Постанова № 10900689, 18.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 год. 15 хв.

м. Миколаїв

18.08.2010 Справа № 2а-4193/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. при секретарі судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Локус-Ф",

вул. Мастерська, 60, кв. 3, м. Миколаїв, 54003

простягнення податкового боргу в сумі 731,87 грн.,

за участю

представника позивача: Федорінського Є.А.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (позивач) звернулась з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Локус-Ф»(відповідач) на користь Державного бюджету податкового боргу з податку на прибуток і з податку на додану вартість в сумі 721,67 грн. та на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва з комунального податку в сумі 10,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не подав. Адреса, за якою суд направив відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви і копії доданих до неї документів, повістку про виклик, згідно з наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місцезнаходженням відповідача. Таким чином, судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, тому суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.

15.10.2008 відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

16.10.2008 відповідач був узятий на облік у Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва за № 140310434, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 16.12.2009 № 1722/29 (ар. с. 8).

04.02.2010 позивач склав «Акт № 44/15-122/36200700 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності»(ар. с. 11), в якому вказав на порушення відповідачем підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181). За несвоєчасне подання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток позивач, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2010 № 0002031510/0 (ар. с. 10) застосував до відповідача санкцію у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Рішення відповідач отримав 04.02.2010.

22.03.2010 відповідач подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій вказав суму податку до сплати 183 грн. (ар. с. 12-13). Як вказує позивач, залишок боргу за цією декларацією складає 0,19 грн.

14.04.2010 позивач склав «Акт про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість»№ 819/15-214/36200700 (ар. с. 16), в якому вказав на порушення відповідачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181. За несвоєчасну сплату відповідачем узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток позивач, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2010 № 0105815200/0 (ар. с. 14) застосував до відповідача санкцію у вигляді штрафу в сумі 41,48 грн.

14.04.2010 позивач склав «Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності»№ 820/15-214/36200700 (ар. с. 17), в якому вказав на порушення відповідачем підпункту «а»підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181. За неподання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість позивач, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2010 № 0105715200/0 (ар. с. 14) застосував до відповідача санкцію у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Рішення від 14.04.2010, в звязку з відсутністю відповідача за юридичною адресою (про що свідчить акт від 14.04.2010 № 821/15-214/36200700, ар. с. 15), були розміщені на дошці податкових оголошень (акт від 14.04.2010 № 34).

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 «Про місцеві податки і збори»визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації за календарний квартал подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Частиною першою статті підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

09.02.2010 відповідач подав позивачу податковий розрахунок комунального податку, в якому вказав суму податку за 4 квартал 2009 року 5,10 грн.; 29.04.2010 відповідач подав позивачу податковий розрахунок комунального податку, в якому вказав суму податку за 1 квартал 2010 року 5,10 грн. (ар. с. 18).

Відповідно, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача по сплату комунального податку набула статус податкового боргу.

Частиною першою статті підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Як встановлено у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Локус-Ф», ідентифікаційний код 36200700, місцезнаходження вул. Мастерська, 60, кв. 3, м. Миколаїв, 54003, на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість і на прибуток в сумі 721,67грн. (сімсот двадцять одна гривня 67 копійок.), на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва податковий борг з комунального податку в сумі 10,20грн. (десять гривень 20копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна