Постанова № 10899431, 23.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2039/10/0870

(10год. 15 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» про стягнення заборгованості зі страхових внесків у сумі 768965 грн. 23 коп..

У позовній заяві зазначено, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» порушується законодавство України про пенсійне забезпечення. А саме, підприємство несвоєчасно сплачує самостійно нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України, у звязку із чим за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року утворилася недоїмка у сумі 687306 грн. 46 коп. Крім того, відповідач має заборгованість зі штрафних санкцій та пені, нарахованих за несплату (або несвоєчасну сплату) страхувальником страхових внесків. Станом на 31.03.2010 року борг зі штрафних санкцій складає 68719 грн. 27 коп., з пені 12939 грн. 50 коп. Таким чином станом на 31.03.2010 загальний борг ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» перед бюджетом Пенсійного фонду України складає 768965 грн. 23 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість зі страхових внесків (недоїмку та фінансових санкцій і пені) у розмірі 768965грн. 23 коп. на користь Пенсійного фонду України.

31 травня 2010 року представником позивача подана заява про зменшення суми позовних вимог у звязку із частковою сплатою підприємством заборгованості. Просить стягнути з відповідача 594806 грн. 46 коп. заборгованості. Відповідно до ст. 51 КАС України позивач може зменшити розмір позовних вимог у будь-який час до закінчення судового розгляду. Прокурор підтримав заву про зменшення суми позовних вимог. Зменшення позовних вимог прийняте судом. Також, представником позивачем подані додаткові пояснення до адміністративного позову, у яких він наголошує на тому, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

У судовому засіданні 23.06.2010 представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, просить стягнути з ВАТ «ЗКФ» 486 790 грн. 46 коп. Зменшення позовних вимог прийняте судом.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, про що надав відзив на позовну заяву. Свою позицію обґрунтовує тим, що ВАТ «ЗКФ» не отримувала та /або не узгоджувала вимоги УПФУ про сплату боргу за період з грудня 2009 р. по лютий 2010 року у розмірі 768 965,23 грн., а тому, з урахуванням положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, УПФУ у Жовтневому районі не має права на звернення до суду з цим позовом. Також вказує, що відповідачем, відповідно до діючого законодавства України, здійснено сплату страхових платежів пропорційно виплаті заробітної плати. Крім того, слід зазначити, що органом пенсійного фонду невірно визначений розмір часткової оплати внесків до пенсійного фонду за грудень 2009 року - лютий 2010 року. Так, Позивач зазначив, що внески сплачено в розмірі 94 090,46 грн., в той час як за період з січня 2010 по 06.05.2010 року пенсійному фонду перераховано страхових внесків на загальну суму 332 749,60 грн. (триста тридцять дві тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 60 коп.). Просить повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» є платником внесків до Пенсійного фонду України, номер реєстрації платника 08/01-0032, ідентифікаційний номер юридичної особи (ЄДРПОУ) 00382094.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400 (надалі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що з грудня 2009 р. по лютий 2010 р. включно відповідач самостійно взяв на себе зобов'язання по сплаті страхових внесків в розмірі 736040,85 грн. за ставкою 33,2% та 45356,07 грн. за ставкою 1-5%, що підтверджується рядками 8.1 та 8.2 Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, складені за додатком 23 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. (далі - Розрахунок) за грудень 2009 р. - лютий 2010р. Але відповідачем сплачено було лише 94090,46грн.. внаслідок чого заборгованість ВАТ «ЗКФ» станом на 31.03.2010 складає 687 306,46 грн.:

736 040.85 грн. + 45 356,07 грн. - 94 090,46 грн. = 687 306,46 грн.

Крім того, п.2 ч. 9 ст. 106 Закону 1058 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону 1058 Рішенням № 78 від 19.02.2010 року до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків до ПФУ була застосована фінансова санкція у вигляді стягнення штрафу в розмірі 68 719,27 грн. та нарахована пеня в розмірі 12 939,50 грн. Вищезазначене Рішення було направлено на адресу відповідача поштою та отримано 22.02.2010р. Рішення № 78 від 19.02.2010р. відповідачем не було оскаржене та на цей час і штрафні санкції, і пеня залишилися несплаченими. Рішення про застосування фінансової санкції та пені до органів ДВС для примусового виконання не направлялось.

Таким чином, з урахуванням фінансової санкції та пені загальна сума недоїмки відповідача станом на 31.03.2010 р. складає 768 965,23 грн.:

687 306,46 грн. + 68719,27 грн. + 12 939,50 грн. = 768 965,23 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що протягом розгляду адміністративної справи відповідачем була частково сплачена недоїмка із страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 200516 грн. 00 коп., зазначена обставина підтверджується копіями наданих платіжних доручень. Крім того, Рішення №78 від 19.02.2010 про застосування фінансових санкцій у сумі 68719 грн. 27 коп. та пені у сумі 12939 грн. 50 коп. передане УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя на виконання до органів Державної виконавчої служби.

Таким чином, відповідно до розрахунку боргу загальна сума недоїмки, що підлягає стягненню складає 486790 грн. 46 коп.

Факт існування недоїмки повністю підтверджується карткою особового рахунку платника страхових внесків № 08/01-0032, яка формується на підставі наданих страхувальником Розрахунків та бази платіжних доручень УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Крім того, у звітах, що надаються відповідачем щомісячно, відповідач також самостійно зазначає суми кредиторської заборгованості перед управлінням із сплати страхових внесків. Так, у звіті за лютий 2010р. відповідачем зазначено, що на кінець звітного періоду (на кінець лютого 2010р.) кредиторська заборгованість зі сплати страхових внесків складає 727 462,65 грн.; у звіті за квітень 2010р. відповідачем зазначена сума кредиторської заборгованості зі сплати страхових внесків - 1 063 819,64 грн.

Також до матеріалів справи доданий підписаний УПФУ у Жовтневому районі та ВАТ «ЗКФ» акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.05.2010, що підтверджує визнання відповідачем недоїмки у розмірі, вказаному у адміністративному позові.

Зазначені порушення платіжної дисципліни дали підстави управлінню ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя для формування вимог про сплату боргу в порядку ч. З ст. 106 Закону 1058, а саме:

-№ Ю - 694 від 11.01.2010 р. на суму 161 728,32грн.;

-№ Ю - 694 від 05.02.2010 р. на суму 340 547,14 грн.;

-№ Ю - 694 від 05.03.2010 р. на суму 538 423,53 грн.

Дані вимоги направлялись на адресу відповідача поштою. Відповідачем зазначені вимоги були отримані, не оскаржувались та на цей час залишилися несплаченими. До органів ДВС вищевказані вимоги не направлялися.

Згідно із Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України наділені правом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Стаття 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає обовязок страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ст. 18 Закону №1058 зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ст.19 Закону страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат,у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.6 ст. 20 вищевказаного Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до чинного законодавства є платником страхових внесків до пенсійного фонду.

Щодо твердження представника відповідача про відсутність права УПФУ у Жовтневому районі на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, відповідно до абзацу 8 ч. 3 ст. 106 Закону №1058, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Зазначеною нормою передбачено право відповідного органу Пенсійного фонду звернутися до суду із позовом про стягнення недоїмки, якщо після отримання вимоги боржник не оскаржив її та самостійно не сплатив суму недоїмки, а не обов'язок органу Пенсійного фонду до звернення до суду із позовом направити боржнику вимогу.

Крім того, відповідач, посилаючись на ст. 19, п.6 ст. 20 Закону 1058 та ст. 5 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», приходить до невірного твердження, що сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах до виплати заробітної плати, а оскільки заробітна плата за минулі періоди виплачена частково, то і страхові внески повинні бути сплачені частково. Проте Закон 1058 та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.(далі - Інструкція 21-1) містять протилежні норми, а саме:

Відповідно до п. 5.1.4. Інструкції 21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Аналогічну норму містить також п. 6 ст. 20 Закону 1058: «Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду». Відповідачем щомісяця страхові внески нараховуються та їх суми зазначаються у звітах, що здаються до УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, незалежно від того, чи виплачена заробітна плата.

Статтею 60 КАС України передбачено право прокурора звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав , свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому КАС та іншими законами України . Це право також передбачено п.2 ст.121 Конституцій України та ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи, що заборгованість відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перед бюджетом Пенсійного фонду України становить 486790 грн. 46коп., яка добровільно не була сплачена відповідачем, тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, викладені в уточненій позовній заяві, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063 м. Запоріжжя, вул. Артема 7, ЄДРПОУ 00382094) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (69063 м. Запоріжжя, вул. Дзержинського 10, ЄДРПОУ 20508433, р/р 25608301201076 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 486790 грн. 46коп.( чотириста вісімдесят шість тисяч сімсот девяносто гривень сорок шість копійок) заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2009р. лютий 2010р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі (якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови) та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 05 липня 2010 року.

Суддя А.А. Щербак