Постанова № 10895814, 13.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2244/10/0870

за позовною заявою: комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок»

до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення рішення № 0001482310/2 від 27.01.2010

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Аксьонова А.А. (довіреність № 40/10/8-017 від 11.01.2010)

Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» (надалі КП БМР «Бердянський центральний ринок») звернулось до суду з адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (надалі Бердянська ОДПІ Запорізької області) про скасування податкового повідомлення рішення № 0001482310/2 від 27.01.2010, яким йому визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 27271, 30 грн., у тому числі: основний платіж 20857, 00 грн., штрафні (фінансові) санк ції 6414, 30 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2010, на підставі ст. 107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі №2а-2244/10/0870 та призначений судовий розгляд на 14.06.2010.. Розгляд справи відкладався до 13.07.2010.

13.07.2010, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач у судове засідання 13.07.2010 не прибув. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст.. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Клопотання позивача не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси приймається судом до розгляду та задовольняється.

У позовній заяві позивач зазначає, що податковим органом невірно і безпідставно визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у сумі 27271, 30 грн., а висновки щодо порушення вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств", та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 27271, 30 грн., у тому числі: основний платіж 20857, 00 грн., штрафні (фінансові) санк ції 6414, 30 грн., вказані в акті перевірки № 153/23-108/05297447 від 14.08.2009 є такими, що суперечать нормам діючого законодавства з питань оподаткування.

Позивач вказує, що в акті помилково зроблено висновки, що станом на 01.04.2009 валові витрати підприємства завищено на суму кредиторської заборгованості по ринковому збору на суму 83428,96 грн. Зазначена сума сплачена КП БМР «Бердянський центральний ринок» у квітні 2009 в повному обсязі.

Згідно даних бухгалтерських документів, про що відзначено у Акті перевірки, КП БМР "Бердянський центральний ринок" утримав ринковий збір у платників збору за 1-й квартал 2009 в розмірі 321 540,56 грн. Суми перерахованого до місцевого бюджету ринкового збору КП БМР "Бердянський центральний ринок" перевіркою визнано валовими витратами згідно п.п. 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону № 334, а суми кредиторської заборгованості перед бюджетом не зараховані до складу валових витрат, помилково посилаючись на висновок, що КП БМР "Бердянський центральний ринок" не є платником ринкового збору, а виконує доручення міської ради по його утриманню та перерахуванню.

Відповідно до п.п. 1.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181) платники податків юридичні особи, на яких згідно законам покладені зобов'язання утримувати та/або сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції", тобто висновок що КП БМР "Бердянський центральний ринок" не є платником ринкового збору не відповідає нормам Закону № 2181.

Таким чином, позивач просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення № 0001482310/2 від 27.01.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 27271, 30 грн.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем у І кварталі 2009 необґрунтовано включено до складу валових витрат витрати, які повязані з утриманням та перерахуванням ринкового збору у розмірі 83428, 00 грн.

Вважає спірне рішення правомірним та просить відмовити КП БМР «Бердянський центральний ринок» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача суд,-

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Бердянською ОДПІ на підставі наказу та направлень від 30.06.2009 № 220499 та від 28.07.2009 № 220499/1 з 01.10.2007 по 31.03.2009 проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства БМР ..Бердянський центральний ринок" з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 14.08.2009 № 153/23-108/05297447, яким встановлено порушення п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5. пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334 94-ВР ..Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, а саме, платником податків занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64 003.13 грн.

На підставі акту було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001482310/0 від 26.08.2009 яким позивачу винесено податкове зобовязання у сумі 64 003.13 грн., та штрафні санкції у розмірі 19329, 34 грн.

Підприємство не погодилось з зазначеним рішення, та оскаржило його в адміністративному порядку, але скаргу залишено без задоволення, та прийнято податкове повідомлення - рішення № 000/1482310/1 від 06.11.2009.

Вказане рішення позивач оскаржив до ДПА у Запорізькій області. У зв'язку з розглядом скарги було проведено позапланову перевірку підприємства, за результатами якої було скасовано вище зазначене податкове повідомлення - рішення в частині зайво нарахованого податку на прибуток в сумі 43146.13 грн.. та застосованих фінансових санкцій в сумі 12915.04 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001482310/2 від 27.01.2010 на загальну суму 27271.30 грн. , у тому числі за основним платежем 20857, 00 грн. та 6414.30 грн. штрафні санкції.

Вищезазначене рішення КП БМР «Бердянський центральний ринок» оскаржило до Державної податкової адміністрацій України, але скарга залишена без задоволення.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянська ОДПІ Запорізької області з вимогою про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до п. п 3 п.2 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 № 1251-XII ринковий збір входить до складу місцевих зборів (обовязкових платежів)

Згідно ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» «платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори».

Відповідно до Указу Президента України «Про впорядкування ринкового збору» від 28.06.1999 № 761/99 ринковий збір - це «плата за право займання місця торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо».

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 № 56-93 також визначено, що «Ринковий збір - це плата за торгові місця на рийках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.»

Згідно п. 2. Указу Президента України «Про впорядкування ринкового збору» від 28.06.1999 № 761/99 «Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності. їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи».

За приписами ст.16 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251 -XII «джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються відповідними законами про податки, збори (обов'язкові платежі)».

Згідно з п.6. Указу Президента України «Про впорядкування ринкового збору» від 28.06.1999 № 761/99 «кошти, отримані ринком від сплати ринкового збору, щомісяця до 20 числа перераховуються до відповідного місцевого бюджету..»

Виходячи з норм п.1. ст.16 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII та п.6. Указу Президента України «Про впорядкування ринкового збору» від 28.06.1999 № 761/99 джерелом сплати ринкового збору є утриманий ринковий збір у платників збору, а не власні кошти КП «Бердянський центральний ринок».

Статтею 15 Закону України «Про систему оподаткування» також визначено, що «місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до перелік} і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України». При цьому. ринковий збір є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів

У відповідності до розділу V Положення про справляння ринкового збору. затвердженого Рішенням сорок третьої сесії міської ради ІV скликання від 04.08.2005 № 36 обовязки справляння ринкового збору покладено на адміністрацію ринку. «Відповідальність за повноту і своєчасність сплати ринкового збору покладається на платників збору та адміністрацію ринку».

Згідно п.п. 3.2.1. п.3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІП із змінами та доповненнями «у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.»

Відповідно до п 5.1. ст.5 Закону №334 «Валові витрати виробництва та обігу» (даті - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.»

Згідно п п.5.2.1.п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду - у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.»

У відповідності до п.п. 5.2.5. п.5.2 ст.5 того ж Закону до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом, включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3. 5.3.4. та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.»

Таким чином. у відповідності до п.п. 5.2.5. п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включають суму сплаченого ринкового збору платники ринкового збору (юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи., які займають торгові місця на ринку для торгівлі та сплатили ринковий збір адміністрації ринку).

Тобто, сам ринок на відміну від торгуючих на ринку юридичних та фізичних осіб, платником ринкового збору не є. На нього лише покладено обов'язки щодо справляння цього збору який у відповідності до п.п. 3.2.1. п.3.2 ст. 3 Закону України № 2181 вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді з платників та перерахування зібраних сум до місцевого бюджету.

Оскільки у відповідності до Указу Президента України «Про впорядкування ринкового збору» від 28.06.1999 № 761/99 та Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» від 20.05.1993 № 56-93, на адміністрацію ринку покладено функції утримання та перерахування до місцевого бюджету в повному обсязі ринкового збору, який сплачують безпосередньо особи, які займають місця на ринку, то цей платіж - є транзитним для ринку.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає висновки акту перевірки правомірними, спірне податкове повідомлення-рішення прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства України, а, відтак, позовні вимоги Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, податковим органом доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов комунального підприємства Бердянської міської ради “Бердянський центральний ринок” до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення рішення № 0001482310/2 від 27.01.2010 - залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 19.08.2010

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко