Рішення № 108606134, 24.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 січня 2023 р. Справа № 120/4987/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985 СПТУ-22 м. Вінниці;

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985 СПТУ-22 м. Вінниці;

-Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0200-0205-8/31655 від 26.05.2022 щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими роботами умовами праці за Списком №2;

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 25.07.1985 по 09.02.2001 в АТ «Вінницький завод «Кристал» до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 14.02.2022 дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування". Листом від 26.05.2022 за №0200-0205-8/31655 відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.07.2022 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення №023830016988 від 22.02.2022 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що за результатами розгляду документів позивача до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985, оскільки записи в трудову книжку внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, період навчання перетинається з військовою службою. Зазначає, що до зарахування страхового стажу даного періоду необхідно надати документ про освіту або уточнюючу довідку.

Відповідач вважає відмову призначенні позивачці пільгової пенсії правомірною та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також на виконання ухвали суду від 07.07.2022 відповідачем надано витребувані матеріали, з яких вбачається, що рішення про відмову у призначенні пенсії №023830016988 від 22.02.2022 винесене Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Ухвалю суду від 09.09.2022 залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

27.12.2022 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що запис про навчання у трудовій книжці позивача здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: період навчання перетинається з військовою службою, у зв`язку з чим, період з 01.09.1984 по 24.07.1985 не може бути зарахований до страхового стажу за даними трудової книжки, вказано, що позивачу необхідно надати уточнюючу довідку або документ про освіту. Щодо права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, зазначає, що документами, наданими для призначення пенсії, пільговий стаж позивача не підтверджено, в довідці від 14.02.2022 №10/23, виданій АТ "Вінницький завод «Кристал" зазначено, що позивач працював на посаді обдирача алмазів у період роботи з 25.07.1985 по 31.12.1991. При цьому згідно з трудовою книжкою позивач працював на посаді обдирача алмазів з 25.07.1985 по 09.02.2001. Інформація про зміни у виробництві з 01.01.1992 в зазначеній довідці та у трудовій книжці відсутня, відтак надана довідка не відповідає даним трудової книжки. Окрім того, в довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів та здійснено посилання на нечинні норми законодавства

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені сторонами доводи, суд установив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.09.1984 по 24.07.1985 навчався у Вінницькому СПТУ-22, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

В період з 25.07.1985 по 09.02.2001 позивач працював на посаді обдирача алмазів на Вінницькому заводі "Кристал", що підтверджується записами у його трудовій книжці та, додатково, довідкою АТ "Вінницький завод "Кристал" від 14.02.2022 №10/23, що уточнює особливий характер роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, а також довідками цього підприємства про заробітну плату від 07.02.2022 №16, №17, №18.

14.02.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Для підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, окрім трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач надав відповідачу додаткові документи, а саме: 1) військовий квиток; 2) військовий квиток (довідка з військомату); 3) довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; 4) довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Рішенням начальника відділу призначення пенсій за №023830016988 від 22.02.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058-ІV. Рішення обґрунтовується тим, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985, оскільки записи у трудову книжку внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, період навчання перетинається з військовою службою; для зарахування до страхового стажу даного періоду необхідно надати документ про освіту або уточнюючу довідку. До пільгового стажу по списку №2 не зараховано період роботи з 25.07.1985 по 31.12.1991 відповідно до довідки від 14.02.2022 №10/23, виданої АТ «Вінницький завод «Кристал», оскільки інформація зазначена в довідці не відповідає даним трудової книжки: згідно з трудовою книжкою, заявник працював на посаді обдирача алмазів з 25.07.1985 по 09.02.2001 (інформація про зміни у виробництві з 01.01.1992 в довідці від 14.02.2022 №10/23 та в трудовій книжці відсутня), також в довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів та не правильно зазначено посилання на статтю Закону.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.05.2022 за № 0200-0205-8/31655 позивача повідомлено про відмову у призначенні пільгової пенсії.

Вважаючи незаконною відмову пенсійного органу у призначенні пільгової пенсії за віком по Списку № 2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року (далі Хартія), кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

У вказаній редакції пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV був викладений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, є чинним на сьогодні та неконституційним не визнавався.

Окрім внесенням змін до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Законом № 2148-VIII також внесено низку інших істотних змін до Закону № 1058-IV, зокрема доповнено його окремим розділом XIV1 під назвою "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" (статті 114-115).

Отже, з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов`язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону № 1058-IV.

Це підтверджується й тим, що до прийняття Закону № 2148-VIII пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV мав іншу редакцію, а саме такого змісту:

"Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення"".

Таким чином, у попередній редакції пункт 2 Прикінцевих положень допускав можливість призначення пільгових пенсій по Списках № 1 та № 2 за нормами Закону № 1058-IV, але при цьому діяли вимоги щодо віку та стажу, передбачені Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-ХІІ).

З прийняттям Закону № 2148-VIII відповідне питання врегульовано інакше, а саме призначення пільгових пенсій здійснюється виключно за нормами Закону № 1058-IV.

Тобто при вирішенні питання про наявність в позивача відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Як видно з позовної заяви та заявлених позовних вимог, позивач обґрунтовує незаконність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії наявністю у нього достатнього стажу для призначення пільгової пенсії за віком по Списку № 2.

Відтак суд застосовує норми чинного законодавства та надає оцінку спірним правовідносинам з урахуванням того, що позивач звернувся до суду за захистом права на призначення пенсії на пільгових умовах саме за Списком № 2.

В силу вимог абзацу 1 пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим першої статті 26 цього Закону: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чоловіки, які народилися до 31 березня 1968 року, мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 в період з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Якщо ж необхідний пільговий стаж відсутній, але становить не менше 5 років на роботах з шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначається жінкам із зменшенням загального пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Тобто, якщо чоловік народився у період до 31 березня 1968 року, має загальний трудовий стаж не менше 28 років 6 місяців та пільговий стаж роботи 12 років 6 місяців пенсія за віком на пільгових умовах призначається йому в разі досягнення 55 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Зміст наведених норм права свідчить про те, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку № 2 у період до 21 серпня 1992 року необхідне підтвердження документами відповідних умов праці, а за період після 21 серпня 1992 року підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.

Суд зазначає, що згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивач 25.07.1986 прийнятий на роботу обдирачем алмазів по 4 розряду на Вінницький завод "Кристал" та звільнений з цієї посади 09.02.2001.

Разом з тим в трудовій книжці не зазначено відомості про зайняття в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, а тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідним є врахування уточнюючих довідок підприємства.

Дійсно, як вже зазначалось, трудова книжка хоча й вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є обов`язковими лише у тих випадках, якщо відомостей трудової книжки достатньо для підтвердження спеціального трудового стажу в цілях визначення права особи на пільгову пенсію.

Судом установлено, що для вирішення питання про призначення пільгової пенсії по Списку № 2 позивач надав відповідачу довідку ДП "Вінницький завод "Кристал" від 14.02.2022 №10/23 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вказаною довідкою підтверджується, що позивач ОСОБА_1 працював повний робочий день на державному підприємстві "Вінницький завод "Кристал" і за період з 25.07.1985 по 31.12.1991, виконував роботи обдирача алмазів у виробництві «оброблення металу» без використання робототехніки за професією "обдирач алмазів" , що передбачена Списком № 2 пункту 10-А розділ ХY, пункт 10а, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 12.04.1990 № 365. За період роботи з 25.07.1985 по 31.12.1991 пільговий стаж позивача складає 6 років 5 місяців 6 днів.

Також відповідач зауважує, що згідно з трудовою книжкою заявник працював на посаді обдирача алмазів з 25.07.1985 по 09.02.2001, однак інформація про зміни у виробництві з 01.01.1992 в довідці від 14.02.2022 №10/23 та в трудовій книжці відсутня; в довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів та не правильно зазначено посилання на статтю Закону.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Отже, робота позивача за Списком № 2 на Вінницькому заводі "Кристал" в період з 25.07.1985 по 09.02.2001 підтверджується як записами в трудовій книжці, так і довідкою від 14.02.2022 № 10/23 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, а тому такий період роботи слід зарахувати до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу період його навчання у Вінницькому середньому професійно-технічному училищі з 01.09.1984 по 24.07.1985, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абз. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту").

Крім того, за змістом норми, яка міститься в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців, і те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як встановлено судом, 24.07.1985 позивач закінчив навчання у Вінницькому середньому професійно-технічному училищі № 22, а з 25.07.1985 прийнятий обдирщиком алмазів на Вінницький завод "Кристал" по четвертому тарифно-кваліфікаційному розряду.

Оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання в ПТУ і днем зарахування на роботу за професією не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача з 01.09.1984 по 24.07.1985 у СПТУ-22 повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 683/1774/16-а та від 09.07.2020 у справі № 308/13118/16-а.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985 в СПТУ-22.

Враховуючи наведене суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу роботи позивача період його навчання у Вінницькому середньому професійно-технічному училищі з 01.09.1984 по 24.07.1985 та до пільгового стажу роботу обдирача алмазів в період з 25.07.1985 по 09.02.2001 на Вінницькому заводу "Кристал".

Разом з тим, беручи до уваги встановлені обставини справи та надані сторонами докази, за результатами вирішення цього спору суд не знаходить достатніх правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Як зазначено у пп. 5.1. п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у ч. 3ст. 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці 1 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України" (заява № 63566/00), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (параграф 25).

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині 2 статті 2 КАС України.

Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не була надана оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом № 1058 та Порядком № 22-1, і без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно належного розгляду поданої позивачкою заяви про призначення пенсії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, а саме у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу роботи позивача період його навчання у Вінницькому середньому професійно-технічному училищі 01.09.1984 по 24.07.1985 та до пільгового стажу - роботу в період з 25.07.1985 по 09.02.2001 на Вінницькому заводу "Кристал" та зобов`язання відповідача зарахувати такі періоди до стажу позивача і з урахуванням висновку суду, наведених у цьому рішенні, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування".

Враховуючи наведені висновки, задоволенню також підлягає вимога позивача про визнання протиправною та скасування відмови пенсійного органу щодо не призначення позивачу пенсії за віком.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Таким чином, оскільки позовні вимоги мають немайновий характер, а позов задоволено частково, на користь позивача належить стягнути частину понесених ним судових витрат зі сплати судового збору, тобто 744,30 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.02.2022 №023830016988 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985 у СПТУ-22 м. Вінниці та до пільгового стажу період роботи з 25.07.1985 по 09.02.2001 в АТ «Вінницький завод «Кристал».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 24.07.1985 у СПТУ-22 м. Вінниці та до пільгового стажу період роботи з 25.07.1985 по 09.02.2001 в АТ «Вінницький завод «Кристал».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2022 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 372,15 грн (триста сімдесят дві гривні 15 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 372,15 грн (триста сімдесят дві гривні 15 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940; вул. П`ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005).

Суддя Віятик Наталія Володимирівна