Постанова № 10841314, 22.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

17 вересня 2009 року Справа № 2-8/2233.1-2008           Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Остапової К.А.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: 1. Комедова О. М., довіреність № б/н від 16.09.09 (товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій");

2. Максимов О. В. (повноваження перевірені), паспорт СО 779056 від 16.02.02 (Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій");

відповідача: 1. не з'явився (Маломаяцька сільська рада);

2. Нікітін О. І., довіреність № б/н від 28.09.07 (товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія");

третя особа: не з'явився (Іщенко Ірина Володимирівна);

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Вестбудіндустрія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 19 червня 2009 року у справі №2-8/2233.1-2008

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій", ідентифікаційний код 35109538 (вул. Куйбишева, 25, кв. 164, місто Сімферополь, АР Крим, 95034)

до Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, село Малий Маяк, місто Алушта, АР Крим, 98540)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" (вул. Проектна, 7в, місто Ужгород, Закарпатська область, 88007)

представник Нікітін О.В. (вул. К. Марса, 30/9, місто Сімферополь, АР Крим, 95006)

за участю третьої особи - Іщенко Інна Володимирівна (вул. Куйбишева, 27, кв. 67, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання недійсним договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    26 лютого 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" звернулось з позовом до Маломаяцької сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (будівель і споруд цегельного заводу) від 02 червня 2006 року (а.с. 2-4 т. 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Маломаяцька сільська рада безпідставно та незаконно розпорядилась майном, яке не належало їй на праві власності та не входило до складу комунальної власності, а являлось майном позивача, внаслідок чого було порушено право власності останнього.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2008 року у справі № 2-5/2233-2008 позовні вимоги задоволені (а.с. 64-66 т.1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2008 року залишено без змін (а.с. 103-109 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2008 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції для перевірки повноважень Маломаяцької сільської ради на укладення договору оренди об’єкту незавершеного будівництва. (а.с. 148-153 т.1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2009 року у справі № 2-8/2233.1-2008 задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (будівель і споруд цегельного заводу) від 02 червня 2006 року (а. с. 85-89, том 2).

Рішення мотивовано тим, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а Маломаяцька сільська рада не була власником спірного майна та не мала законних підстав для укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (будівель і споруд цегельного заводу) від 02 червня 2006 року, так як спірне майно за договором у судовому порядку не визнавалось безхазяйним, а незавершений будівництвом об’єкт належить позивачеві.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити (а. с. 99-101 том 2).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме –статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції відхилив клопотання про відкладення судового засідання, уникаючи можливих підстав для зупинення провадження у справи у подальшому, та розглянув справу по суті, не чекаючи вирішення питання про дійсність оскаржуваного рішення Центрального районного суду міста Сімферополя від 14 жовтня 2008 року.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" зазначає, що рішенням Маломаяцької сільської ради № 2-165 від 26 травня 2006 року була задоволена заява відповідача про передачу спірного майна йому в оренду та це рішення не скасоване.

У запереченні на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" просить відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2009 року.

У судовому засіданні 30 липня 2009 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, Іщенко І.В. та представник Маломаяцької сільської ради не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 15 липня 2009 року (а. с. 92-94 том 2).

Судова колегія відклала розгляд справи на 17 вересня 2009 року.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року змінено склад судової колегії, суддів Градову О.Г., Ткаченка М.І. замінено на суддів Остапову К.А., Черткову І.В.

У судове засідання 17 вересня 2009 року Іщенко І.В. та представник Маломаяцької сільської ради не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 30 липня 2009 року (а.с. 115-117 т.2).

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У 1990 році за власний рахунок позивачем було почато будівництво майнового комплексу Алуштинського заводу будівельних матеріалів на земельній ділянці площею 4,29 га.

Рішенням 15-ої сесії 24-ого скликання №15-2 Маломаяцька сільська рада визнала безхазяйним будівлі цегельного заводу праворуч від в’їзду на АЗЖБК і взяла їх на свій облік (а. с. 77, том 1).

У квітні 2005 року між Іщенко І.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" був укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу Алуштинського заводу будівельних матеріалів.

На момент прийняття Маломаяцькою сільською радою на свій баланс рішенням № 152 від 25.07.2003 спірного майна як безхазяйного діяла стаття 137 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, що регулювала процедуру визнання майна безхазяйним та Інструкція Мінфіну УРСР від 17.12.1987 № 112 «Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна».

Згідно з вказаною статтею Цивільного кодексу безхазяйним є майно, яке не має власника або власник якого невідомий, надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.

Заяву про визнання майна безхазяйним може бути пред’явлено не раніше ніж через рік після прийняття майна на рахунок відповідного фінансового органу чи виконавчого комітету сільської ради.

Скасовані рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2005 та від 24.04.2007 у справах № 2-25/16546-2005 та № 2-8/4184.1-2007 про визнання спірного майна цеглового заводу безхазяйним, також свідчать, що вказане майно не перебувало у комунальній власності Маломаяцької сільської ради.

Крім того, згідно з текстом рішення №152 від 25.07.03 Маломаяцької сільської ради не вказано конкретно яке майно визначено безхазяйним, в результаті чого неможливо дійти висновку, що визнавалось безхазяйним саме майно об’єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6.

Наявність договору оренди між сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Вестбудіндустрія»на підставі рішення сільської ради № 2-165 від 26.05.2006 не доводить, що спірне майно було у комунальній власності Маломаяцької територіальної громади.

15 квітня 2005 року рішенням Постійнодіючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” у справі № 01-04/053-2005 визнано право власності на об’єкт незавершеного будівництвом майнового комплексу Алуштинського заводу будівельних матеріалів, який складається з літ. „А” –виробничий комплекс (площею 934,2 кв. м) –51% готовності, літ. „Б” –корпус фракційного накопичувача (площею 633,9 кв.м) –70% готовності, споруда № 1 –кульовий млин (площею 35,1 кв.м) –за Іщенко Інною Володимирівною (а.с. 41 т.1).

06 лютого 2006 року на підставі рішення від 15 квітня 2005 року Сімферопольським МБРТІ зареєстровано вказане вище нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6 (а. с. 42 т.1).

02 червня 2006 року між Маломаяцькою сільською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме майно: будівлі та споруди цегельного заводу, які знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6. Договір укладений строком на 11 місяців –з 02 червня 2006 року до 02 травня 2007 року (а. с. 12-14 т. 1).

14 травня 2007 року ухвалою Постійно діючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” у справі № 01-04/053-2005 скасовано своє ж рішення від 15 квітня 2005 року, провадження у справі припинено (а. с. 97, т.1).

15 травня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 632463 (а. с. 10 т. 1).

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" та акту № 1 приймання-передачі Іщенко І.В. зробила внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" у розмірі 399960 грн, який виразився у майні - літ. „А” –виробничий комплекс (площею 934,2 кв. м) –51% готовності, літ. „Б” –корпус фракційного накопичувача (площею 633,9 кв. м) –70% готовності, споруда № 1 –кульовий млин (площею 35,1 кв. м), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6 (а.с. 36-40 т. 1).

Листом від 16 травня 2007 року № 02-14/584 Маломаяцька сільська рада повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" про те, що договір оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна (будівель і споруд цегельного заводу) від 02 червня 2006 року продовжуватись не буде (а. с. 80, т. 2).

17 травня 2007 року рішенням Постійно діючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” у справі № С1-05/020-Н-2007 припинено право власності Іщенко І.В. на вищезазначене майно, визнано право власності на це нерухоме майно за позивачем –за товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" (а. с. 43-44 т.1).

На підставі рішення від 17 травня 2007 року у справі № С1-05/020-Н-2007 Сімферопольським МБРТІ видане свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" зареєстровані споруди літ. „А” –виробничий комплекс (площею 934,2 кв. м) –51% готовності, літ. „Б” – корпус фракційного накопичувача (площею 633,9 кв. м) –70% готовності, споруда № 1 –кульовий млин (площею 35,1 кв. м), які знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6 (а.с. 45 т.1).

06 жовтня 2007 року ухвалою Постійнодіючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” у справі № С1-05/020-Н-2007 скасовано своє ж рішення від 17 травня 2007 року, яким було визнано за позивачем право власності на незавершене будівництво та припинено провадження у справі.(а. с. 96 т.1).

30 листопада 2007 року рішенням 13 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 13-4 списано з балансового обліку сільської ради будівлі цеглового заводу, який розташований праворуч від в’їзду до АЗЖБК „Алуштинський завод будівельних матеріалів” у с. Утьос (а.с. 45 т.2).

14 жовтня 2008 року рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя у справі № 2-3961/08 ухвали Постійно діючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” у справах № 01-04/053-2005 та № С1-05/020-Н-2007 скасовані (а. с. 49 –51, том 1).

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України „Про господарські товариства ” № 1576-XII від 19.09.1991 та пункту 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України, товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Встановлення, що станом на 02.06.06 (на момент укладення договору сільською радою) власником спірного майна була не Маломаяцька сільська рада, а Іщенко І.В., якою внесено майно незавершеного будівництва у статутний фонд позивача.

Відповідно до частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, як вбачається з вище викладених обставин справи, Маломаяцька сільська рада на момент укладення оскаржуваного договору не була власником спірного майна і відповідно не мала повноважень на розпорядження ним, що свідчить про те, що договір оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна (будівель та споруд цегельного заводу) від 02 червня 2006 року укладений без дотримання норм чинного законодавства, що є безперечною підставою для визнання його недійсним.

Також, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду, що право позивача було порушено внаслідок того, що наявність вищезазначеного договору оренди від 02 червня 2006 року надає товариству з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" ряд переважних прав, у тому числі право на укладання договору оренди на новий строк, переважне право перед іншими особами на придбання цього майна у разі його продажу та інше.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2009 року у справі № 2-8/2233.1-2008 залишити без змін.                                        Головуючий суддя                                                  З.Д. Маслова

Судді                                                                                К.А. Остапова

                                                                                 І.В. Черткова