Рішення № 109007690, 14.02.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6457/22

Номер провадження2/711/43/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Відділу державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа ОСОБА_3 про оспорювання батьківства

Позов обгрунтовує тим, що з 03.09.2005 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.05.2022 року. Спільно з ОСОБА_3 вона не проживала з 2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину та звернулася до відповідача з проханням зареєструвати дитину, але зазначила що ОСОБА_3 не є батьком дитини, а з біологічним батьком вона в стосунках не перебуває. Також вказала що дитину вона буде виховувати сама. Представник відповідача повідомив її, що дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу, а тому батьком дитини слід вказати її колишнього чоловіка ОСОБА_3 12.102022 року вона подала документи для державної реєстрації народження дитини, і при реєстрації вказала ОСОБА_3 батько дитини, про що були внесені відомості в актовий запис про народження №1444 від 12.10.2022 року. ОСОБА_3 , який не є батьком дитини згоди на запис не давав і не був попереджений, що він буде вказаний батьком дитини ОСОБА_4 . Вони звернулися із спільною заявою до відповідача про виключення відомостей про батька дитини, але отримали відмову. Зазначені нею обставини можуть підтвердити свідки - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

На підставі наведеного просить суд виключити відомості про батька ОСОБА_2 з актового запису №1444 івд 12.10.2022 року про народження ОСОБА_4 , зробленого відділом державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ); зобов`язати відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_4 , видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_4 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.01.2023 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

В підготовчому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, 01.02.2023 року надіслав до суду клопотання, в якому просили розгляд цивільної справи, призначений на 14:00 год. 06.02.2023 року провести без участі представника відділу державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Проти задоволення позову не заперечують, при розгляді заяви покладаються на розсуд суду. Інформують, що для належного виконання рішення суду воно повинно містити перелік конкретних змін, які підлягають внесенню в актовий запис про народження, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечувала.

Під час підготовчого провадження позивачу були роз`ясненні права, передбачені ст.ст. 43,49 ЦПК України та вимоги ст.ст. 12,51 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно доч.1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.05.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 03 вересня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис №1487.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 12.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 12.10.2022 року складено відповідний актовий запис №1444. Батьком ОСОБА_4 зазначений ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України) (частина перша статті 121 СК України).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.122 СК України дитина,яка народженадо спливудесяти місяцівпісля припиненняшлюбу абовизнання йогонедійсним,походить відподружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Отже, аналізуючи вказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що з позовом про оспорювання батьківства має право звернутися особа, яка записана батьком дитини ОСОБА_2 , а не мати дитини - ОСОБА_1 , яка звернулася в суд із вказаним позовом.

Крім того, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач вказала відповідачем відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем у цій справі, оскільки до повноважень відділу відноситься лише внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі рішення суду про задоволення позову про оспорювання батьківства .

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. При цьому, слід наголосити, що відповідно до статті 81 ЦПК України така обставина підлягає доказуванню, оскільки позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом норм процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати до участі у справі співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, пунктом ї частини першої статті 189 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Разом із тим, суд не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, проте встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.

Також необхідно враховувати, що частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди повинні враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України, За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

3 огляду на зазначене, вирішення питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача має здійснюватися судом першої інстанції за клопотанням позивача, а не з власної ініціативи. В силу покладених процесуальним законом повноважень суд роз`яснює позивачеві його процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення таких дій, а встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, відмовляє у позові з цих підстав.

Під час підготовчого провадження позивачу були роз`ясненні права, передбачені ст.ст. 43,49 ЦПК України та вимоги ст.ст. 12,51 ЦПК України.

При цьому позивач повідомила суд про те, що належним відповідачем у справі є саме відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Також вказала суду на те, що викликати та допитувати в якості свідків осіб, які зазначені в позовній заяві необхідності не має.

Оскільки позивач не зверталася до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача, суд вважає, що позов пред`явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, ст. 136 СК України, керуючись ст.ст. керуючись ст.ст. 12-13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦП України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу державної реєстрації актів Цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18002, м. Черкаси. вул. Небесної Сотні, 3), третя особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про оспорювання батьківства відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 14.02.2023 року.

Головуючий: Р. В. Демчик