Рішення № 108706790, 30.01.2023, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3353/22

Провадження № 2/132/169/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" січня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в с. Павлівка Калинівського району Вінницької області, (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Калинівським відділом ДРАЦСу у Хмільницькому районі, Вінницької області 16.01.2021 року).

Спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , складається з житлового будинку з господарськими будівлями та присадибної земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,2500 га, ведення особистого селянського господарства площею 0,4377 га, розташованих по АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3946 га, посвідченого державним актом на право власності на земельну ділянку ВН № 206332, та майнового паю пайового фонду майна КСП «Світанок» розміром 0,144 %, посвідченого сертифікатом на право власності на майновий пай серії ВІ УІІ № 011266.

Спадщину поивач прийняв, як спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Павлівської сільської ради Івановою К.І. 25.10.1994 року, зареєстрованим в реєстрі за № 93, подавши заяву про прийняття спадщини до Калинівської державної нотаріальної контори 17.11.2021 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості, так як втратив оригінали державних актів, а в свідоцтві про право власності на будівлю записано, що ОСОБА_2 не власник, а голова колгоспного двору, хоча вона одна рахувалась власником житлового юудинку і тому на неї була приватизована вся присадибна земельна ділянка площею 0,6777 га рішенням 21 сесії 5 скликання Павлівської сільської ради від 11.12.2009 року.

Тому позивач звертається до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява відповідно до якої позов підтримує та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з`явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в с. Павлівка Калинівського району Вінницької області, (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Калинівським відділом ДРАЦСу у Хмільницькому районі, Вінницької області 16.01.2021 року).

Спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , складається з житлового будинку з господарськими будівлями та присадибної земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,2500 га, ведення особистого селянського господарства площею 0,4377 га, розташованих по АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3946 га, посвідченого державним актом на право власності на земельну ділянку ВН № 206332, та майнового паю пайового фонду майна КСП «Світанок» розміром 0,144 %, посвідченого сертифікатом на право власності на майновий пай серії ВІ УІІ № 011266.

Спадщину поивач прийняв, як спадкоємець за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Павлівської сільської ради Івановою К.І. 25.10.1994 року, зареєстрованим в реєстрі за № 93, подавши заяву про прийняття спадщини до Калинівської державної нотаріальної контори 17.11.2021 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості, так як втратив оригінали державних актів, а в свідоцтві про право власності на будівлю записано, що ОСОБА_2 не власник, а голова колгоспного двору, хоча вона одна рахувалась власником житлового юудинку і тому на неї була приватизована вся присадибна земельна ділянка площею 0,6777 га рішенням 21 сесії 5 скликання Павлівської сільської ради від 11.12.2009 року.

Так, із копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 9.03.1989 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 виконкомом Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого Вінницьким бюро технічної інвентаризації 09.03.1989 року в реєстровій книзі № 3/616, записано, що ОСОБА_2 не власник, а голова колгоспного двору.

Відповідно інформації Павлівського старостинського округу Калинівської міської ради, житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої власності.

Згідно положень ст. ст. 17, 18, 19 Закону України "Про власність", який регулював відносини до припинення поняття «колгоспного двору», та частини 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.

Однак, станом на день припинення існування колгоспного двору (в зв`язку з набранням чинності ЗУ Про власність від 07.02.1991 року) і на день своєї смерті ОСОБА_2 вважалася і вважається єдиним власником вказаного будинковолодіння. Станом на 15 квітня 1991 року в будинку останньої тимчасово проживав ОСОБА_3 , який помер в 1993 році.

Згідно до вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Згідно п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні,що вбачається із п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» .

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб`єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1233, 1235, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 38,7 кв.м, 19,9 кв.м.;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3946 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області та належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 206332, виданий 19.12.2005 року Калинівською районною державною адміністрацією;

земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 0521686103:01:003:0036, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 999239, виданий 27.10.2010 року Павлівською сільською радою Калинівського району Вінницької області;

земельну ділянку ведення особистого селянського господарства площею 0,4377 га, кадастровий номер 0521686103:01:003:0037, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 396376, виданий 01.11.2010 року Павлівською сільською радою Калинівського району Вінницької області;

майновий пай пайового фонду майна КСП «Світанок» розміром 0,144 % вартістю 4375 грн., що належав померлій ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ВІ VІІ № 011266, виданий 13.03.2006 року Павлівською сільською радою Калинівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: