Постанова № 10900694, 18.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

18.08.2010 р. № 2а-2800/10/1470

м. Миколаїв

13:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства фірми «СРЗ-Нерпа»

(вул. Крилова, 44-а, кв.8, м. Миколаїв)

до відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

(вул. Галині Петровій, 2-а, м. Миколаїв, 54029)

за участю представників:

від позивача: Кецкало Р.Р.

від відповідача: Чабанюк В.С. про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 16.02.10 №0001452301 в частині донарахування ППФ «СРЗ-Нерпа» недоїмки з податку на додану вартість в сумі 22631 гривень та штрафних санкцій на суму 11315,5 гривень.

3. Визнати протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні нікчемними правочинів у акті перевірки ППФ «СРЗ-Нерпа» №384/232-00/23403798 від 11.02.10 позивача з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой» та ПП «ТГВ-Снаб».

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати покласти на позивача.

6. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 серпня 2010 р. справа № 2а 2800/10/1470

м. Миколаїв

13:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства фірми «СРЗ-Нерпа» (вул. Крилова, 44-а, кв.8, м. Миколаїв)

до відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (вул. Галині Петровій, 2-а, м. Миколаїв, 54029)

за участю представників:

від позивача: Кецкало Р.Р.

від відповідача: Чабанюк В.С.

про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів нікчемними протиправними.

Відповідач позов не визнав, про що надав письмові заперечення.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство фірма «СРЗ-Нерпа»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 20.07.95 (арк.спр.39).

Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля шкурами та шкірою (арк.спр.40).

В період з 22.01.10 по 08.02.10 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, результати якої було оформлено Актом №384/232-00/23403798 від 11.02.10 (арк.спр.13).

За наслідками перевірки 16.02.10 уповноваженою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийняті податкові повідомлення-рішення №0001452301/0 про донарахування ППФ «СРЗ-Нерпа»недоїмки зі сплати податку на додану вартість у сумі 39625 гривень та штрафу на суму 19812,50 гривень (арк.спр.42), а також №0001442301 про донарахування недоїмки зі сплати податку на прибуток у сумі 17677 гривень та штрафу 8838,50 гривень (арк.спр.43).

Суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.

1. Сума недоїмки з податку на прибуток розрахована податковим органом, виходячи з одного порушення, а саме за фактом взаємовідносин з ПП «Агро-Сов».

ППФ «СРЗ-Нерпа»до складу валових витрат за ІІ квартал 2007 року віднесло 70708 гривень, які були сплачені ПП «Агро-Сов»за послуги по переробці гольового спілка (частина шкури великої рогатої худоби).

На підтвердження зазначених витрат підприємство надало квитанції до прибуткових касових ордерів за період з 28.08.07 по 27.09.09, рахунок №77 (арк.спр.44), акт виконаних робіт від 29.06.07 (арк.спр.45), податкову накладну №77 від 29.06.07 (арк.спр.44 на звороті). Зазначені документи з боку ПП «Агро-Сов»підписані директором Герцик О.Л.

Разом з тим, як встановлено під час перевірки податківцями, постановою господарського суду Миколаївської області від 28.11.06 ПП «Агро-Сов»визнано банкрутом, а 10.07.07 юридичну особу ПП «Агро-Сов»припинено у звязку з ліквідацією. При цьому, з 28.11.06 по 10.07.07 на підприємстві були відсутні працівники, у тому числі і директор, а всі повноваження належали ліквідатору-арбітражному керуючому Репченку Д.В. (арк.спр.17).

Таким чином, документи на підставі яких ППФ «СРЗ-Нерпа»обліковувало валові витрати були підписані нелегітимною особою, а частина документів підписана взагалі після ліквідації підприємства, що є неможливим.

Аргументи позивача про те, що вони не були обізнані про стан свого підприємства-контрагента та були впевненні в його добросовісності оскільки останнім надані всі документи з печатками підприємства, суд вважає не переконливими. Печатка підприємства ПП «Агро-Сов»до якої апелює позивач, була знищена ще 24.04.07, що підтверджується квитанцією ММУ УМВС України в Миколаївській області 3МК 003029 (арк.спр.136), тому вона ніяким чином не могла бути використана 29.06.07 під час складання акту виконаних робіт та в серпні-вересні 2007 - під час складання прибуткових касових ордерів.

За таких обставин суд погоджується з думкою податківців, що зазначені документи не є належним підтвердженням понесених ППФ «СРЗ-Нерпа»валових витрат, а тому не повинні враховуватися для потреб податкового обліку.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2. цього Закону до складу валових витрат включаються: 5.2.1. суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.3.9 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, а податкове-повідомлення рішення №0001442301/0 від 16.02.10 (арк.спр.43) залишити без змін.

2. Сума недоїмки з податку на додану вартість розрахована податківцями з трьох фактів: взаємовідносин з ПП «Агро-Сов»на суму 14142 гривень; арифметичної невідповідності цифр у податкових деклараціях за січень, грудень 2008 та квітень 2009 років з реєстрами на суму 22631 гривень; віднесення до податкового кредиту витрат на бензин на суму 2851 гривень.

2.1. ППФ «СРЗ-Нерпа»до складу податкового кредиту за червень 2007 включено суму 14142 гривень, яка була начебто сплачена в серпні-вересні 2007 ПП «Агро-Сов»за послуги по переробці гольового спілка.

Враховуючи, що ПП «Агро-Сов»було ліквідовано 10.07.07, про що зазначалося вище, податківці в Акті перевірки поставили під сумнів сплату позивачем зазначеної суми податку, а також легітимність податкової накладної №77 від 29.06.07.

Суд з такою позицією відповідача погоджується, оскільки після припинення юридичної особи ПП «Агро-Сов»позивач не мав можливості для сплати йому за надані послуги, у тому числі і податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

2.2. Актом перевірки №384/232-00/23403798 від 11.02.10 встановлено завищення підприємством сум податкового кредиту за січень 2008 року на 4710 гривень, за грудень 2008 року на 15200 гривень та за квітень 2009 року на 2721 гривень. Загальна сума завищення податкового кредиту складає 22631 гривня (арк.спр.22).

Відповідно до Акту перевірки та пояснень старшого держподатревізор-інспектора Заводської ДПІ Крамара І.П., якій безпосередньо проводив перевірку, зазначене порушення полягає у невідповідності суми податкового кредиту, зазначеного у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, з сумами зазначеними в реєстрах отриманих податкових накладних, журналів-ордерів за ті самі періоди.

Позивач зазначену арифметичну невідповідність категорично заперечував та наполягав, що всі цифри податкових декларацій співпадають з цифрами у реєстрі податкових накладних.

З метою усунення цих суперечностей суд під час судового засідання ухвалив провести сторонам спільний перерахунок цифр, що містяться у деклараціях за січень, грудень 2008 та квітень 2009 років, а також у реєстрах, журналах-ордерах за відповідні періоди (арк.спр.228).

Після проведення спільного перерахунку зазначених параметрів, держподатревізор-інспектор, який проводив перевірку, визнав, що всі цифрові значення податкових декларацій з ПДВ за січень, грудень 2008 та квітень 2009 року відповідають сумам цифр, які містяться у відповідних реєстрах та журналах-ордерах.

Тобто, відповідач висновку Акту перевірки під час судового засідання підтвердити не зміг, навпаки визнав, що під час перевірки позивача він міг допустити арифметичну помилку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення за цим фактом, а позов в цій частині необхідно задовольнити, скасувавши податкове повідомлення рішення ДПІ у Заводському районні м. Миколаєва від 16.02.10 №0001452301 в частині донарахування ППФ «СРЗ-Нерпа»недоїмки з податку на додану вартість в сумі 22631 гривень та штрафних санкцій на суму 11315,5 гривень.

2.3. ППФ «СРЗ-Нерпа»включило до податкового кредиту за січень-вересень 2009 року 2851 гривень, сплачених за бензин марки А-95.

Разом з тим, згідно наданих до перевірки документів на підприємстві відсутні будь-які транспортні засоби, як власні, так і орендовані.

За таких обставин, відповідно до п.п.7.4.1. п.п.7.4.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи, що витрати на бензин не повязані з господарською діяльністю підприємства, податковий орган дійшов висновку про неправомірне віднесення підприємством зазначеної суми до податкового кредиту.

Позивач в судове засідання надав копію договору оренди легкового автомобілю, зазначивши, що податківці не звернули на нього уваги під час перевірки (арк.спр.77).

Відповідно до ст.799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, суд вважає наданий позивачем договір оренди легкового автомобілю (арк.спр.77), укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення нікчемними та не приймає його до уваги.

Враховуючи відсутність на підприємстві власних або орендованих автомобілів, суд вважає, що податківці правильно кваліфікували правопорушення ППФ «СРЗ-Нерпа»та застосували за нього штрафні санкції.

В задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

3. 06.02.08 ППФ «СРЗ-Нерпа»уклало договір про надання послуг по переробці гольового спілка з ПП «ДСН-Оптстрой»(арк.спр.155), 04.04.09 ППФ «СРЗ-Нерпа»уклало договір про надання послуг по переробці гольового спілка з ПП «ТГВ-СНАБ»(арк.спр.187), 05.11.08 ППФ «СРЗ-Нерпа»уклало договір про надання послуг по переробці гольового спілка з ПП «Універсалпромторг»(арк.спр.145), 06.11.08 ППФ «СРЗ-Нерпа»уклало договір про надання послуг по переробці гольового спілка з ПП «Торгстройприоритет»(арк.спр.138).

В Акті перевірки №384/232-00/23403798 від 11.02.10 перевіряючими аналізуються договори ППФ «СРЗ-Нерпа»з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб».

Податківцями встановлено, що зазначені підприємства ймовірно використовуються для ухилення від сплати податків, мають цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками «фіктивності», на підприємствах відсутні трудові ресурси (працює всього по одній-чотири особи), відсутні виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, необхідні для здійснення діяльності та виконання умов договору (арк.спр.25).

На підставі цього, керуючись ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України податківцями в акті перевірки №384/232-00/23403798 від 11.02.10 робиться висновок про нікчемність договорів, укладених ППФ «СРЗ-Нерпа»з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб», у звязку з порушенням публічного порядку, суперечності інтересам держави та суспільства (арк.спр.37).

В судовому засіданні відповідач заперечував проти зазначених вимог, наполягаючи на тому, що Акт перевірки не є рішенням, дією або бездіяльністю, не є обовязковим для виконання, ніяким чином не порушує права позивача, а тому не може бути оскаржений.

Позивач наполягав на тому, що зазначений акт складений стосовно нього, використовується податковим органом проти нього, а тому він має право на судовий захист. Окрім цього, на підтвердження того, що зазначений Акт перевірки має правові наслідки, позивачем надано копію постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.10, де податковий орган використовував зазначений Акт як преюдиційний доказ нікчемності зазначених угод (арк.спр.264).

Суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги можуть бути предметом судового захисту, оскільки позивачем не ставиться питання про скасування акту, який дійсно є лише носієм доказової інформації та не має обовязкового характеру, а ставиться питання про визнання дій протиправними. Зазначені дії відповідача стосувалася саме позивача та мають юридичні наслідки, що підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду (арк.спр.264). Більш того, під час судового розгляду у Чернігівському окружному адміністративному суді податковий орган як раз і наполягав на тому, що ППФ «СРЗ-Нерпа»не оскаржив факти, встановлені в Акті перевірки №384/232-00/23403798 від 11.02.10 (арк.спр.265).

Суд не погоджується з висновками податківців щодо нікчемності цих правочинів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ППФ «СРЗ-Нерпа»з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб».

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як розяснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договори про надання послуг по переробці гольового спілка за своїм змістом не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Ті обставини, що контрагенти позивача підприємства ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб»мали цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками «фіктивності», на підприємствах відсутні трудові ресурси (працює всього по 1-4 особи), відсутні виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, необхідні для здійснення діяльності та виконання умов договору, відсутні документи (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарів та інше), що підтверджують виконання зазначених договорів з контрагентами, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.ст.234, 235 ЦК України) та оспорювання їх в судовому порядку, але не може бути підставою для визнання їх нікчемними .

Також для визнання правочину недійсним не має значення чи були сплачені сторонами податки з отриманих по цьому правочину коштів чи ні, оскільки ці зобовязання (сплата податків) виникають завжди після вчинення самого правочину.

Суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районні м. Миколаєва щодо викладення в акті перевірки ППФ «СРЗ-Нерпа»№384/232-00/23403798 від 11.02.10 висновків про нікчемність правочинів, укладених з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб».

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Позов необхідно задовольнити частково.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 16.02.10 №0001452301 в частині донарахування ППФ «СРЗ-Нерпа»недоїмки з податку на додану вартість в сумі 22631 гривень та штрафних санкцій на суму 11315,5 гривень.

3. Визнати протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні нікчемними правочинів у акті перевірки ППФ «СРЗ-Нерпа»№384/232-00/23403798 від 11.02.10 позивача з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой»та ПП «ТГВ-Снаб».

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати покласти на позивача.

6. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21.08.10

Суддя В.В. Біоносенко