Постанова № 10869097, 19.05.2010, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

№2а-14/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2010 року м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді Байбара Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради Управління праці та соціального захисту населення м.Дніпродзержинська «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті державної грошової допомоги»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, в якому просить: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська щодо нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська призначити їй відповідно до ст..12 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомогу при народженні дитини, у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини в розмірі 10463,80 гривень; стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 1963,80 гривень; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська призначити їй відповідно до ст..15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з жовтня 2007 року по січень 2009 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.10.2007 – 463 гривні, з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6156,42 гривень; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 гривень та судові витрати по справі.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 07 серпня 2007 року вона народила доньку ОСОБА_2 і в 01.10. 2007 року була взята на облік в управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м.Дніпродзержинська, де їй була призначена одноразова допомога при народженні дитини в розмірі 850 гривень, яка була виплачена одноразово в суму 3400 грн. і протягом наступних 12 місяців по 425 грн., а також допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що відповідач невірно нараховував та здійснював їй виплати допоміг, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811 – допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата цієї допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже сума допомоги повинна виплачуватися в розмірі 10463,80 грн, наступним чином: 463 гривень - прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років помножити на 9 = .4167,00 грн. одноразово і 524,70 грн. протягом 12 місяців. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років повинна бути визначена з 01.01.2007 року – 434 грн., з 01.04.2007 року – 463 грн., з 01.10.2007 року – 470 грн., 01.01.2008 року -526 грн., з 01.04.2008 року – 538 грн., з 01.07.2008 року -540 грн., з 01.10.2008 року – 557 грн. Посилаючись на положення Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", вважає, що дії працівників управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м.Дніпродзержинська, щодо нарахування та виплати їй допомог є протиправними.

В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, в удове засідання не з’явився. Відповідач надав суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника в порядку письмового провадження, проти позову заперечують в повному обсязі.

В письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що нарахування та виплата допомоги позивачу проводилась відповідно Законів України «Про державний Бюджет України на 2007 рік» та «Про державний Бюджет України на 2008 рік» згідно яких встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виплати ці здійснювались за рахунок коштів та в межах субвенцій з державного бюджету через Міністерство праці та соціальної політики України з подальшим перерахуванням їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Проведення виплат в більшому розмірі, відповідно до Рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року №6-рп-2007 можливе тільки в разі внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та збільшення видатків на виплату державної допомоги. Законом України «Про державний Бюджет України на 2008 рік» змінено редакцію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми, і ці зміни не визнано неконституційними.. Крім того позивач пропустила строк звернення до суду передбачений ст. 100 КАСУ, наполягає на його застосуванні та відмові в задоволенні позову, оскільки позивач звернувся до суду 09.02.2009р.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності позивача та представника відповідача по справі згідно вимог ч. 3 ст. 122 КАС України, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх поясненя в суді.

Судом встановлено, що 07 серпня 2007 року ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с. 15/.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська і отримувала допомогу при народженні дитини з 01.08.2007 року по 31.08.2008 року, в тім числі: в сеппні 2007 року 3400,00 грн., а з вересня 2007 року по серпень 2008 року – по 425 грн. на місяць, всьго 8500,00 грн., що підтверджується довідкою від 15.01.2009 року №89 (а.с.89). З 01.10.2007 року позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах: жовтень 2007 року – 136,13 гривень; листопад 2007 року – 140,05 гривень; з грудня 2007 року по січень 2009 року – 144,10 грн. на місяць, що підтверджується довідкою від 15.01.2009 року №88 (а.с. 7).

Позивачка зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська з заявою з приводу отримуваної нею допомоги та листом від 15.01.09 р. №112/01-21 отримала відповідь про відмову у виплаті допомоги в більшому розмірі (а.с.9-10)

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини з призначення та виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ст. 12 цього Закону, в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:

-абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- пункт 14 ст. 71 Закону: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідач проводив виплати позивачці одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до дясягнення нею трирічного віку відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Згідно рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним, з часу винесення цього рішення Конституційного суду України.

Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

З урахуванням зазначеного рішення Конституційного суду України, при розрахунку розміру допомоги позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 жовтня 2007 року до 31 грудня 2007 року слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік був встановлений в наступних розмірах: з 01.01.2007 року – 434 грн., з 01.04.2007 року – 463 грн., 01.10.2007 року – 470 грн.

Згідно довідки від 15.01.2009 року №88 (а.с. 7) Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 виплачувалася допомога в наступних розмірах: жовтень 2007 року – 136,13 гривень; листопад 2007 року – 140,05 гривень; з грудня 2007 року по січень 2009 року – 144,10 грн. на місяць.

Таким чином, суд вважає, що з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а діяння відповідача у справі щодо нараховування та виплати позивачу з 01 жовтня 2007 року до 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому від встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є протиправними.

Недоотримана сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за вказаний період становить 989,72 грн., в тім числі:

за жовтень 470,00 – 136,13 = 333,87 грн.

за листопад 470,00 – 140,05 = 329,95 грн.

за грудень 470,00 – 144,10 = 325,90 грн.,

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Суд вважає, що Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, бо є основним та головним (окрім Конституції) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні. За цих обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування та вирішення справ у суді. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Таким чином, відповідачем була правомірно призначена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн., і тому у суду відсутні підстави для визнання таких дій протиправними.

Суд вважає, що позивачу необхідно відмовити також в задоволенні позову в частині визнання протиправними діянь відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання перерахувати цю допомогу в період часу з 1 січня 2008

року по січень 2009 року (як заявлено в позові), оскільки згідно статті 23 розділу ІІ Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», статтю 15 якого викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Пункт 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону викладено у такій редакції: «3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року (50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Положення зазначеного вище Закону є чинними до цього часу.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню оскільки виплата та нарахування державної допомоги здійснювалась в межах державних асигнувань, виділених на ці виплати, тобто вина відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачу відсутня, в зв’язку з чим на нього не може бути покладений обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди.

Крім того суд, що позивачка взагалі не довела в суді факт спричинення їй моральної шкоди, оскільки звернулася до суду коли дізналася про порушення своїх прав. Тобто з часу коли позивач дізналася про порушення її права і до її звернення в суд пройшов на значний проміжок часу, протягом якого, на думку суду, не міг бути порушений звичний ритм життя як зазначено в позові. Позивач на протязі 2007-2008 років отримувала допомогу у визначених розмірах та не вважала їх такими, що порушують її права.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про визнання протиправними діянь відповідача відносно нарахування та виплати допомоги позивачу в період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та про зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В іншій частині позову має бути відмовлено.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги наполягання відповідача на відмові в задоволенні позову, на підставі ч.1 ст. 100 КАС України, в зв’язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Хоча позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом 16.02.2009 року, пропустивши річний строк на захист своїх прав порушених в період 2007 року, але у суду немає підстав вважати, що вона до звернення з заявами на початку 2009 року з цього приводу до відповідача знала чи повинна була знати про порушення її прав, оскільки була зайнята доглядом за народженою дитиною. В запереченнях відповідача проти позову не надано жодних доказів того, що позивачка до січня 2009 року знала про порушення її права.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не був пропущений річний строк для її звернення до адміністративного суду за захистом її права на перерахування та виплату допомоги починаючи з 01.10.2007 року.

Відповідно ст. 94 КАС України, на користь позивача з бюджету м. Дніпродзержинська має бути стягнуто 3,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 11, 69, 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради Управління праці та соціального захисту населення м.Дніпродзержинська «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті державної грошової допомоги».

Визнати протиправними діяння Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо нарахування,

призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі меншому від встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перерахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, та виплатити їй 989,72 грн. недоплаченої допомоги.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з бюджету м. Дніпродзержинська ( ВДК м. Дніпродзержинська УДК «Казна Дніпро», п/р № 31419537700013, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24232324, ГУДКУ м. Дніпропетровськ) на користь ОСОБА_1 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про її апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.

Суддя Г.А. Байбара .