Ухвала суду № 108606135, 23.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 січня 2023 р. Справа № 120/18915/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

07 лютого 2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому, окрім іншого, йдеться про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Такі твердження розцінені як клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо стягнення заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не дотримався місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Так, військова частина перерахувала на картковий рахунок позивача кошти в розмірі 49747,87 гривень 19 листопада 2021 року (що підтверджується і позивачем в позові), проте позов щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні надійшов до суду 28 грудня 2021 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

Відтак однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

Разом із тим особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

При цьому за приписами частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Відтак твердження відповідача про поширення на спірні правовідносини місячного строку звернення до адміністративного суду є обгрунтованими, а обчислювати такий строк слід з наступного дня після проведення повного розрахунку з позивачем.

Як свідчить зміст поданої позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено дії відповідача, що полягають у непроведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні з військової служби.

При цьому позивач вказує на те, що повний розрахунок з ним проведено 19 листопада 2021 року шляхом виплати грошових коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 120/2280/21-а. Такі твердження підтверджено належним доказом та не заперечуються відповідачем.

До суду ж позов щодо оскарження дій військової частини надійшов 21 грудня 2021 року (до відділення поштового зв`язку такий подано раніше). Із поштового конверта, що наявний у справі, неможливо встановити достовірну дату подання позову разом із документами до поштового відділення.

Водночас відповідач помилково стверджує про те, що позов подано 28 грудня 2021 року.

Отже, оскільки повний розрахунок з позивачем проведено 19 листопада 2021 року, тому з урахуванням частини 1 статті 120 КАС України перебіг місячного строку звернення до суду почався з 20 листопада 2021 року.

З огляду на приписи частини 3 статті 120 КАС України перебіг місячного строку закінчився 19 грудня 2021 року, а оскільки цей день був вихідним, то відповідно до частини 6 статті 120 КАС України останнім днем строку в цьому випадку є перший після вихідного дня робочий день (тобто 20 грудня 2021 року).

За наведених обставин останнім днем, коли позовну заяву слід було подати до суду, є 20 грудня 2021 року, проте вище вже йшлося про те, що така надійшла до суду 21 грудня 2021 року, а встановити достовірну дату подання позову до поштового відділення неможливо.

Відтак за наявних у справі доказів можливо припустити, що позивачем пропущено строк звернення до суду на один день.

Разом із тим варто зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини вказано на те, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Beles and Others v. The Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69, а також «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29).

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Таким чином, слід дійти висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Також критично слід оцінити доводи відповідача про те, що місячний строк звернення до адміністративного суду слід обраховувати з моменту виключення позивача із списків особового складу військової частини, у якій він проходив службу, адже повний розрахунок з позивачем проведено не в день виключення його із списків особового складу військової частини, а 19 листопада 2021 року.

За таких обставин клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович