Рішення № 10840996, 17.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2010 р.Справа № 6/1464-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Тернопільського ремонтно-будівельного управління № 4” м. Тернопіль

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 46440,00грн.

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників:

позивача : Смільський Д.В. за дорученням № 85 від 16.08.2010р.

відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 17000,00грн. заборгованості за поставлений цемент у відповідності до укладеної між сторонами усної домовленості,

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання усної домовленості відповідач зобовязувався поставити на адресу позивача цемент після проведення оплати на рахунокм відповідача. Позивачем перераховано на адресу відповідача кошти у сумі 46440,00грн., що підтверджується платіжним дорученням, поданим до позовної заяви. Однак відповідач свої зобовязання не виконав, станом на день подання позову до суду у відповідача існує заборгованість в сумі 46440,00 грн., яку позивач просить стягнути.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обємі, посилаючись на те, що вони підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом. Тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільське ремонтно-будівельне управління №4” м. Тернопіль, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 13.06.2007р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 від 07.06.2010р.

У відповідності до усної між сторонами домовленості, відповідач ПП ОСОБА_1 зобовязувався поставити позивачу ВАТ „Тернопільському ремонтно-будівельному управлінню №4” цемент після проведення оплати на рахунок відповідача.

Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 46440,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 912 від 17.09.2009р.

05.11.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача лист за вих. № 72 в якому просив повернути кошти у сумі 46440,00грн. за неотриманий товар.

31.03.2010р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 46440,00грн.

09.06.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у сумі 46440,00грн., відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив.

Враховуючи, що відповідачем не повернуті кошти в сумі 46440,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається ( ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до усної між сторонами домовленості, відповідно до якої відповідач зобовязувався поставити позивачу цемент після проведення оплати на рахунок відповідача, позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 46440,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 912 від 17.09.2009р.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поставці цементу не виконав. Доказів про повернення позивачу коштів за неотриманий товар у сумі 46440,00грн. суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства „Тернопільського ремонтно-будівельного управління № 4” м. Тернопіль до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 46440,00грн. задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (іден. код НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Тернопільського ремонтно-будівельного управління № 4” м. Тернопіль, вул.. Піскова, 8 (код ЄДРПОУ 05448136) 46440,00 грн. (сорок шість тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.) заборгованості, 464,40 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 40 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повне рішення складено 18.08.2010р.