Рішення № 10841002, 19.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 18/1198-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІРС" м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "Карамель-2006" м. Хмельницький

про стягнення 17666,61 грн.

                                                                                                    Суддя          Саврій В.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з'явився

З оголошенням перерви.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 17666,61 грн. заборгованості згідно договору поставки №323 від 25.10.06р., з яких 14690,68 грн. основного боргу, 354,99грн. три проценти річних від простроченої суми за період з 27.08.09р. по 16.06.10р., 1119,27 грн. нарахованої суми індексу інфляції за період з вересня 2009р. по травень 2010р., 1501,67 грн. пені.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду суд не поінформував. За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.10.2006 між ТзОВ „МІРС” (позивачем) і ТзОВ „Карамель2006” (відповідачем) був укладений генеральний договір поставки № 323, відповідно до якого ТзОВ „Карамель2006” як покупець одержав за період з 19.09.2007 по 21.05.2008 у власність товар на загальну суму 29785,69 грн. по видатковим накладним. У якості попередньої оплати відповідач 31.07.2007 сплатив платіж на суму 2127,65 грн. Після цього за період вересень 2007 року - травень 2008 року відповідач одержав від позивача у власність товар (посуд) на загальну суму 29785,69 грн. по накладним:

Номер видаткової накладноїДата видаткової накладноїЦіна відвантаженого товару, гривень

128219.09.20072127,65

149825.10.200770,52

149925.10.20071198,84

197324.12.20071850,40

199125.12.20071904,04

46528.03.2008618,66

70607.05.20085590,00

70707.05.20082268,41

75714.05.20081416,96

75914.05.2008499,21

87621.05.200812241,00

Відповідно до розділу 5 договору товар поставляється на умовах передоплати, але як встановлено, на прохання відповідача щодо відвантаження товару без попередньої оплати позивач погодився.

Проте товар відповідачем оплачений частково - на суму 15095,01 грн.

Таким чином станом на день подання позовної заяви у відповідача існує прострочена заборгованість перед позивачем на суму: 29785,69 –15095,01=14690,68 грн.          

16 лютого 2010 р. до відповідача була направлена претензія (за вих. № 12) на основну суму боргу 14690,68 грн. , яку відповідач отримав 24.02.2010, що вбачається з поштового повідомлення про вручення (копія - Додаток 6). На цю претензію відповідач не відповів.

03 червня 2010 р. відповідачу була направлена претензія (за вих. № 44) з вимогою сплати основного боргу і неустойки (копія - Додаток 7), яку відповідач отримав 07.06.2010, що видно з поштового повідомлення про вручення (копія - Додаток 8). На дану претензію відповідач також відповіді не надіслав.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1119,27 грн. втрат від індексу інфляції та 354,99 грн. три проценти річних.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов»язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов»язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов»язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.6.3 договору, дотримуючись положень положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1501,67 грн.

Вимоги позивача заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд документами і підлягають задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МІРС" м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю "Карамель-2006" м. Хмельницький про стягнення 17666,61 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Карамель 2006” м. Хмельницький вул. Проскурівська будинок 2 (код ЄДРПОУ 34088994) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МІРС” м. Одеса, вул. Осипова, будинок 37 офіс 1( п/р 26000214701 в Одеській філії ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168 код ЄДРПОУ 19217374) 14690,68 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот дев”яносто грн. 68 коп.), основного боргу, 1119,27 грн. (одну тисячу сто дев”ятнадцять грн. 27 коп.) інфляційних втрат, 354,99 грн. (триста п”ятдесят чотири грн. 99 коп.) 3% річних, 1501,67 грн. (одну тисячу п’ятсот одну грн. 67 коп.) пені, 176,67 грн. (сто сімдесят шість грн. 67 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірника

1-й в справу

2-й позивачу

3-й відповідачу