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Актом перевірки встановлено, що відповідач задекларував

Оцінюючи зазначені письмові докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 вказаної Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок зокрема детально відображається механізм скоєння порушення та визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-Х1V (у подальшому Закон № 996) передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, що

Пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999р. № 860/4153, передбачено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх нижченаведених умов: покупцеві передані ризики й вигоди, повязані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами): сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, повязані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. З вищезазначеного слідує, що підприємство може отримати дохід (виручку) тільки внаслідок відчуження товару іншій юридичній особі. При переміщенні товару між структурними підрозділами право власності на товар за підприємством зберігається, доход (виручка) не отримується, у звязку з чим таке переміщення не є реалізацією товарів (робіт) послуг.

За таких умов суд вважає, що позивач при проведенні перевірки безпідставно включив до загального обсягу реалізації ковбасу варену 1 сорту рублену шинкову, переміщену до структурних підрозділів відповідача.

Суд зазначає, що за даними акту перевірки, первинними документами, долученими позивачем до акту перевірки при її проведенні, та первинними документами, наданими відповідачем визначити обсяги переміщення та реалізації не вбачається за можливе, у звязку з чим обсяг реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової 1 сорту за період з лютого 2009р. по січень 2009р. є недоведеним.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами; первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складно документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстр. Міністерством юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Зі змісту типової форми товарно-транспортної накладної ф. 1-ТН, затвердженої наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 вбачається, що у товарно-транспортній накладній зазначаються зокрема вантажоодержувач (назва), пункт розвантаження, посада, прізвище, імя, по-батькові, підпис особи, яка прийняла вантаж, засвідчена штампом.

Зі змісту копій товарно-транспортних накладних №38531 від 19.02.2009р. (а.с. 213), №18739 від 12.11.2009р. (а.с. 222), №20235 від 01.12.2009р. (а.с. 223) вбачається, що підписи та штампи чи печатки зазначених в них вантажоодержувачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутні.

У копіях товарно-транспорних накладних №987 від 12.03.2009р., №2408 від 01.04.2009р., № 2962 від 09.04.2009р., №6006 від 23.05.2009р., № 6517 від 01.06.2009р., №9099 від 09.07.2009р., №13133 від 04.09.2009р. назва вантажоодержувача, посада, прізвище, імя, по-батькові, підпис вантажоодержувача та штамп взагалі відсутні.

Таким чином, вказані товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346, тому не є доказами, які підтверджують факт отримання товару і як наслідок не підтверджують факт та ціну реалізації товару.

Крім того, оглянутими у судовому засіданні оригіналами рахунків-накладних №1169 від 13.04.2009р., №1116 від 13.04.2009р., №62546 від 11.04.2009р., №1166 від 14.04.2009р., №1338 від 22.04.2009р., №1327 від 21.04.2009р., №1285 від 18.04.2009р., №1077 від 10.04.2009р. (а.с. 269-283), №75896 від 11.11.2009р., №76156 від 13.11.2009р., №6098 від 12.11.2009р., №76264 від 14.11.2009р., №76587 від 17.11.2009р., №6308 від 17.11.2009р., №76397 від 16.11.2009р. (копії знаходяться в матеріалах справи, а.с. 303-318) підтверджується, що ціна реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової у квітні 2009р. складає 36 грн. 21 коп., у листопаді 2009р. 36 грн. 27 коп. При цьому задекларована ціна реалізації з врахуванням +1% на місяць повинна складати у квітні 2009р. 36 грн. 82 коп. та у листопаді - 36 грн. 27 коп.

Також оглянутими в судовому засіданні оригіналами рахунків-накладних №400 від 14.03.2009р., №396 від 14.03.2009р., № 387 від 14.03.2009р., № 415 від 16.03.2009р., № 413 від 16.03.2009р. (копії знаходяться в матеріалах справи, а.с. 332-338) підтверджується, що поставка ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової на фірмові магазини у березні 2009р. здійснювалась по ціні 36 грн. 00 коп. Беручи до уваги ту обставину, що переміщення товару між структурними підрозділами підприємства не є реалізацією, суд вважає за необхідне дослідити ці обставини, оскільки вони спростовують висновки акту перевірки як в частині обсягів реалізації, так і в частині суми необґрунтовано одержаної виручки.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що обставини, які мають значення для справи, а саме: кількість реалізованої ковбаси вареної 1 сорту шинкової рубленої, ціна реалізації та, як наслідок, сума необґрунтовано одержаної виручки матеріалами перевірки не підтверджена.

За висновками перевірки (додаток № 15 до акту перевірки, а.с. 225-230) задекларована ціна на мясо свинини станом на 31.01.2008р. становить: свинина крупно кускова (мор)(лопаточна частина)26 грн. 20 коп., свинина крупнокускова (мор)(тазоб.частина або окорок)27 грн. 00 коп., свинина крупно кускова (мор)(шийна частина)28 грн. 50 коп., свинина крупно кускова (мор) корейка 24 грн. 50 коп., свинина крупно кускова (мор)(балик)-33 грн. 50 коп. і визначена відповідно до розпорядження відповідача № 5 від 22.01.2008р. (додаток № 16 до акту перевірки, а.с. 230).

Також у акті перевірки вказана задекларована станом на 31.01.2008р. ціна на мясо свинини складає: блоки св.н/жир (лопаточна частина)26 грн. 20 коп.; блоки св. жил (окорок)27 грн. 00 коп., блоки св.н/жир(шийна частина)28 грн. 50 коп., блоки св. н/кіст.(корейка)24 грн. 50 коп., блоки св.жил.н/ж (балик)33 грн. 50 коп., вирізка філейна свинна28 грн. 00 коп.,

Однак вказана задекларована ціна не відповідає цінам, визначеним розпорядженням відповідача № 8 від 29.01.2008р. (а.с. 49), відповідно до якого станом на 30.01.2008р. задекларована оптово-відпускна ціна складає: блоки св.н/жир (лопаточна частина)35 грн. 20 коп.; блоки св. жил (окорок)35 грн. 60 коп., блоки св. н/жир (шийна частина)39 грн. 60 коп., блоки св. н/кіст.(корейка)33 грн. 90 коп., блоки св. жил.н/ж (балик)45 грн. 25 коп., вирізка філейна свинна45 грн. 15 коп.

Вказана ціна реалізації підтверджується рахунками-накладними №24250 від 30.01.2008р. (а.с. 359) та №1627 від 01.02.2008р. (а.с. 367), тому суд вважає зазначений доказ, а саме: розпорядження № 8 від 30.01.2008р., достовірним.

З акту перевірки вбачається, що ціна реалізації мяса свинини визначена позивачем на підставі розпоряджень відповідача (додаток до акта перевірки № 19, а.с. 237-244). Не заперечуючи проти вказаних розпоряджень, представники відповідача пояснили, що ціна реалізації, передбачена ними, є внутрішньою обліковою ціною, а не ціною реалізації.

Оцінюючи вказані розпорядження, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 9 Закону № 996 розпорядження про встановлення оптово-відпускної ціни не підтверджує факти здійснення господарських операцій, тому не є документом первинного бухгалтерського обліку і як наслідок відповідно до п. 3.2 Інструкції не підтверджує ціну реалізації товару.

Також оцінюючи наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні №38550 від 19.02.2009р., №1014814 від 05.02.2009р., №4891 від 07.05.2009р., №12671 від 28.08.2009р., №13891 від 14.09.2009р., №71967 від 23.09.2009р. суд зазначає, що вантажоодержувачами у них вказані фірмові магазини, які є структурними підрозділами відповідача, у звязку з чим вони є документами на переміщення товару і не підтверджують факт та ціну реалізації.

Відповідно до акту перевірки обсяг реалізації мяса свинини визначено виходячи із загального обсягу реалізації, наданого відповідачем під час перевірки (додаток до акту перевірки №17, а.с. 232), та пропорційно до відсотку виходу при переробці свинини (додаток до акту перевірки № 18, а.с. 236). Заперечуючи проти визначеного позивачем обсягу відповідач зазначив, що відсоток виходу при переробці свинини застосовувався ним при наданні послуг з переробки давальницької сировини відповідно до укладених договорів. Натомість обсяг реалізації підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які позивачем перевірялись вибірково.

Позивач у своїх поясненнях визначення обсягу реалізації мяса свинини розрахунковим способом жодним чином не обґрунтував.

З огляду на зазначене суд вважає, що вказані у акті перевірки обставини, які мають істотне значення для справи, а саме: задекларована ціна реалізації, обсяг, ціна реалізації та сума необґрунтовано одержаної виручки матеріалами перевірки не підтверджуються.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка передбачає, що застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій здійснюється тільки у разі невиконання ним приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до ст. 14 Закону № 507 штраф стягується одночасно із сумою необґрунтовано одержаної виручки.

Закон № 507 не визначає поняття виручки, його визначення міститься в інших нормативних актах.

Так, відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або(та) в касу на здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р., зареєстр. Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. № 40/10320, готівкова виручка (виручка) сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і інші позареалізаційні надходження.

Пункт 1.4 Інструкції № 298 як підставу для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін передбачає одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

За змістом вказаних приписів виручкою є фактично одержані, а не нараховані, грошові кошти за реалізований товар.

Зі змісту акта перевірки вбачається та підтверджується поясненнями позивача, що перевірка фактичного надходження грошових коштів (виручки) за реалізований товар позивачем не перевірялась.

Таким чином, суд вважає заперечення відповідача щодо наявності фактичної виручки за реалізований товар як підстави для застосування економічних санкції такими, що ґрунтуються на законі, та вважає, що вказана обставина позивачем не доведена.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами факт порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008р. № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари» зі змінами, внесеними розпорядженням від 11.07.2006р. № 206, розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 24.07.2009р. № 207 не підтверджується, тому рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.03.2010р. № 45 є необґрунтованим.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення економічних санкцій у сумі 16500860 грн. 55 коп. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86,159,162,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано. Якщо постанову було проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 23 липня 2010р.

СуддяА.В. Руденко