Постанова № 108838696, 31.01.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/9861/22

Номер провадження 3/521/465/23

П О С Т А Н О В А

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

31 січня 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі головуючого судді Гарського О.В., із секретарем судового засідання Рижих В.В., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил за протоколами № 0642/50000/22 та № 0645/50000/22 від 04.04.2022 року у відношенні громадянина Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія фірми «HOLLEMAN BULGARIA» АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Сторони справи про порушення митних правил, які приймали участь у судовому розгляді: представник Одеської митниці Держмитслужби Анточ Н.О., Бурчо І.Й., Євдокимов Д.А.; представник особи у відношенні якої складено протокол - адвокат Борисенко О.Ю.; представник юридичної особи «HOLLEMAN BULGARIA» - адвокат Кононюк В.О.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.

1.1.31.03.2022 року о 23 годині 25 хвилин в зоні митного контролю пункту «Рені-Джюрджюлєшть» м/п «Рені» Одеської митниці було надано документи на транспортні засоби комерційного призначення марки «MERCEDES-BENZ» д.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , причіп марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , реєстрації Болгарія, причіп марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , причіп марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія, зареєстрований на фірму « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_1 , під керуванням громадянина Румунії ОСОБА_2 .

В ході здійснення митного контролю за інформацією наявною в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби встановлено, що транспортні засоби комерційного призначення марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , реєстрація Болгарія та марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія були ввезені громадянином ОСОБА_1 паспорт № НОМЕР_9 на митну територію України 26.10.2018 року о 14 годині 30 хвилин в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» через пункт пропуску «Порубне Сірет» Чернівецької митниці. Відповідно до даних програмно-інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС Держмитслужби на 31.03.2022 року не зареєстровано факту вивезення за межі митної території України зазначеного транспортного засобу комерційного призначення. Відповідно до ч. 2 ст. 108 МК строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій для яких вони були ввезені. Згідно ч. 3 ст. 108 МК, з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулась із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови. Відповідно до інформації, наявної в розділі «Заяви підприємств та осіб» програми АСМО «Інспектор», станом на 31.03.2022 року громадянином ОСОБА_1 не було надано до митних органів України відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку. Також була проведена перевірка згідно розділу «Автотранспортні засоби» бази даних ЄАІС ДМСУ, відповідно якого в базі даних ЄАІС ДМСУ відсутня інформація про оформлення транспортних засобів марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , реєстрація Болгарія та марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія у будь-якому іншому митному режимі чи оформлення на них будь-яких митних документів.

1.2.Таким чином, громадянин ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , реєстрація Болгарія та марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

1.3.Митний орган кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК, очевидно з кваліфікацією: перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

1.4.Натомість суддя вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати з ч. 6 ст. 481 МК в редакції 2022 року на ч. 3 ст. 481 МК в редакції на жовтень 2018 року, за кваліфікуючими ознаками: перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України та строку вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.

2. Позиції сторін. Судовий виклик.

2.1. Представник митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накласти стягнення у відповідності до вимог Митного Кодексу.

2.2.Представник ОСОБА_1 адвокат Борисенко О.Ю. просив закрити справу, в зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК в діях особи.

2.3.Представник юридичної особи «HOLLEMAN BULGARIA» - адвокат Кононюк В.О. підтримала думку адвоката Борисенко О.Ю. і також просила справу закрити.

3.Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.

3.1.Питання яке потрібно було вирішити суду полягало у існуванні правових підстав для притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , з урахуванням того, що він не є суб`єктом правопорушення, оскільки виконував функції водія фірми «HOLLEMAN BULGARIA». Окрім того, адвокат стверджував, що доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а саме доказів, які б підтверджували обізнаність про строки тимчасового ввезення транспортного засобу.

3.2.Представник юридичної особи «HOLLEMAN BULGARIA» вважав, що оскільки ОСОБА_1 є водієм, який лише ввозив транспортні засоби, а про виявлений факт стало відомо під час їх вивезення іншим водієм, відповідно у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

3.3.Обставини повідомлені сторонами та які викладені в протоколах, показують що між сторонами не існує протиріч, що самого факту ввезення на митну територію України транспортних засобів марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , реєстрація Болгарія та марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія.

3.4.Спірним є лише питання суб`єктності відповідальності. Так аргументами на користь особи стали той факт, що ОСОБА_1 є лише водієм фірми «HOLLEMAN BULGARIA». Перетинаючи кордон йому не був роз`яснений порядок і зміст правового режиму тимчасового ввезення. Водій, за такою позицією є лише особою, яка здійснює перевезення вантажу, натомість юридичні аспекти перевезення не мають для нього жодного значення.

3.5.Не погоджуючись з такою формою аргументації, суддя вважає за необхідне зазначити. Статтею 103 МК, встановлено поняття митного режиму тимчасового ввезення, який серед іншого має дуже вигідні економічні складові для такого ввезення товарів у вигляді повного або часткового звільнення від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3.6.Регуляція поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення повинна містити в собі: а)подання митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; б)у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом.

3.7.Вказані документи подаються безпосередньо на митному пості при проходженні митного кордону, особою, яка провозить, переміщує відповідні товари або транспортні засоби комерційного призначення. Єдиним документом, який фіксує вказані відомості, є електронна програма, яка формується митниками на пункті пропуску. Згідно із виписки такої програми, за даними журналу пункту пропуску 26.10.2018 року о 14 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 в`їхав на територію України з відповідними транспортними засобами комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення до 1 року.

3.8.Тобто саме він перетинаючи митний кордон України подав митному органу, що здійснює випуск товарів і транспортних засобів комерційного призначення документи на такі товари і транспортні засоби, що підтверджували їх мету тимчасового ввезення. Відповідно і у програму, як відповідальна особа за вивезення товарів через один рік, був внесений ОСОБА_1 .

3.9.Законодавством України не передбачено жодних інших засобів контролю за ввезенням товарів і транспортних засобів у митному режимі тимчасове ввезення (наприклад у вигляді журналів, виписок, фіксації у декларації та інш.). Не передбачено законом і роз`яснення прав такій особі або інші заходи задля покращення митного оформлення товарів. Однак фактичне розуміння своїх дій особою, яка перевозить товари або транспортні засоби через митний кордон України, очевидно презюмується.

3.10.Особи, які здійснюють ввезення товарів, повинні розуміти, що перетинаючи митний кордон України, єдиним регулятором такого митного режиму є фіксація її у відповідній програмі із визначенням правового режиму, що безпосередньо провозить товар або транспортний засіб.

3.11.Той факт, що ОСОБА_1 був найманим працівником у юридичній особі «HOLLEMAN BULGARIA», у даному випадку не має жодного значення, оскільки нормативно законом України передбачено такий порядок проходження митного контролю, який фіксує безпосередньо особу, що переміщує товар або транспортний засіб через кордон України. Для такого перетинання не потрібні функції адміністративно-господарські або власника транспортного засобу. Для Митного законодавства достатньо права на користування таким майном (товарами або транспортними засобами), що дозволяє ввозити або вивозити такий товар, заповняти декларації та інші товаросупровідні документи. Не розуміння таких норм закону або їх незнання не звільняє від юридичної відповідальності.

3.12.У цьому контексті доводи адвокатів не сприймаються суддею як такі, що обґрунтовано заперечують факт не розуміння особою відповідальності за ввезення транспортних засобів у спеціальному митному режимі, який пом`якшує або взагалі звільняє від оподаткування. Суддя сприймає такий довід, виключно як засіб захисту.

3.13.Цікавим також є позиція представника юридичної особи, яка спростовуючи доводи щодо відповідальності ОСОБА_1 , не зазначає про необхідність відповідальності інших можливих осіб, які повинні нести відповідальність за порушення митного режиму (наприклад посадових осіб юридичної особи, які готували певні документи на транспортні засоби). Тобто складається ситуація, коли факт порушення визнають всі, натомість відповідати не повинен ніхто.

3.14.Є очевидним помилковість таких суджень та їх невідповідність встановленим фактичним обставинам і доказам. Відповідно суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 481 МК доведена поза розумним сумнівом.

3.15.Разом з тим, суддя вважає, що митницею помилково визначена кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК в редакції 2022 року. Суддею встановлено, що останній провозив на митну територію України зазначені спірні транспортні засоби 26.10.2018 року. Відповідно на нього розповсюджується дія норми ст. 481 МК, яка мала місце саме у жовтні 2018 року.

3.16.Така позиція судді випливає з принципів права, які були ще до Римської Імперії. Традиційно в праві використовується принцип nullum crimen sine lege, який в теорії має більш широке тлумачення, а у даному випадку встановлює заборону на зворотну дію закону який посилює відповідальність або іншим чином погіршує становище особи.

3.17. ОСОБА_1 перетинаючи митний кордон України у жовтні 2018 року, у випадку порушення закону, мав право розраховувати на заборонні норми ст. 481 МК, які діяли на той час.

3.18.Як відомо, стаття 481 МК складалась лише з трьох частин і регулювала порушення митних правил у формі перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів. Частина 3 статті 481 МК, у редакції на жовтень 2018 року передбачала відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів більше ніж на десять діб у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.19.Тобто санкція статті у даному випадку передбачала більш м`яке стягнення ніж санкція статті, яке регулює таку відповідальність станом на сьогодні.

3.20.Суддя вважає, що ОСОБА_1 повинен відповідати саме за кваліфікацією дій за ч. 3 ст. 481 МК, кваліфікуючи ознаки якої викладені вище в постанові. Відповідно дії такої особи, суддя перекваліфіковує з ч. 6 ст. 481 МК на ч. 3 ст. 481 МК.

3.21.Не впливає на притягнення особи до відповідальності і факт не підсудності ч. 3 ст. 481 МК суду (враховуючи вимоги закону станом на жовтень 2018 року). Суддя вважає, що оскільки факт порушення встановлений беззаперечно, а митниця бажає, щоб справа була розглянута судом, є всі законні підстави для розгляду такої справи з перекваліфікацією дій особи на іншу норму закону.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність.

4.1.Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

5.Мотиви призначення стягнення і судового збору, положення закону яким керувався суддя.

5.1.Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст. 487 МК здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

5.2.Згідно з ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених.

5.3.Оскільки правопорушення вчинені ОСОБА_1 однорідні, суддя вважає за необхідне накласти на останнього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 481 КпАП України (за ред. жовтня 2018 року).

5.4.Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення, суддя враховує положення ст. 23 КпАП, а саме, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

5.5.Частина 3 статті 481 МК, у редакції на жовтень 2018 року, передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів більше ніж на десять діб у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5.6.При накладені стягнення суддя, окрім обставин які пом`якшують і обтяжують відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан.

5.7.Таким чином, враховуючи всі обставини справи у їх сукупності, суддя вважає, що необхідним та достатнім буде призначення стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень.

5.8.Судовий збір у вказаному провадженні, по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 40-1 КУпАП, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 грн. 80 коп.

5.9.При винесені постанови суддя керується ст. ст.3,197,481,522,527,528МК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.Висновки судді.

1.1.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

1.2.Транспортні засоби (причіпи) марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , реєстрація Болгарія та марки «GOLDHOFER» д.н. НОМЕР_7 , кузов № НОМЕР_8 , реєстрація Болгарія, що вилучені на підставі ст. 511 МК, згідно протоколів про порушення митних правил № 0645/50000/22 від 04.04.2022 року та №0642/50000/22 від 04.04.2022 року, повернути власнику або володільцю чи уповноваженій ним особі.

1.3. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

2.1.Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою щодо якої її винесено, а також потерпілим.

2.2.Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

2.3.Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

2.4.Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

С У Д Д Я: О.В. Гарський