Постанова № 10902769, 19.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3439/10/2370 19.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Дорош М. Г.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області подано позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 3542 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що станом на 07.07.2010р. відповідач не сплатив податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 3 542 грн. 44 коп., що складається із самостійно визначеного в податковій декларації розміру податкового зобовязання за вересень грудень 2010 року та застосованих згідно податкових повідомлень-рішень від 29.09.2009р. № 0009331700/0 та № 0009341700/0 штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань.

В поданих 06.08.2010р. поясненнях по справі позивач зазначив, що відповідач самостійно узгодив розмір орендної плати за 2009 рік в поданій ним податковій декларації з орендної плати, а якщо платник в подальшому самостійно виявляє помилки, то він має право подання уточнюючого розрахунку.

Відповідач в запереченнях на адміністративний позов просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що починаючи з вересня 2009 року земельною ділянкою, за яку відповідач сплачував орендну плату, фактично користується інша особа, яка уклала відповідну угоду про фактичне користування земельною ділянкою, та сплачує орендну плату за таке користування у відповідному розмірі.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 937 грн. 83 коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 685 грн. 60 коп. та пені в розмірі 252 грн. 23 коп. у звязку з поданням 06.08.2010р. відповідачем уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог про стягнення пені в розмірі 252 грн. 23 коп. заперечив з підстав її необґрунтованого нарахування у звязку з поданням уточнюючої декларації.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач, як фізична особа підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований виконкомом Придніпровської районної ради м. Черкаси 27.07.2001р.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що 04.03.2009р. відповідачем до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік із зазначенням загальної річної суми цієї плати в розмірі 8 570 грн. 62 коп. та помісячною розбивкою цієї суми.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році відповідачем було сплачено самостійно ним розрахований розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з січня по серпень включно, після цього відповідач сплату розрахованого розміру орендної плати не здійснював.

Крім того, на підставі акту № 374/17-028 від 29.09.2009р. позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.09.2009р. № 0009331700/0 та № 0009341700/0 про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірах, відповідно, 43 грн. 48 коп. та 71 грн. 42 коп. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань.

06.08.2010р. відповідач подав уточнену податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік в якій зазначив про нарахування податкового зобовязання в розмірі 5713 грн. 78 коп., яке підлягало сплаті за 2009 рік, а також зазначив про нарахування до зменшення орендної плати за період з вересня по грудень 2009 року в розмірі 2856 грн. 84 коп.

З урахуванням зазначеного, наявності у відповідача станом на вересень 2009 року переплати по орендній платі в розмірі 143 грн. 51 коп., застосування вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій, загальний борг на вказаний період складає 685 грн. 60 коп., що відображено в обліковій картці відповідача та фактично його представником не заперечується.

Відповідач заперечує лише нарахування пені в розмірі 252 грн. 23 коп. у звязку з поданням уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 5.1, ч. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, стягнення податкового боргу в розмірі 685 грн. 60 коп. правомірне.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобовязання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного можна зробити висновок, що у картці особового рахунку платника податку в разі зменшення податкового зобовязання датою подання уточнюючого розрахунку погашається (повністю чи частково) податковий борг, який обліковувався в цій картці до дати подання уточнюючого розрахунку, а тому, зважаючи на вимоги статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на фактично погашену суму нараховується пеня.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 937 (девятсот тридцять сім) грн. 83 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

СуддяВ.О. Гаврилюк