Ухвала суду № 108811218, 25.01.2023, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1423/15-ц

Провадження № 4-с/445/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.,

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів),-

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Романко В.Р. звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів). В обгрунтування скарги, вказує, що на примусовому виконанні Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження №69196205 з примусового виконання виконавчого листа № 445/1423/15-ц, виданого 15.03.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1306643,65 грн. та 3654,00 грн. судових витрат. Ухвалою суду від 01.08.2022 року Золочівський районний суд Львівської області зобов`язав державного виконавця зняти арешт з коштів в межах виконавчого провадження №69196205 від 09.06.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, що надходять на рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), належний ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", лише за призначенням "заробітна плата". Після зняття арешту з грошових коштів, згідно вище зазначеної ухвали суду, стало відомо, що арешт на кошти, що знаходяться на рахунку боржника ОСОБА_1 , також накладено в межах іншого виконавчого провадження № 51072630 за примусовим виконанням того ж виконавчого листа № 445/1423/15-ц, виданого 15.03.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1306643,65 грн. та 3654,00 грн. судових витрат. В межах цього виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав дії мораторію на стягнення майна. При цьому, накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 , державним виконавцем не знятий. У зв`язку з цим він подав до виконавчої служби заяву про зняття арешту з коштів, що надходять на його рахунок за призначенням "заробітна плата", разом з довідкою АТ КБ "ПриватБанк", якою підтверджено, що на даний рахунок надходять заробітні виплати, а також може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Проте, листом виконавча служба відмовила у задоволенні даної заяви. Вказує, що із заробітної плати утримання коштів в межах даного виконавчого провадження для погашення заборгованості не проводиться, однак, користуватися цими коштами він позбавлений можливості, при цьому, заробітна плата є єдиним джерелом доходу та засобом для існування. Вважає, що відмова державного виконавця у знятті арешту є неправомірною. У зв`язку з наведеним просить зобов`язати державного виконавця зняти арешт з грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку, відкритому АТ КБ "ПриватБанк", що належить ОСОБА_1 .

В судове засідання скаржник та його представник не з`явилися, останній подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, заявлені вимоги просив задовольнити.

Представник Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд скарги у відсутності представника. В задоволенні вимог скарги просила відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Частиною ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед яких зокрема, є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що в провадженні Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №51072630 за примусовим виконанням виконавчого листа № 445/1423/15-ц, виданого 15.03.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1306643,65 грн. та 3654,00 грн. судових витрат.

Згідно копії постанови від 06.06.2019 року зазначений вище виконавчий документ повернуто стягувачу, на підставі п.9 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно постанови від 18.05.2016 року державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №51072630.

Згідно довідки, виданої АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 має в АТ КБ "ПриватБанк" відкритий рахунок, на який отримує зарплатні виплати. Також, на картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Згідно ЗУ №2129-ІХ від 15.03.2022 року "Про внесення змін до розділу ХІІІ ЗУ "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Таким чином, оскільки сума заборгованості ОСОБА_1 в межах даного виконавчого провадження перевищує 100 тисяч гривень, видаткові операції з рахунку, який не має спеціального режиму використання, не можуть ним здійснюватися, однак утримання із заробітної плати для погашення заборгованості не проводиться на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Згідно правової позиції ВС, викладеної в постанові від 03.02.2021 року по справі №756/1927/16, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів, згідно із частиною четвертою статті 59 Закону N 1404-VIII. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набувають статус вкладу.

Оскільки на картковий рахунок ОСОБА_1 може надходити не тільки заробітна плата, але й інші кошти (перекази), банком не повідомлено виконавця про цільове призначення рахунку та не повернено постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на його рахунку, а кошти, що надходять на рухунок боржника втрачають свій цільовий статус (пенсії, заробітної плати, соціальних виплат), та набувають статус вкладу, то державний виконавець позбавлений можливості зняти арешт з коштів боржника.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Такі виконавчі дії повинні вчинятися на підставі закону та в межах компетенції державного виконавця.

Законом передбачений вичерпний перелік підстав, за яких державний виконавець має право зняти арешт з майна (коштів) боржника.

Так, зокрема, в разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави п.9 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" - арешт майна не знімається державним виконавцем.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова державного виконавця у знятті арешту з коштів боржника за його заявою не є неправомірною.

Разом з тим, аналізуючи положення ЗУ №2129-ІХ від 15.03.2022 року "Про внесення змін до розділу ХІІІ ЗУ "Про виконавче провадження", а також те, що боржник позбавлений можливості користуватися заробітною платою, хоча і звернення стягнення із заробітної плати на період воєнного стану припинено, а заробітна плата є єдиним джерелом доходу та засобом для існування ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, арешт на кошти, що надходять на рахунок ОСОБА_1 лише за призначенням "заробітна плата", слід зняти в межах даного виконавчого провадження.

Керуючись ст. 260, 261, 447 ЦПК України, ЗУ "Про виконавче провадження", суд,-

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністрества юстиції (м. Львів)- задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Золочівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах виконавчого провадження №51072630, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зняти арешт з грошових коштів, що надходять на рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), належний ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", лише за призначенням "заробітна плата".

В іншій частині вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. М.Сивак