Постанова № 10897445, 10.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 р. справа № 2а-16973/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов. від 05.07.2010р.№ 3328)

відповідача:Куроєдова І.В. (дов. від 21.05.2010р. № 7710/10/10-012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

доДержавної податкової інспекції у м. Дружківка

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000421720/0 від 17.06.2010р.; №0000411720/0 від 17.06.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Дружківка (надалі - відповідач, ДПІ у м. Дружківка) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000421720/0 від 17.06.2010р.; №0000411720/0 від 17.06.2010р.

Позов мотивовано непогодженням із висновками податкового органу, що відображені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказує на неправомірне включення до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суму грошових коштів у розмірі 37750,00 грн., що були помилково перераховані на рахунок позивача.

У судовому засіданні від 27.07.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 10.08.2010р. за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні від 10.08.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що правомірно відніс грошові кошті у розмірі 37750,00 грн. до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а тому позивач порушив встановлений максимальний обсяг виручки у розмірі 500000,00 грн. для спрощеної системи оподаткування.

Представник відповідача у судовому засіданні від 10.08.2010р. проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Дружківка проведена виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 23.02.2007р. по 31.12.2009р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1.

Згідно вказаного акту перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.1, п.5 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», пп. 4.2.8 п.4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п.8.1 ст. 8, п.9.12.1, п.9.12.2 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.03. та ст. 1З розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р. в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на 27 467,47 грн., в т.ч. за 2008 рік (на суму перевищення) 3 092,47 грн., за 2009 рік - на 24 375,00 грн.

- пп. 2.3.1, п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п.3.1 ст. З , пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168-97/ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2009 рік на 52000,00 грн.

- пп. «б» пп. 19.2 с.19 Закону України від 22.05.2003р. №889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 1.1 п.1, пп. 2.1 п.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 22.10.2003р за № 960/8281 позивачем не надавалися до ДПІ м. Дружківка розрахунки ф.1-ДФ за період 23.02.2007р. по 31.12.2009р., з відображеними сумами доходів виплачених ОСОБА_3 суб'єктам господарювання - фізичним особам за придбані у них ТМЦ (ознака 42).

Згідно Акту від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 у періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_3 знаходилась на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Сторонами вказана обставина не спростовується.

Згідно відповіді на заперечення від 10.06.2010р. № 8849/17-213-2 до Акту від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 відповідне заперечення позивача на Акт перевірки залишено без задоволення.

На підставі Акту від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010р. №0000421720/0, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27467,47 грн. (основний платіж);

- податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010р. №0000411720/0, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 78000,00 грн.,в тому числі основний платіж 52000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26000,00 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Статтею 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

При цьому зазначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до ст. 5 вказаного Указу встановлено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно Акту від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 перевіркою правильності визначення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 23.02.2007р. по 31.12.2009р. встановлено заниження обсягу виручки від реалізації товарів за 2008р. на суму 34986,27 грн. (без ПДВ).

Перевіркою встановлено, що загальна сума виручки, яка надійшла на розрахункові рахунки підприємця у 2008 році від відвантажених ТМЦ склала 532986,37 грн., в тому числі 37750,00 грн., що отримані 31.07.2008р. від ПП ОСОБА_5

При цьому зазначено, що за даними підприємця сума виручки від реалізації послуг за 2008р. склала 498000,00 грн.

Тобто, фактично вказані в Акті від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 порушення були встановлені відповідачем, у звязку із тим, що за результатами перевірки був встановлений розмір виручки позивача - 532986,37 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не встановлено відповідність продажу сушильної машинки обраним позивачем видам діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності.

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, 31.07.2008р. ФОП ОСОБА_3 отримала 37750,00 грн. від підприємця ОСОБА_5 за сушильну машинку згідно рахунку № 69 від 01.07.2008р.

Згідно листа від 31.07.2008р. ПП ОСОБА_5 просить позивача повернути грошові кошти у розмірі 37750,00 грн., що були помилково перераховані позивачу 31.07.2008р. за платіжним дорученням № 349.

На підтвердження повернення зазначених коштів ПП ОСОБА_5 надана відповідна Розписка та Квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 01.08.2008р. на суму 37750,00 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено, що в Акті від 03.06.2010р. № 212/1720/НОМЕР_1 відповідач посилається лише на неналежне оформлення повернення помилково отриманих коштів у розмірі 37750,00 грн., але не містить заперечень щодо фактичного повернення вказаних коштів.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не встановлено самого факту постачання (передачі) сушильної машинки згідно рахунку № 69 від 01.07.2008р.

Відповідачем не надано жодних доказів існування рахунку № 69 від 01.07.2008р. (у відносинах між позивачем та ПП ОСОБА_5.) або відповідного договору.

Таким чином, у суду не має підстав вважати, що позивач та ПП ОСОБА_5 вступали у договірні відносини щодо сушильної машинки на суму 37750,00 грн.

На підставі наведеного Суд вважає, що ФОП ОСОБА_3 помилково отримала кошти у розмірі 37750,00 грн. без здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, встановлено , що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 3.1. зазначеного Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

У відповідності до п. 3.2. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Але Суд вважає, що у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунковою операцією повернення позивачем коштів, що були ним помилково отримані без фактичного здійснення підприємницької діяльності.

Також, Суд зазначає, що відповідачем не встановлена обрана ПП ОСОБА_5 система оподаткування.

На підставі наведеного, суд вважає, що Розписка про отримання грошових коштів та Квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 01.08.2008р. на суму 37750,00 грн. є належними доказами повернення позивачем 37750,00 грн. як помилково отриманих.

Таким чином фактичний розмір виручки позивача у 2008 році склав 495236,37 грн. (532986,37грн. - 37750,00 грн.).

Тобто у 2008 році ФОП ОСОБА_3 не порушувала вимоги, установлені статтею 1 цього Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо граничного обсягу виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

На підставі наведеного, Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010р. №0000421720/0 та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010р. №0000411720/0 прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття зазначених рішень, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Дружківка задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка №0000421720/0 від 17 червня 2010 року щодо визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 27467 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 47 (сорок сім) копійок.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка №0000411720/0 від 17 червня 2010 року щодо визначення податкового зобовязання з податку з податку на додану вартість у сумі 78000 (сімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі 52000 (пятдесят дві тисячі) гривень 00 копійок основного платежу та 26000 (двадцять шість тисяч) гривень 00 копійок штрафних (фінансових) санкцій.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 10 серпня 2010 року, повний текст виготовлено 16 серпня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.